Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов пояснив, чому на тлі зміцнення гривні ціни на імпортні товари не знижуються. «Упродовж року курс зміцнився на 12% (листопад 2019-го до листопада 2018-го). За той самий період середня номінальна зарплата зросла на 16%. Перший фактор тисне на зменшення цін імпортних товарів (зменшення вартості пропозиції). Другий тисне на збільшення цін (посилення попиту). Результат – ціни на товари зі значною імпортною складовою зросли на 0,3%. Фактично обидва чинники збалансувалися. Це якщо спрощено», – написав Милованов у Facebook. У коментарі «Слово і Діло» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин пояснив, що твердження міністра не мають нічого спільного зі статистикою. Економіст також звернув увагу, що оскільки, крім красивих декларацій, реальних економічних ефективних дій вкрай мало, бізнес не впевнений, що заявлені програми і реформи – всерйоз і надовго. У таких умовах бізнес закладає додаткові цін у свої товари, а населення несе додаткові витрати, додав економіст.
Економіст зауважив, що в планах влади скоротити статистичні департаменти. Зокрема, це говорить про те, як економічний блок, починаючи від прем'єра і закінчуючи міністром економіки, працює зі статистикою.
«Створюється враження, що економічний блок ніяк не може потоваришувати зі статистикою», – поділився думками експерт.
Василь Юрчишин аргументував і вказав, що згідно з офіційною статистикою номінальна зарплата в липні становила 10 тисяч 970 гривень, а в жовтні – 10 тисяч 927 гривень.
«Ніякого підвищення немає, навпаки, є навіть номінальне зниження. Зважаючи на інфляцію, ці гроші ще менше важать», – позначив Василь Юрчишин.
Крім того, за його словами, останніми роками основний фактор зростання цін – житлово-комунальні тарифи. Цьогоріч тимчасове зростання тарифів вдалося пригальмувати, але українцям вже дали зрозуміти, що в подальшому зростання триватиме, зазначив експерт.
Василь Юрчишин припустив, що деякі тарифи спробують втримати до кінця опалювального сезону, але далі варто готуватися до зростання.
«Як тільки зростуть тарифи ЖКГ, відразу ж підвищуються витрати для бізнесу, що закладається в ціни. Отже, ціни ростуть», – позначив економіст.
На думку Юрчишина, фактор курсу не грає принципової ролі в умовах відсутності належного розуміння ситуації в житлово-комунальному секторі, невпевненості населення й бізнесу, що політика уряду спрямована на підвищення життєвого рівня.
«Звісно, крім побоювань зростання тарифів, населення пам'ятає, що шок на валютних ринках провокує шок на споживчих ринках. Незалежно від валютної динаміки, яка зараз спостерігається, побоювання валютного шоку також підштовхують бізнес закладати в ціни додаткові ризики», – пояснив економіст.
Василь Юрчишин звернув увагу на фундаментальні показники, згідно з якими в останні місяці промисловість демонструє занепад. При цьому посилюється недовиконання бюджету, через сезонний фактор експорт нижче імпорту, торговельне сальдо істотно погіршується, продовжив експерт.
«Ці речі ніяк не пов'язані з псевдозростанням заробітної плати. Навпаки, якщо влада говорить про зарплати, то повинна визнати, що заборгованість з виплат зростає. Це вкотре свідчить, як економічний блок нехтує статистикою», – прокоментував Василь Юрчишин.
«Слово і Діло» поцікавилося, звідки і в яких обсягах везуть до країни чорноземів картоплю, капусту, яловичину та інші продукти.
Нагадаємо, «Слово і Діло» вивело індекс голубців. Ми проаналізували, як протягом останніх чотирьох років дорожчала шестилітрова каструля цієї страви.