Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вважає, що у 2020 році в Україні зберуть лише 60 млн тонн зернових і зернобобових культур. «За скоригованими прогнозами, у 2020 році через дефіцит вологи й економічні фактори, обумовленими пандемією COVID-19, аграрії зберуть 60 млн тонн зернових і зернобобових культур», – повідомили в міністерстві. Голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко в коментарі «Слово і діло» підкреслив, що у 2020 році рекордного врожаю в Україні точно не буде.
Дорошенко уточнив, що зернових буде менше на кілька мільйонів тонн, але конкретно прорахувати ніхто не може. Зараз все залежить від дощів.
За його словами, сильно й безповоротно постраждали південні регіони. Інші регіони потроху відновлюють свої плани. Напевно, більших втрат не буде.
«Скільки б ми не зібрали зернових, на внутрішню ціну на хліб, крупу це практично не вплине. Винятком буде лише гречка. Решту ми збираємо більше, ніж споживаємо. Усе переважно йде на експорт: кукурудза, пшениця», – зазначив економіст.
Експерт при цьому уточнив, що невідомо поки, яким буде урожай жита. Україна – імпортер цього виду зерна, тому чорний хліб дорожчає швидше за білий, зауважив співрозмовник.
«Щодо зернових, то важливо, чи буде зростати світова ціна на них чи ні. Поки що ціна стабільна. У березні було зростання невелике, у квітні ціна впала, зараз все досить стабільно. Тому цього разу підстав для зростання поки немає. Якщо у світі пшениці зберуть менше, тоді, можливо, у серпні-вересні ми побачимо зростання ціни на зернові. Однак, яким буде це зростання, не можна сказати, занадто далекі плани», – прокоментував голова Національної ради економічного розвитку.
Олексій Дорошенко підкреслив, що під питанням урожай овочів, тому що якраз південний регіон забезпечує багатьма товарами, наприклад, цибулею, капустою. Він уточнив, що Україна на сьогоднішній день не забезпечена власною цибулею, та ситуація може погіршитися.
Економіст також звернув увагу на проблему з городами.
Співрозмовник зауважив, що попередні три роки показали, що громадяни дедалі менше займаються городами. Тому картоплі, капусти, цибулі стало набагато менше.
Він пояснив, що цьогоріч наклалося й те, що багато хто не зміг ще й доїхати на дачі або до городів. Відповідно, продукції буде ще менше, що може підвищити ціни на овочі.
«Однак зараз горизонт планування дуже маленький – тиждень, два. Що буде восени з цінами, незрозуміло», – додав експерт.
На його думку, низька купівельна спроможність буде стримувальним фактором зростання цін. Однак все одно Україна вийшла на те, що більша частина продуктів вже коштують дорожче, ніж в Європі.
Економіст пояснив, що в Україні вже перетнулися як імпортні, так і вітчизняні продукти. Вітчизняних – близько 80%, імпортних – близько 15%.
«Вони ведуть боротьбу між собою. Коли імпорт у ціні дешевше, знижується в ціні і вітчизняна продукція. Але в будь-якому разі ціна на внутрішньому ринку вже не може бути нижчою, ніж у Польщі, наприклад. Якщо ціна в Польщі не падатиме, то ніяка внутрішня купівельна спроможність не вплине на зниження цін. Собівартість продукції буде говорити сама за себе. Дешевше просто не будуть продавати. Підстав для зростання зараз немає. Але кожні два тижні можуть змінити ситуацію. Влітку традиційно очікується зниження цін на овочі, дефляція. Але, як буде цьогоріч, точно невідомо», – прокоментував голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.
«Слово і діло» подивилося, якою була врожайність зернових культур в Україні у 2014-2019 роках.
Раніше ми писали, в які галузі агробізнесу збираються передати державні кошти, а також згадали топ-10 власників агрохолдингів, яким дісталося найбільше дотацій у 2017-2019 роках.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps