У світі сьогодні відзначають Міжнародний день польоту людини в космос, а також День авіації і космонавтики. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін першим здійснив орбітальний обліт Землі, а рівно за двадцять років відбулася ще одна знакова подія – стартував перший пілотований політ за американською програмою «Шаттл». Україна, як може здатися на перший погляд, зараз переживає не найкращі часи в космічній галузі. Але все ж у нас є потужності для виготовлення обладнання, українські супутники бували у космосі, а в ракетах інших країн є компоненти українського виробництва. «Слово і діло» пропонує подивитися, чи є у наших чиновників і політиків обіцянки щодо розвитку галузі.
«Січ-2-1»: Зеленський обіцяв запустити український супутник
Президент Володимир Зеленський в листопаді минулого року обіцяв, що Україна обов'язково будуватиме ракети, а також будуватиме і запускатиме свої супутники. Потім з'явилася більш конкретна обіцянка – запустити супутник у космос в 2021 році. Про те, що запуск відбудеться наприкінці року, заявив віцепрем'єр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.
Йдеться про супутник «Січ-2-1», робота зі створення якого ведеться від 2013 року. Він призначений для отримання цифрових зображень поверхні Землі у видимому і інфрачервоному діапазонах довжин електромагнітних хвиль і передавання інформації зображень наземного інформаційного комплексу космічної системи.
«З його допомогою можна проводити моніторинг надзвичайних ситуацій, здійснювати контроль агропромислового комплексу, дотримання правил надрокористування, екологічний моніторинг, виконання інфраструктурних проєктів, земле- та лісокористування», – розповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
7 квітня Кабмін затвердив постанову щодо джерел фінансування запуску супутника:
створення супутника, його випробування і підготовка до відправлення на космодром будуть здійснюватися за рахунок коштів КБ «Південне» і держбюджету;
забезпечення запуску супутника і страхування здійснюватиметься за рахунок залишку кредитних ресурсів, залучених під державні гарантії для реалізації проєкту створення космічного ракетного комплексу «Циклон-4».
Крім того, в лютому стало відомо, що Україна веде технічні переговори щодо запуску нашого супутника з компанією Ілона Маска SpaceX.
«Переговори з SpaceX пройшли досить успішно, ми передали всі наявні контакти і попередні проєкти договорів з американською компанією профільному міністерству – тепер «м'яч» на їхньому боці. Вартість запуску абсолютно адекватна – 1 млн доларів, хоча в березні 2020 року ми починали розмови з 8-12 млн доларів з іншими операторами. Серед важливих умов – передоплата 70% від вартості запуску протягом тижня після підписання контракту», – розповів народний депутат Дмитро Наталуха.
Крім того, Зеленський обіцяв забезпечувати будівництво ракет в Україні. Уруський в жовтні розповів, що президент доручив до 2024 року створити власну космічну ракету-носій легкого класу. «У нас вже є кілька варіантів, кілька проєктів, але вони всі, ми розуміємо, будуть фінансуватися за рахунок інвесторів, тому що у держави зараз коштів на це немає», – зазначив він.
Також у президента є виконана обіцянка встановити небюджетним коштом пам'ятник першому космонавтові незалежної України Леоніду Каденюку. Відкриття пам'ятника відбулося 5 грудня 2020-го, його поставили за гроші благодійного фонду. Сам Зеленський добровільно вніс до фонду 250 тисяч гривень.
Інтеграція в ЄКА і розроблення космічної програми: що обіцяли в Кабміні
У програмі дій уряду було зобов'язання розробити законопроєкт «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2030 роки». Але вона провалена.
Подати ініціативу потрібно було до грудня 2020 року. Наприкінці місяця в Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості повідомили, що готують законопроєкт щодо затвердження науково-технічної космічної програми на 2021-2025 роки. Таким чином, міністерство і зірвало терміни подання проєкту, і програма розрахована на менший термін, ніж було обіцяно.
Також Кабмін повинен розробити і затвердити План дій щодо інтеграції України до Європейського космічного агентства. У відповідь на запит «Слово і діло» в Державному космічному агентстві повідомили, що відомство передало в ЄКА кілька презентацій можливостей української космічної галузі і пропозиції щодо спільних проєктів. Але поки що конкретних відповідей від ЄКА немає.
Держкосмос надсилав свої пропозиції щодо інтеграції в Міністерство економіки, Кабмін і віцепрем'єру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
У жовтні минулого року Держкосмос проводив онлайн-зустріч з представниками ЄКА. В Агентстві заявили, що потрібно визначити один або кілька конкретних спільних проєктів між відомствами, щоб напрацювати досвід співпраці. Держкосмос вже свої пропозиції відправив, Європейське космічне агентство їх вивчає. Як бачимо, з української сторони є спроби інтегруватися в ЄКА.
Ще, згідно з програмою дій, Кабмін зобов'язаний підтримувати підприємства оборонно-промислового комплексу та космічної галузі, які мають унікальні розробки і технології. У 2020-2021 роках бюджетна програма «Виконання державних цільових програм реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, розробка, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення» фінансувалася на одному рівні – 2 млрд 530 млн грн.
Які обіцянки дають нардепи
Спікер Верховної ради Дмитро Разумков обіцяв сприяти розвитку космічної галузі: «Ми всіляко будемо допомагати розвитку космічної галузі. Переконаний, що для президента і уряду цей напрямок роботи дуже важливий, тому ми разом будемо шукати можливості для підтримки таких іміджевих сфер, які можуть демонструвати вагомі результати».
У жовтні 2019-го парламент ухвалив законопроєкт щодо державного регулювання космічної діяльності в цілому. Закон спрямований на забезпечення розвитку, підвищення інвестиційної привабливості, а також створення конкурентного середовища для розвитку космічної галузі в Україні поряд з державним сектором підприємств приватної власності. Він дозволяє приватним компаніям будувати ракети, а також значно спрощує ведення інших видів космічної діяльності для приватних компаній. Разумков підтримав закон, але його обіцянка все ще в процесі виконання.
За документ голосував і «слуга народу» Роман Грищук. Таким чином, він виконав обіцянку скасувати державну монополію на космос.
Віктор Бондар з групи «За майбутнє» у передвиборчій програмі обіцяв забезпечити відродження космічного потенціалу України. Поки що в процесі.
Нагадаємо, Україна приєдналася до програми американського космічного агентства NASA «Артеміда».
На нашій інфографіці можна подивитися, який внесок в освоєння космосу внесли українські вчені, конструктори, інженери.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps