Верховна рада має намір повернутися до «великих реформ» після вимушеного простою через коронавірус. За словами представників монобільшості, насамперед депутати планують ухвалити закон про амністію капіталів і Бюро економічної безпеки, закон про реформу СБУ і зайнятися судовою системою. «Слово і діло» виділило кілька головних реформ, втілення яких заплановане на 2021-й.
Земельна реформа
Фактичний старт земельної реформи буде топподією цього року після десятиліть мораторію на продаж сільськогосподарської землі.
Закон про ринок землі Верховна рада ухвалила в березні минулого року, подолавши опір деяких опозиційних фракцій у вигляді протестів у сесійній залі і декількох тисяч правок. Спочатку ринок землі хотіли запустити з 1 жовтня 2020 року, але як компроміс новою датою стало 1 липня 2021-го.
Що передбачає ухвалений закон:
з 1 липня купувати сільськогосподарські землі в Україні зможуть тільки фізичні особи – громадяни України і не більше 100 гектарів на одну людину;
землі сільськогосподарського значення державної та комунальної власності продаватися не будуть;
продати землю іноземцям можна буде тільки після схвалення на референдумі.
Це буде тільки перший етап земельної реформи. Другий ‒ розпочнеться з 1 січня 2024 року: тоді право купувати сільськогосподарську землю отримають юридичні особи, власниками яких є громадяни України. Також в одні руки можна буде продавати до 10 тисяч гектарів землі.
Що стосується ціни: її межа законом не встановлена. Однак до 1 січня 2030 року ціна земельної ділянки не може бути менше її нормативної грошової оцінки (оцінку проводитиме Держгеокадастр).
Щоб земельна реформа запрацювала, парламенту потрібно ухвалити ще кілька законопроєктів. Критично важливим міністр аграрної політики Роман Лещенко назвав законопроєкт про вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (№2194). Він передбачає реформування системи державних органів земельних ресурсів, децентралізацію управління землями і розширення повноважень громад, виключає дублювання процедур перевірки документації із землеустрою. У грудні депутати не змогли ухвалити законопроєкт у другому читанні, на нього чекає повторний розгляд.
Крім того, потрібно затвердити законопроєкт для визначення процедури підготовки та проведення електронних земельних аукціонів (№2195) та законопроєкт про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві (№3205). Ще кілька законодавчих ініціатив, за словами Лещенка, перебувають на стадії розроблення.
До речі, президент Володимир Зеленський обіцяв, що запуск ринку землі відкладуть, якщо підготовка до його функціонування не буде забезпечена.
Реформа СБУ
Реформувати Службу безпеки України обіцяли багато народних депутатів, Володимир Зеленський і сам очільник відомства Іван Баканов. Одне з ключових завдань реформи – СБУ не повинна займатися економічними та корупційними злочинами. Якщо відомство виявить такі злочини в ході своїх завдань, то розслідування потрібно буде передати НАБУ, поліції або Держбюро розслідувань.
Навесні Зеленський вніс до Верховної ради свій варіант реформи СБУ, який розкритикували західні партнери України. На їхню думку, законопроєкт передбачає надзвичайні повноваження СБУ. Ініціативу президента вирішили доопрацювати і в жовтні депутати зареєстрували в парламенті новий варіант реформи.
Новий законопроєкт передбачає:
скорочення чисельності СБУ до 17 тисяч штатних посад;
завдання СБУ: протидія розвідувально-підривній діяльності проти України; боротьба з тероризмом; охорона державної таємниці, контррозвідувальне забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, кібербезпеки, об'єктів критичної інфраструктури; попередження і припинення кримінальних злочинів проти основ національної безпеки, миру і безпеки людства.
функції СБУ: оперативно-розшукова діяльність, контррозвідувальна діяльність, діяльність із забезпечення охорони державної таємниці, досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становлять загрозу державній безпеці.
У середині грудня Верховна рада відмовилася розглянути законопроєкт. Але, за словами депутата від «Слуги народу» Євгенії Кравчук, повернутися до нього парламент може в перші пленарні тижні 2021 року.
Судова реформа
Володимир Зеленський пообіцяв у 2021 році розпочати «глобальну» судову реформу. «Ми запустили Вищий антикорупційний суд, і вже є вироки – він працює більше року. Я вважаю, що це важливо, тому що хворе місце в Україні – це суди, зараз ми «воюємо» з деякими суддями Конституційного суду, які хочуть зруйнувати антикорупційну структуру в Україні. У них нічого не вийде. Ми все це переформатуємо. І наступний великий крок – це глобальна судова реформа в Україні, яку ми почнемо втілювати з наступного року, бо вже підготовлено багато законів, підготовлені етапи впровадження цих реформ», – розповів президент в інтерв'ю The New York Times.
Наступного року президент і парламент сподіваються перезапустити Конституційний суд України. Дмитро Разумков очікує, що робоча група в Раді напрацює законопроєкт, який регламентуватиме роботу КСУ і дозволить надалі уникнути ситуацій, подібних скандалу зі скасуванням відповідальності за недостовірне декларування.
Нагадаємо, що внести зміни в закон про КСУ рекомендувала також Венеційська комісія. Експерти радять зобов'язати КСУ надавати обґрунтування щодо кожного положення законодавства, яке він визнає неконституційним. Також Рада може створити орган, який буде перевіряти кандидатів на посаду судді КСУ.
Крім того, Венеційська комісія надала висновки щодо законопроєкту Зеленського про судову реформу (№3711). Ініціатива зараз в парламенті чекає на повторне друге читання. У законопроєкті пропонується перевести суддів старого Верховного суду до складу нового, визначається порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Наприкінці року Зеленському представили Стратегію сталого розвитку судової системи на 2021-2025 роки. Якщо її схвалить Комісія з питань правової реформи, то далі створять план дій щодо реалізації стратегії.
Стратегія пропонує шляхи вирішення п'яти блоків питань, пов'язаних з реформуванням системи правосуддя:
перший блок стосується поліпшення механізмів доступу громадян до правосуддя. Для цього потрібно провести аудит системи місцевих судів і переглянути їхню мережу з урахуванням адміністративно-територіальної реформи, економічної обґрунтованості і попиту.
другий блок вдосконалення процесу судочинства. Пропонується ввести інститут суду присяжних, впровадити механізм перегляду вироків на довічне або тривале позбавлення волі.
третій блок – діяльність Верховного суду. У стратегії передбачено впровадження інституту пілотного рішення Верховного суду і вдосконалення порядку звернення ВС в ЄСПЛ.
четвертий блок – зміцнення незалежності та підзвітності. Пропонується створити автономні кадрові і дисциплінарні органи, удосконалити механізм перевірки доброчесності суддів.
п'ятий блок – забезпечення суддівської кар'єри та відповідальності суддів. Необхідно удосконалити кваліфікаційні вимоги і процедури відбору кандидатів до місцевих судів, відновити інститут відповідальності суддів за винесення свідомо неправосудного рішення.
Реформа містобудування
У березні президент Володимир Зеленський заявив, що Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) буде ліквідована. Замість неї Кабмін створив три органи – Державну інспекцію містобудування, Державну сервісну службу містобудування та Державне агентство з технічного регулювання в містобудуванні.
В кінці грудня стало відомо, що Державну сервісну службу містобудування та Держінспекцію містобудування ліквідували. При цьому буде створено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, який буде здійснювати архітектурно-будівельний контроль та нагляд у сфері містобудування без дозвільно-реєстраційних функцій.
Крім того, в органів місцевого самоврядування знову з'явилися повноваження здійснювати архітектурно-будівельний контроль.
Наступним кроком в реформі буде зміна деяких регуляторних актів у сфері будівництва з ліцензування, дозвільних документів, прийнятті об'єктів в експлуатацію, визначення порядку ведення контролю і нагляду. Після цього ДАБІ позбавлять всіх функцій і остаточно ліквідують. Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов казав, що це буде на початку 2021 року.
Завершення реформи децентралізації
Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов заявив, що планує в 2021 році «остаточно» завершити реформу децентралізації.
Восени минулого року для завершення реформи був ухвалений закон, який погоджує діяльність місцевих рад у зв'язку з ліквідацією та створенням нових районів. Також потрібно ухвалити зміни до Конституції України. Однак в Міністерстві розвитку громад і територій розглядають два сценарії реформи – зі змінами до Конституції і без.
У разі ухвалення змін до Конституції потрібно буде переформатувати місцеві державні адміністрації на органи префектурного типу, а також провести зміни на рівні районних та обласних рад, створити нові системи нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування.
«Ми повинні привести діяльність всіх органів місцевої виконавчої влади у відповідність з новим районуванням. Також в наступному році дуже важливою буде інституційно і методично підтримувати громади, особливо ті, які тільки утворилися і не мають досвіду роботи в нових умовах. Крім того, для голів і депутатів громад плануємо провести серію навчань, які будуть базуватися на досвіді роботи ОТГ. Актуальним питанням також буде створення стратегій розвитку громад, сприяння громадам у підготовці проєктів розвитку інфраструктури, насамперед – центрів надання адміністративних послуг», – розповіли в міністерстві.
Також для завершення реформи потрібно ухвалити нову редакцію законопроєкту про службу в органах місцевого самоврядування і закон про місцевий референдум.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps