Майже в усіх сферах життя українців є питання, які потребують вирішення вже багато років. Деякі реформи не просто «перезріли», а навіть втратили актуальність, зважаючи на високий темп змін у світі.
У новому 2020 році заплановані зміни та реформи, на які держава витрачала мільярди доларів коштів платників податків, і відкладати які вже далі нікуди. Раніше «старим» політикам бракувало політичної волі на впровадження цих змін, однак у 2019 році ситуація докорінно змінилася – і начебто фактор впливу олігархів та зацікавлених груп інтересів мав би знизитися до мінімуму. Саме 2020 рік – найкращий для нової влади для впровадження системних змін у дуже широкому спектрі питань.
До нинішнього року ані революції, ані анексія Криму та війна на Донбасі, ані масові акції протестів й зміна кількох десятків урядів так і не стали достатніми підставами для впровадження багатьох реформ. Можливо, це проблеми із плануванням? А, може, українці й самі не надто прагнуть цих змін? Так чи інакше, у деяких сферах доведеться змінювати нинішню модель співіснування із суспільством, адже вона недієздатна та призводить до соціальних потрясінь. Тож якими є ті малі кроки та масштабні реформи, які можуть бути принаймні розпочаті вже цьогоріч?
Перепис населення
Подія, яку не наважуються з різних обставин реалізувати ще з початку 2010-х років. Останній перепис населення був проведений 2001 року, а згідно з рекомендаціями ООН держави мали б проводити детальний аудит ситуації в суспільстві кожні 10 років.
Новий уряд обіцяє провести перепис вже цьогоріч. Щоправда, поки що не зрозуміло, чи буде він відбуватися суто в електронному вигляді чи держава все-таки знайде достатнє фінансування й проведе повноцінний перепис оффлайн. В будь-якому разі перепис – це дуже важливий крок для запровадження будь-яких змін і наявність об’єктивних даних про всі аспекти життя українського суспільства знадобляться для планування усіх можливих процесів та змін у державі.
Земельна реформа
Законопроект про земельну реформу був ухвалений Верховною радою в листопаді минулого року, проте далі справа так і не просунулася. Численні дискусії, акції протестів, поправки до законопроекту – усі ці події, як і сама тема землі, спричиняють резонанс у суспільстві.
Президент пообіцяв, що між першим та другим читанням до законопроекту будуть внесені правки, згідно з якими право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані винятково українськими громадянами. В подальшому ж питання продажу землі іноземцям буде винесено на всеукраїнський референдум. Так чи інакше, але запуск цивілізованого ринку землі – надважливе питання подальшої конкурентоспроможності економіки України, і в 2020 році, найвірогідніше, таки буде вирішено в той чи інший спосіб.
Закон про референдум
Закон «Про всеукраїнський референдуму», ухвалений у листопаді 2012 року, лише у квітні 2018-го був визнаний Конституційним судом таким, що не відповідає нормам Основного закону, і до того ж, був ухвалений із порушенням процедури розгляду та ухвалення.
Утім, ані попередня, ані вже нова влада досі не подбали, як виправити дану ситуацію. Команда Володимира Зеленського ще під час своєї виборчої кампанії влітку 2019-го обіцяла запровадити реальні механізми народовладдя. Референдум – один із базових його принципів. Тож відсутність прогресу з цього питання у 2020 році можна сміливо віднести до буксування демократичних процесів в Україні.
Масштабна приватизація
План із приватизації державних підприємств реалізовується кількома урядами поспіль, починаючи ще з середини 2000-х років. Після подій 2014 року цей процес мав би реалізовуватися швидше, однак постійно зазнавав невдачі. Основна причина – корупційна складова, яка заважала визначити реальну ціну та запровадити принцип змагальності між претендентами на закупівлю.
Держава має намір залишити у своїй власності з 3 тисяч 643 державних підприємств 766. Решту планується продати в приватні руки. Наскільки вдало вдасться реалізувати ці плани у 2020 році, покаже час.
Пенсійна реформа
Роком змін 2020-й стане і в питанні пенсійної реформи. По-перше, в березні очікується чергова індексація пенсій. По-друге, з цього ж місяця для українців, які працюють, почне діяти система обов’язкового поповнення особистого пенсійного рахунку – це умова для переходу на накопичувальну систему. По-третє, у парламенті вже анонсували чергову необхідність у підвищенні пенсійного віку. Щоправда, цю ідею планується запроваджувати дуже поступово.
Так чи інакше, враховуючи демографічну ситуацію та тенденцію до трудової міграції українців, пенсійна система в нашій країні зазнає кардинальних змін у наступні 10 років. Найімовірніше, спроможності «солідарної системи» будуть поступово згасати, й наше суспільство ще чекає дуже гостра дискусія щодо нарахування високих пенсій державним чиновникам, нардепам, суддям та певним категоріям «пільговиків».
Відеофіксація порушень ПДР
Ще она реформа, яка вже «перезріла». Щорічно ДТП гинуть тисячі українців, десятки тисяч – зазнають поранень та стають інвалідами. Це не лише небезпечне явище для генофонду української нації, адже левова частина загиблих є громадянами молодого віку, але й мільярдні збитки для держави щороку.
Вочевидь, зусиль Нацполіції в цьому питанні недостатньо – забезпечити порядок на дорогах лише силами патрульних нереально, і про це вже давно відомо. Вихід – запровадження автоматичної системи відеофіксації порушень із запровадженням системи штрафів та штрафних балів як для водіїв, так й інших учасників дорожнього руху. Ця реформа щороку відкладається начебто через відсутність необхідних коштів для її повноцінного запуску. Утім, здається, збитки держави через ДТП вже давно перевищили вартість запуску системи.
Легалізація грального бізнесу
Поки що і питання легалізації грального бізнесу із ухваленням відповідного законодавства було перенесено на 2020 рік. Грудень минулого року запам’ятався українцям масовим закриттям нелегальних гральних закладів, які були відкриті в усій країні в нереально великій кількості під виглядом так званих «онлайн-лотерей».
Цивілізована організація грального бізнесу в Україні може принести мільярдні доходи до державного бюджету та стати ще одним напрямом для розвитку туризму в нашій державі. Щоправда, за даними кількох соціологічних досліджень протягом минулих років, від 50 до 60% опитаних українців усе-таки не підтримують ідею з легалізацією грального бізнесу.
Загальне декларування і «нульова декларація»
Ще одна дискусійна ідея, яка б мала сприяти перезапуску відносин у державі на всіх рівнях. Минулих років до неї неодноразово поверталися і в уряді Арсенія Яценюка, і Володимира Гройсмана, тривали запеклі дискусії в попередньому скликанні парламента.
Утім, ідея із загальним декларуванням та запровадженням так званої «нульвої декларації»досі вважається надто важкою для реалізації. Цікаво й те, що для чиновників, суддів та народних обранців створений спеціальний орган – НАЗК, який мав би останні кілька років ретельно перевіряти інформацію щодо невідповідностей у їхньому майновому стані. Навіть на такому рівні ідею з контролем за деклараціями реалізувати не вдалося. Що вже казати про питання загального декларування доходів – реалізувати подібний задум було би реально лише із запровадженням надсучасної електронної системи обліку, для створення якої потрібні будуть роки і значні фінансові ресурси.
Інститут «прописки»
Питання кардинальної зміни процедуру реєстрації місця проживання в Україні постає ще з середини 2000-х років. За цей час відбулося чимало змін, утім досі для кожного українця залишається суттєвим вирішення проблеми із «пропискою», адже саме під цю процедура підтягнуто багато інших сервісів, які має надавати держава.
І хоча саме поняття «прописки» було скасовано рішенням КС ще у 2001 році, заміна його на інститут реєстрації місця проживання не позбавив сам цей процес від надмірної бюрократизації. Ще у 2018-му був розроблений новий законопроект, в якому пропонувалося змінити принцип реєстрації на декларативний. Натомість зобов’язати громадян повідомляти контактні дані та адресу місця проживання в зручний і швидкий спосіб, без необхідності надання підстав проживання в тому чи іншому місці.
Подвійне громадянство чи кілька паспортів?
Ще наприкінці 2019 року в новому Кабінеті міністрів заговорили про необхідність дозволити в Україні подвійне громадянство. Подібну ідею команда Володимира Зеленського оприлюднювала ще під час передвиборчої кампанії. Вона мала би сприяти більшій мобільності українців, збільшенню інвестицій та наданню нових можливостей для українців з діаспори.
МЗС вже цьогоріч може внести на розгляд парламенту відповідний законопроект. При цьому тривають запеклі дискусії: чи можливо загалом вносити зміни до інституту громадянства під час так званого «гібридного протистояння» із Росією на Донбасі. Можливо, Україна вдасться до більш хитрого кроку, коли офіційно дозволить українцям мати кілька паспортів (де-факто зараз багато громадян нашої держави вже і так їх мають), проте це автоматично не буде означати можливість мати кілька громадянств.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»