Учора весь світ облетіла новина, що чинний президент Сполучених Штатів пропонує перенести вибори, які заплановані на 3 листопада цього року. Чи можливо це? І якщо так, то які для цього підстави та наслідки такого рішення?
Парадокси Твіттера
По-перше, Трамп лише запостив твіт, в якому запитав своїх підписників, чи не вважають вони доцільним перенести вибори, адже «Голосування поштою буде найбільш неточним та фальшивим та обернеться повним конфузом для США. То слід відкласти вибори до того часу, коли люди зможуть безпечно проголосувати?».
Саме так, ні більше, ні менше. Справедливим буде зазначити, що Трамп не сказав, що він видав указ щодо перенесення дати голосування. Більшою мірою, ця історія набула медійного розголосу через ЗМІ, з якими в Трампа традиційно не надто приємні відносини.
По-друге, слід взагалі визначити: що конкретно Трамп має на увазі під голосуванням поштою. Де-факто він виступає проти масштабного голосування поштою. Адже так званий absentee voting, який Трамп схвалює, і правильно робить заради прихильності американців, це звичайна практика. На практиці це відбувається так: зареєстрований виборець надсилає запит на отримання absentee ballot, отримує його поштою і надсилає назад. Це робиться заздалегідь залежно від населення штату: чим більше людей проживає у штаті, тим раніше цей штат дозволяє звернутися за цим бюлетенем.
Де-факто, голосування за допомогою absentee ballot – це аналог українського голосування вдома для виборців, які не можуть прийти на виборчі дільниці. Це нормальна та усталена практика, зазвичай партії роблять усе, щоб їхні виборці знали про те, з якого числа вони можуть подавати запити, аби не втратити цю можливість. Практика голосування поштою розпочалася ще за часів громадянської війни, і кожні вибори приносять дедалі більше голосів саме поштою. Але цьогоріч у зв'язку з катастрофічною епідемією в Америці штати самостійно почали спрощувати процедуру отримання таких бюлетенів, які раніше могли запросити значно менше американців.
У цілому до зниження власних рейтингів Трамп не висував ідею щодо можливості перенесення виборів, тому зниження електоральної підтримки на фоні рецесії, безробіття і рекордної статистики заражень коронавірусом є головним справжнім аргументом.
Чи має Трамп повноваження перенести дату виборів самостійно?
Ні, якщо коротко. У Конституції чітко сказано, коли відбувається день голосування. Це перший вівторок після першого понеділка листопада. Цього року це 3 число.
У 4 розділі 1 статті Конституції закріплено процедуру змін дати федеральних виборів: це має бути рішення Конгресу. Попри те, що зазвичай в американських ЗМІ під Конгресом розуміють лише Палату представників (нижню палату), то в Конституції це означає обидві палати Конгресу. Тобто за це мають проголосувати як Палата, де більшість зараз за опонентами Трампа ― демократами, так і Сенат, який з перевагою в 7 голосів контролюють республіканці.
Стаття 2 американської Конституції, що регламентує процедуру обрання президента, свідчить про те, що Конгрес має повноваження змінити дату виборів. Але через непряму систему голосування за допомогою колегії виборників (electoral college) це записано так : «Конгрес може встановити строк обрання виборників і день, коли вони подають свої голоси».
Тобто американці безпосередньо на виборах (які схожі на вибори в європейських демократіях) голосують за виборників, які лише згодом обирають президента. Тому де-факто голосують усі зареєстровані виборці, але більшою мірою за партію, ніж за самих кандидатів на найвищу посаду. Усього 50 штатів ділять між собою 538 голосів колегії виборників, (435 членів Палати представників, 100 сенаторів і три представники з округу Колумбія у Вашингтоні), з яких для перемоги достатньо набрати 270. Результат Трампа на попередніх виборах становив 304 голоси колегії виборників.
Острах прецеденту 2000 року
Не такий і далекий випадок двадцятирічної давнини, вочевидь, надовго запам'ятався обом найбільшим партіям США. Це була найбільш яскрава спроба розірвати двопартійну систему Америки. Колишній віцепрезидент адміністрації Біла Клінтона Альберт Ґор змагався із губернатором Техасу Бушем-молодшим, і долю голосування вирішив сонячний штат Флорида. Тоді Верховний суд штату Флорида проголосував за перерахунок голосів, натомість Верховний суд США голосуванням 5 до 4 зупинив цей процес. Американці звинуватили Верховний суд у тому, що судді проголосували виключно за партійною лінією на користь республіканців.
І ця ситуація може гіпотетично трапитися знову, адже Трамп уже призначив двох суддів – Горсача та Кавано – Верховного суду за час своєї каденції, тому в разі необхідності залучення Верховного суду йому не варто переживати.
Ідею президента щодо перенесення виборів не буде підтримувати не тільки опозиційна, а й власна партія
І це найголовніший аргумент.
Демократам не вигідно переносити вибори, адже вони контролюють лише нижню палату Конгресу, їм треба якомога скоріше позбутися 45-го президента. Не варто забувати, що 3 листопада пройдуть також і вибори до Конгресу. Тобто повністю буде переобрана Палата представників, а також на третину має оновитися Сенат. Конституція чітко гарантує, що сесія новообраного Конгресу відбудеться 3 січня, а інавгурація президента – 20 січня 2021 року. Звичайним голосуванням це не змінити, а процес змін до Конституції надзвичайно складний.
Насправді, вибори проходили як під час Першої, так і Другої світових війн, тому навряд чи аргументація щодо недовіри до поштового голосування буде доречною.
Трамп не зможе втримати владу без проведення виборів
Є ще декілька нюансів. Згідно з 20 поправкою до Конституції, термін повноважень президента стікає опівдні 20 січня 2021 року, якщо до цього часу вибори не відбудуться, то керування країною мало би перейти до віцепрезидента Пенса. Однак його повноваження спливають одночасно з президентськими, тому третя людина в черзі ― лідер Демократів у Конгресі, спікер Палати представників Ненсі Пелосі.
Попри це, якщо вибори до Конгресу також не відбудуться, то вона так само складає повноваження. Тут, справді, дуже багато сценаріїв розвитку подій, і влада навіть може дійти до так званого «тимчасового президента», якого більшість у Сенаті обирає як найстаршого представника партії. Зараз це Чак Граслі. До того ж 3 січня спливає термін повноважень у 23 сенаторів-республіканців і 12 демократів. Тобто без виборів республіканці втрачають більшість у Сенаті.
Усі ці варіації – лише спрощений сценарій розвитку подій. Якщо до цього додати судові позови різних рівнів, протести та взаємні звинувачення, то картина буде виглядати як справжня конституційна криза, або, принаймні, хаос небувалих раніше масштабів. Тому навіть для Трампа та його партії невигідно переносити вибори, адже тоді вони втратять владу як виконавчу, так і законодавчу в Сенаті.
Цікаво, що Трамп озвучив таку ідею майже відразу після оприлюднення рекордного падіння ВВП, майже на рівні Великої депресії 1929-1933 років. Тому насамперед слід шукати економічні причини в таких заявах президента. Не варто забувати, що згідно з опитуваннями переважно Трамп поки не є фаворитом, але, з іншого боку, так само було і 4 роки тому, а отже найцікавіше – попереду.
Владислав Фарапонов, експерт аналітичного центру «Ad astra», асоційований експерт Kyivstratpro, студент Wright State University, Ohio (США), спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps