Через накладки змін до законодавства не тільки водії, а й профільні фахівці не завжди можуть розібратися, як зараз карають, і чи карають взагалі за пияцтво за кермом. Спочатку адміністративну відповідальність замінили кримінальною, але незабаром все повернулося знову. Паралельно нардепи хочуть ухвалити новий закон, який передбачає обидва види відповідальності. І все-таки, в якому порядку карають п'яних водіїв зараз, «Слово і діло» запитало в адвоката «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова.
Юрист зазначив, що зараз нетверезих водіїв притягують до відповідальності за ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). З третього липня 2020 року набув чинності закон № 720-IX, який повернув адміністративну відповідальність (стаття 130 КУпАП) за управління транспортом під впливом алкоголю, наркотиків або ліків, передачу управління особі в такому стані, відмова від перевірки або вживання таких речовин після аварії. За водіння в нетверезому вигляді штрафують на 10 тис. 200 грн і на рік позбавляють водійських прав.
Вийшло так, що 1 липня набув чинності закон про кримінальні проступки, який виключав ст. 130 КУпАП. Потім з різницею в три дні набув чинності новий закон, який вносив у попередній зміни: прибирав кримінальну відповідальність і повертав адміністративну (ст. 130 в КУпАП).
«Зараз п'яних водіїв притягують до адміністративної відповідальності. Збиває з пантелику те, що на сайті Верховної ради (який не є офіційним джерелом, такими є лише низка друкованих видань) розміщений текст закону, де ст.130 КУпАП стосується лише «водіїв» суден. Тому виникає два питання: чи діє ст.130 КУпАП і тоді актуально адмінпокарання, і як притягнути тих, хто був спійманий п'яним за кермом у квітні, травні і червні, до того, як почали діяти зміни до законодавства?» – уточнив Геннадій Дубов.
За словами юриста, проблема притягнення до відповідальності водіїв, які вчинили правопорушення до липня, полягає в тому, що на кілька днів адміністративна відповідальність за «п'яне керування» була виключена із законодавства та її замінила кримінальна. У зв'язку з цим суди почали виносити різні рішення. Деякі стали закривати адміністративні провадження, посилаючись на те, що закон, який встановлює адміністративну відповідальність, втратив чинність.
«Якщо скасовується норма закону, що встановлює відповідальність, то все, що підпадало під її дію, припиняє вважатися правопорушенням як до її скасування, так і після. Раніше притягнутих за такою нормою звільняють від покарання. Ретроспективно закон має зворотну силу, якщо він скасовує відповідальність або пом'якшує покарання. На цій підставі низка судів ухвалили рішення про закриття справ у зв'язку зі скасуванням закону.
Однак досить швидко з'явилося роз'яснення Верховного суду за підписом в.о. голови Касаційного кримінального суду, в якому висловлювалася думка про неприпустимість закриття адміністративних проваджень у зв'язку з втратою чинності положеннями ст.130 КУпАП. І хоча юридична природа такого роз'яснення виглядає сумнівною, а висловлена думка – далеко не безперечна, суди, як правило, спираються саме на такий підхід, хоч формально могли б і не зважати на думку Верховного суду, що була висловлена в такій формі.
У разі застосування іншої позиції всі нерозглянуті справи «про п'яне керування», вчинені до 1 липня 2020 року, мали бути закриті. Ба більше, позбавлені раніше прав водії теоретично могли б вимагати скасування раніше призначеного покарання», – пояснив Дубов.
На сьогодні також неоднозначним є питання про те, чи міг закон № 720-IX скасувати кримінальну відповідальність за «п'яне водіння» і «повернути» адміністративну.
«Ключовими у цій дискусії є процедурні та юридично-технічні моменти і, хоча питання дійсно спірне, на практиці виходять з того, що зараз продовжує діяти ст. 130 КУпАП, тобто «п'яне керування» є адміністративним проступком. Саме таку позицію посів профільний комітет Верховної ради, що видав у зв'язку з цим своє роз'яснення», – уточнив юрист.
Як зазначив Геннадій Дубов, нюанс полягає в тому, що в Кодексі про адміністративні правопорушення терміни давності притягнення за такі правопорушення становить три місяці.
«Якщо справу навмисно затягували, то особа не притягується, а просто після закінчення терміну проваждення закривалася. Кримінальні проступки такого маленького терміну давності не передбачають. У зв'язку з цим до КУпАП планують внести зміни про те, що на норму про нетверезих водіїв тримісячний термін давності не поширюється», – сказав юрист.
Тут позиція МВС полягає в тому, що краще залишити адміністративну відповідальність, де простіше і легше порядок притягнення до відповідальності, ніж кримінальну, що ускладнює сам процес. До того ж планувалося прибрати деякі рудименти радянського періоду, коли будь-який «трудовий колектив» може взяти винного працівника на поруки і він у такий спосіб уникає покарання.
Новий законопроект, ухвалений Верховною радою в першому читанні перед літніми канікулами, крім збільшення штрафів і позбавлення водійських прав, пропонує також запровадити арешт п'яних водіїв. А якщо людина попадеться п'яною за кермом втретє, передбачена кримінальна відповідальність, як це роблять в європейських країнах.
Раніше «Слово і діло» писало, що в МВС очікують посилення відповідальності за п'яне керування у вересні.
Чому не спрацюють штрафи за керування в нетверезому вигляді, розбирався у своїй колонці Олександр Радчук.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps