У вересні національна валюта почала поступово знецінюватися. На цьому тижні офіційний курс гривні опустився до мінімального значення у 2020 році – 28,2 гривні за долар.
Загалом же, враховуючи низку економічних та політичних факторів, які тяжіють над гривнею останні півроку, курс національної валюти поки що досить вдало протистоїть усім натискам зовнішніх та внутрішніх факторів.
Ще одна важлива обставина – сезонність. Восени курс гривні традиційно «провалюється» до своїх річних мінімумів. Питання лише в тому, наскільки глибоким буде просідання, і наскільки адекватно реагуватиме валютний ринок на справді вагомі економічні чинники у курсових коливаннях.
В очікуванні другої хвилі локдауну
Цього року гривня витримала чимале економічне і психологічне навантаження. Епідемія коронавірусу та спричинені нею карантинні обмеження суттєво ослабили і так не надто потужну українську економіку. Втім, завдяки вправним діям Нацбанку, високому рівню золотовалютних запасів та відсутності паніки – національній валюті вдалося пережити важкі місяці локдауну.
Вочевидь, уряд Дениса Шмигаля зробив кілька важливих висновків із ситуації навесні поточного року й навряд чи наважиться вводити жорсткі обмежувальні заходи під час очікуваної другої хвилі епідемії коронавірусу. І самі громадяни, швидше за все, вже освоїли методи ведення бізнесу та загалом виживання у кризових реаліях – принаймні, паніки не спостерігається. А це означає, що суттєвого психологічного чинника у контексті традиційного скуповування валюти на «чорний день» навряд чи слід очікувати. Ці дні вже настали, й українці навчилися в них жити.
Інша справа – очікування та прогнози. Самі українці останнім часом не задоволені загальним курсом розвитку країни. Бізнес, як завжди, готується до більш складних реалій – і вже закладає у ціни середній курс на рівні близько 30 гривень за долар.
У проєкті держбюджету на 2021-й рік середньорічний курс долара закладається на рівні 29,1 гривні. Цікаво, що подібний оптимізм уряду не надто вкладається в логіку подій, які відбуваються у вітчизняній економіці. Адже слід також згадати і про те, що ще у квітні цього року Верховна рада ухвалила зміни до держбюджету на 2020 рік, оновивши закладений в головний кошторис країни курс долара до рівня 29,5 грн/дол.
Прогнози МВФ ще влітку поточного року також були дещо оптимістичнішими - за розрахунками експертів, у наступному році гривня мала б знецінитися до рівня 28,70 грн/дол. У 2022 році курс може становити 29,67 грн/дол., а у 2023-му – 30,64 грн/дол.
Економічні фактори
З економічними факторами, які цього року впливатимуть на курс гривні, все значно тривожніше. Очікуване падіння світової та вітчизняної економіки боляче вдарить по основним джерелам надходження валюти на український ринок – експортерів сировини та сільськогосподарського сектору.
Наступний фактор – поступове виведення коштів іноземними інвесторами, які вони раніше вкладали, викуповуючи папери державного боргу. Мінфіну стає все складніше залучати інвесторів під ОВДП. А от виведення капіталів – гратиме не на користь гривні.
Ще два суттєвих фактори тиску на національну валюту – зменшення надходжень від заробітчан та необхідність віддавати зовнішні борги. У першому випадку зменшення надходжень коштів, які українці традиційно перераховують з-за кордону, за прогнозами експертів, за підсумками поточного року становитиме на 2 мільярди доларів менше, ніж у 2019-му. За даними Світового банку – ця сума становила близько 16 мільярдів доларів, а за даними Нацбанку – близько 12 мільярдів. Так чи інакше, в поточному році надходження зменшаться, основна причина – зменшення заробітків через пандемію коронавірусу. Загалом велика кількість українців мусила покинути країни ЄС через ситуацію із карантином.
Зовнішні борги – ще одна несприятлива обставина для курсу гривні. В 2021 році повернути доведеться близько 160 мільярдів гривень, або 12% витрат державного бюджету. В наступні роки ця сума лише зростатиме.
Політична турбулентність
Нарешті, політичних чинників для тиску на гривню – ще більше, ніж економічних.
По-перше, досі залишається відкритим питання дій влади у продовженні співпраці із МВФ. У Фонді висловили низку застережень, через які візит місії та виділення чергового траншу кредиту – відкладається. Без рішення МВФ інші кредитори України також утримаються від подальшої співпраці.
По-друге, влада на чолі із президентом Володимиром Зеленським потрохи втрачає довіру українців. Головним маркером будуть поточні місцеві вибори, на яких «Слуга народу» вже точно не зможе показати таких же вражаючих результатів, як у 2019 році.
По-третє, нікуди не зникає й фактор ймовірних дострокових виборів до Верховної ради – все більше експертів прогнозують чергову політичну кризу вже у першому кварталі 2021 року.
По-четверте, досі не зрозуміло, наскільки вправною та рівновіддаленою буде політика нового керівництва Нацбанку. Адже пройшло ще дуже мало часу зі зміни очільника регулятора, й передбачити як НБУ буде вести себе у нових кризових умовах – поки що важко.
Ймовірно, цього року не варто очікувати аж занадто стрибкоподібного знецінення національної валюти. Поки що найбільш вірогідним експерти називають курс у 28,2-28,5 гривень за долар. Песимістичний сценарій - «просідання» до 29,5 гривень за долар вже до кінця цього року. Втім, схоже, і бізнес, і населення вже готові до чергового етапу знецінення нацвалюти – принаймні, черговий психологічний рубіж у 30 гривень за долар у поточній ситуації вже нікого не здивує.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps