Запровадження обіцяної президентом України Володимиром Зеленським іпотеки під 10% цілком можливе, але за умови, що комерційним банкам це буде вигідно. Для цього, зокрема, змінюються правила реєстрації нерухомості, яка перебуває в іпотеці. Про це в коментарі «Слову і ділу» розповів кандидат юридичних наук Геннадій Дубов.
Міністр юстиції Денис Малюська пояснив, що запропонованими змінами до правил реєстрації «прописатися» у квартирі чи будинку, які перебувають в іпотеці, стане складніше, тому що потрібен буде дозвіл іпотекотримача, тобто банку (або довірчого власника для довірчої власності).
«Це спростить переведення стягнення на іпотечну нерухомість. Щоправда, іпотек зараз майже немає, тому реформа спрямована радше на майбутнє», – прокоментував Малюська рішення Кабміну.
На думку Геннадія Дубова, іпотека під 10% – давно назріле питання, і цю ініціативу президента можна тільки вітати.
«Наразі не має якихось обмежень для її запровадження, радше існують деякі перепони. Іпотека – це кредит під заставу нерухомості. Коли банк видає іпотеку і в цьому житлі реєструють неповнолітніх дітей, то потім, якщо з’являються борги, банку досить складно звернути стягнення. Тобто важко забрати квартиру, тому що в нас чинний Житловий кодекс ще Української РСР, який, по суті, суперечить Цивільному кодексу в цій частині», – пояснив юрист.
Тобто, з одного боку, застарілий Житловий кодекс гарантує право на житло, в тому числі і дітям, але їх досить важко зняти з реєстрації і виселити, з іншого боку, той, хто вчасно не розрахувався за іпотечне житло, має покинути його, бо воно переходить у власність банку.
Банки ініціативою щодо реєстрації хочуть спростити собі стягнення за тими об’єктами іпотеки, за якими будуть борги навіть під 10%.
Дубов переконаний, що банки можуть кредитувати під 10%, тому що наразі облікова ставка НБУ становить 8%.
«Що таке облікова ставка? Це кредит, який Нацбанк дає комерційним банкам. Тому заробляючи оці 2%, враховуючи певні видатки, банки можуть заробляти, хай і на межі рентабельності. Важливо, щоби банки цю ідею не знівелювали, зобов’язуючи клієнтів платити певні комісії, або страхувати предмет іпотеки за підвищеними тарифами», – зауважив юрист.
Раніше банки кредитували купівлю житла під високі проценти, оскільки закладали в них свої можливі ризики.
«Навіть за чинним законодавством можна знімати з реєстрації дітей, але це довготривалий судовий процес. І банки закладали у вартість іпотеки в тому числі ймовірні майбутні судові витрати. Тобто ця велика процентна ставка включала в себе, умовно кажучи, послуги юристів, які займалися процесом зняття з реєстрації дітей з майна боржників», – сказав Геннадій Дубов.
Коли банкам пропонують видавати іпотечні кредити на межі рентабельності, вони вже не матимуть можливості фінансувати тривалі судові процеси. Тому вони хочуть, щоб їм дали можливість одразу забирати прострочене за іпотечними платежами майно.
При цьому, за словами Геннадія Дубова, обійти систему і не реєструвати дітей в іпотечному житлі банки не можуть.
«У нас чинний Житловий кодекс 1983 року, де в преамбулі цього документу досі йдеться про Жовтневу революцію, соціалістичне будівництво і таке інше. Житловий кодекс ніхто не береться змінювати, бо це може спричинити певний соціальний резонанс. Люди подумають, що їх намагаються позбавити права на житло, і обов’язково знайдуться політики, які про це будуть активно говорити. Такі реформи дуже чуттєво сприймаються, тому всі намагаються уникати цієї теми», – зазначив юрист.
Щодо вічного питання, як купити житло на стадії будівництва і не втратити гроші через недобросовісних забудовників, Геннадій Дубов пояснив: «Застрахувати себе від ризиків можна лише тоді, коли людина купує житло, яке введено в експлуатацію, і при цьому оформлюється твердий договір купівлі-продажу. На жаль, будь-який додатковий договір не допоможе, якщо забудовник поведе себе не так, як цього вимагає закон».
Раніше «Слово і діло» писало, що у Мінфіні пояснили, чому поки не запускають іпотеки під 10%.
Запровадження іпотеки під 10% є лише амбітними планами чи об’єктивною реальністю, розбирався політолог Олександр Радчук.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps