Народний депутат від фракції «Слуга народу» Максим Бужанський повідомив, що вніс на розгляд Верховної ради законопроект про скасування закону про державну мову. «Вніс до парламенту законопроект про визнання закону про державну мову таким, що втратив чинність. Ми всі прекрасно розуміємо, що нічого спільного із захистом і розвитком української мови чинний закон не має. Що закон цей спрямований на дискримінацію носіїв інших мов, передусім російської», – сказав нардеп. У коментарі «Слово і Діло» політолог Володимир Цибулько наголосив, що з семи претензій Венеціанської комісії, було виправлено шість. Тільки Угорщина намагається досі побудувати якусь політику на цьому, зазначив він.
«Держава піклується про те, щоб кожен громадянин міг отримати вищу освіту, обійняти певну посаду. Без знання державної мови це неможливо. Мовний закон навпаки створює більш сприятливу ситуацію для громадян», – наголосив політолог.
На думку експерта, немає підстав для скасування мовного закону. Політичні гравці, зокрема Угорщина, створює певну напруженість, але це не той радикальний фактор, заради чого потрібно скасовувати закон.
Цибулько зауважив, що претензії до мовного закону необґрунтовані, документ насправді досить обмежений і беззубий.
Володимир Цибулько припустив, що атака з боку Бужанського пов'язана з особистісними факторами.
«Нардеп добре відчуває російську політичну кон'юнктуру щодо України. Бужанський намагається бути навіть більш проросійським, ніж деякі представники ОПЗЖ. Тобто це боротьба за проросійськість у самій партії СН, хоча в цілому це партія проєвропейська», – прокоментував Цибулько.
На його думку, подібні дії йдуть в одному ланцюжку, наприклад, з призначенням нового директора Інституту національної пам'яті, де дуже пом'якшилося формулювання щодо національної ідентичності. І це викликає побоювання.
Експерт звернув увагу на ініціативи про перетворення Лобановського й Малевича в нові символи нації, як альтернативу Бандері та Шухевичу.
«Бандера і Шухевич – частина історії 20 століття так само, як Лобановський та Малевич. Але це різні боки українського життя. Можна і Амосова, Антонова, Корольова також робити національними символами. Це дивна поведінка, яка пов'язана з пом'якшенням проукраїнської риторики і формуванням більш привабливої моделі держави для представників східних областей, які вважаються психологічно травмованими. Однак це не зовсім так. Україна – досить м'яка держава. У нас немає втручання в особисте життя, але хоча би державну мову потрібно знати», – резюмував Володимир Цибулько.
Нагадаємо, 25 квітня Верховна рада України ухвалила в другому читанні й в цілому законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної. Таке рішення підтримали 278 депутатів. Як пройшло голосування – за посиланням.
Також «Слово і Діло» розбиралося, що українські політики обіцяють з мовного питання.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA