Пандемія коронавірусу COVID-19 внесла корективи в усі сфери життя людства у 2020 році. Україна не стала винятком. Проте окрім подолання наслідків коронавірусної загрози наша держава одночасно повинна була зважати на суттєве економічне падіння й потурбуватися про прогрес у поточних та у впровадженні майбутніх реформ.
Звісно, зважаючи на обмежені ресурси та фактор пандемії коронавірусу, уряд та Верховна рада мали знаходити оптимальні рішення та пропонувати перелік найбільш потрібних реформ. Тож варто згадати, які сфери життя України зазнали найбільших змін, а також нагадати, що саме відбулося у найбільш важливих для очікувань українців напрямках.
Медична галузь
Медики і вся система охорони здоров’я України опинилася на вістрі боротьби із пандемією коронавірусу. Зважаючи на те, що 4 березня в Україні змінився уряд, а сама пандемія почала набирати обертів саме на початку весни, виклики для медичної галузі були чималими. Ймовірно, саме тому уряд зважився на неоднозначне рішення запровадити тривалий локдаун ще навесні, хоча піки показників захворюваності були досягнуті лише наприкінці 2020-го.
Тим не менше, медичній галузі вдалося вистояти і першу, і другу хвилі пандемії та закінчити поточний рік більш підготовленою, аніж на його початку. За інформацією уряду, ліжко-місць для хворих на коронавірус побільшало з 12 тисяч у квітні цього року до 65 тисяч у грудні. Суттєво зросла і забезпеченість киснем – з 3,5 тисяч до понад 45 тисяч ліжко-місць, а також збільшилися потужності лабораторних центрів МОЗ. Крім того, варто згадати і про запуск від квітня 2020-го наступного етапу медичної реформи ‒ Програми медичних гарантій.
Реформа децентралізації
Мабуть, наступною сферою, в якій відбулися значні зміни у 2020-му – місцеве самоврядування та адміністративно-територіальна реформа. Верховна рада ліквідувала 490 районів, створивши замість них 136. Уже наступного року очікуються ще більш суттєві зміни у реформі децентралізації внаслідок внесення змін до законодавства про місцеве самоврядування та місцеві державні адміністрації, яке дозволить розмежувати повноваження між органами місцевої влади.
А ще цього року парламент ухвалив новий Виборчий кодекс й місцеві вибори-2020 провели уже за оновленим законодавством. Попри його недосконалість, відбулася одна із суттєвих змін у парадигмі виборів – зі змішаної виборчої системи Україна перейшла до пропорційної із відкритими партійними списками. Звісно, не без зауважень та недоліків, проте перші кроки із реалізації виборчої реформи розпочалися саме у складному, в усіх розуміннях цього слова, 2020 році.
Реформи в економіці і цифровізація
Говорити про успіхи в українській економіці в період кризи та ще й за умов пандемії коронавірусу – було б занадто оптимістично. Та все ж, варто згадати про низку позитивних змін.
Передусім, це перші спроби запуску економіки через кредитування малого та середнього бізнесу. Звісно, були нарікання на те, що урядовою програмою «5-7-9%» змогла скористатися лише обмежена частина підприємців, та сам факт запуску такої ініціативи вже не може не тішити. Тим паче, що цими днями Кабмін ухвалив низку змін, якими планує лібералізувати умови надання кредитування малому та середньому бізнесу. Цьогоріч, за інформацією Кабміну, програмою скористалися більше 7 тисяч підприємців, уклавши кредитних договорів на загальну суму 16,5 млрд грн.
Варто згадати про реалізацію програми «Велике будівництво», в рамках якої було відремонтовано, збудовано та відновлено близько 6 тисяч кілометрів доріг та інші об’єкти інфраструктури. Назвати даний напрямок діяльності реформою – навряд чи можливо, однак подібні проєкти мають позитивний вплив на економіку протягом тривалого часу.
Саме в січні цього року в Україні повноцінно запрацювала онлайн-платформа «Дія», за допомогою якої все більше сфер та відносин між державою та громадянином переходитимуть у цифрову площину. Окрім документів для водіїв та власників транспортних засобів, вже зараз на цифровій платформі можна отримати низку послуг за допомогою додатку на смартфоні чи комп’ютері. З останнього, що вже запланували в уряді, буде реалізація вже у наступному, 2021 році, експериментального проєкту з реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі.
Загалом, якщо згадати позитивні досягнення року, їх навряд чи можна назвати визначними. Проте деякі з них справді в Україні розпочаті вперше. Зокрема, це і запуск реформи ринку землі, активізація у сфері приватизації державних об’єктів, початок реформи адресної соціальної допомоги (наприклад, переведення субсидій з готівкової форми в безготівкову і навпаки), початок реформи податкової системи.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»