Людина, яка потрапляє під санкції в Україні, може оскаржити їх в суді, але тим часом обмеження вже діятимуть. У цьому істотна відмінність від будь-якого кримінального або цивільного процесу, який може тривати набагато довше і вимагає надання доказів винуватості підсудного або обґрунтованості вимог. Щодо санкцій, то обґрунтування для їхнього застосування досить розпливчасті. Про це в коментарі «Слово і діло» сказав кандидат юридичних наук Геннадій Дубов.
У рішенні РНБО щодо санкцій першим пунктом додатку написано, що нардеп від ОПЗЖ Тарас Козак на п'ять років тимчасово обмежений в праві користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
«Якщо тлумачити цю норму буквально, а саме буквальним тлумаченням президент і РНБО обґрунтували своє право запровадити санкції, можна уявити таку ситуацію. У Козака є квартира або будинок, автомобіль, авторучка, костюм, шкарпетки і багато іншого. Все, що я перерахував є майном. Перебуваючи під санкціями Козак не має права користуватися будь-яким своїм майном, відтак, – і зазначеними речами», – сказав юрист.
Дубов вважає, що таке рішення навіть жорсткіше, ніж конфіскація всього майна. У разі конфіскації за вироком суду передбачений перелік майна, що не підлягає вилученню. До цього переліку входять виделки-ложки і те, чим людина користується в повсякденному житті. У рамках санкційного механізму не передбачено навіть заборони обмежувати користування особистим нижньою білизною.
«Другий пункт додатку 1 до рішення РНБО забороняє проводити торгові операції. Виходить, що в цій ситуації не можна навіть хліба в магазині купити. Купівля-продаж харчів може теж підпадати під визначення «торгової операції», – уточнив він.
Виходячи з того, що санкції передбачають зупинення фінансових і економічних зобов'язань, на думку Геннадія Дубова, народному депутату Козаку можуть припинити виплачувати зарплату.
«Чи можна вважати, що платити зарплату – це фінансові зобов'язання? В принципі, так. Скажімо, якщо особу відсторонено від посади в порядку кримінального процесу, у неї є можливість згодом звернутися в суд і стягнути з держави ту ж суму зарплати та інших виплат. А в ситуації з санкціями така процедура не прописана. Просто передбачається «зупинення зобов'язань на 5 років». На всі 5 років? Чи потрібно потім їх виконувати?», – розмірковує юрист.
На думку Дубова, у рішення РНБО просто перенесли деякі норми закону, іноді цілком, хоча повинні були б чітко прописати, як ці норми застосовувати до конкретної людини.
«По суті рішення РНБО – це акт правозастосування, що стосується конкретної людини. Виникає питання: як застосовувати прописані в законі норми, при тому, що сам закон абсолютно не відповідає вимогам правої визначеності», – каже юрист.
За його словами, громадянин України, який потрапив під санкції, може оскаржити це рішення в суді, однак весь час, поки він домагатиметься остаточного рішення, санкції будуть діяти.
Юрист вказує на той факт, що на відміну від кримінального процесу, де треба діяти чітко за процедурою, санкції можна накласти на будь-яку людину без особливих доказів і зусиль.
«Щоб звинуватити людину в кримінальному злочині, треба дотримати процедури, яка вичерпно прописана в Кримінальному процесуальному кодексі. Саме ця складна процедура дає гарантії, право на захист, має певні вимоги до рішень органів досудового розслідування, які контролюють суди. Тому кримінальні справи довго розслідуються і слухаються, щоб дотримувалися права і свободи людини і нікого не посадили безвинно», – сказав він.
Накласти санкції, якщо тлумачити Закон «Про санкції» в тому ключі, як це зробив президент, проти людини, обмеживши її права, набагато простіше.
«Згідно із законом, багато суб'єктів, включаючи Верховну раду, СБУ, президента, Нацбанк, Кабмін можуть звернутися до РНБО, щоб запровадити санкції проти певної особи. При цьому достатньо написати, умовно кажучи, довідку, без особливих обґрунтувань, адже невідомо, як вони повинні підтверджуватися. Далі люди, які не мають статусу судді, а просто займають певні посади в РНБО, приймають рішення, яке своїм указом вводить президент. Ось і все, санкції відразу ж набувають чинності», – говорить юрист.
При цьому підставою для запровадження санкцій є терористична діяльність, яку незрозуміло як треба підтверджувати. В ідеалі – необхідно рішенням суду, що набрало законної сили. Однак, в поточній ситуації влада обрала інший підхід, достатньо лише думки правоохоронного органу.
«Існують правові режими, де держави без всіх умовностей і труднощів можуть приймати подібні вольові рішення. Це називається режим воєнного стану. Тоді є законні підстави для обмеження прав і свобод громадян. Але у нас воєнного стану не було і немає», – підсумував юрист.
Раніше «Слово і діло» розбиралася, які телеканали забороняли країни світу.
Також ми запитали у юриста, чи законне рішення РНБО про запровадження санкцій проти нардепа Козака і трьох телеканалів.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps