Послугу із онлайн-реєстрації місця проживання у Міністерстві цифрової трансформації анонсували ще на початку поточного року. Актуалізував питання очільник відомства Михайло Федоров: нова функція у додатку «Дія» буде доступною уже від 17 травня.
Справді, у додатку «Дія» з’явився відповідний пункт про послугу «Реєстрація місця проживання», проте поки що вона є недоступною, в статусі «в розробці». Одночасно 5 травня у парламенті був зареєстрований законопроєкт «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні», який має змінити сам підхід до реєстрації місця проживання українців.
Чи вдасться запустити новий сервіс вже найближчим часом та яких змін очікувати українцям у наданні найпопулярнішої адміністративної послуги з реєстрації місця проживання?
Декларую та погоджуюся
Донедавна реформа «прописки» полягала лише в тому, що держава передала реалізацію цієї послуги повністю у розпорядження місцевих органів влади та ЦНАПів. Фактично, процедуру було значно пришвидшено, але сам принцип, коли громадянин для постановки або зняття з реєстрації мав звертатися до органів влади та чекати на внесення відповідних змін – залишився той самий.
У новому законопроєкті вказується саме на декларативному принципові реєстрації місця проживання. Тобто особа добровільно декларує місце свого фактичного проживання за допомогою онлайн-процедури. Це стосується як житла, яке перебуває у приватній власності, так і тимчасових помешкань для проживання (гуртожитків, військових помешкань, реабілітаційних центрів тощо).
Документ передбачає захист прав власників житла – саме вони можуть скасувати задеклароване місце проживання третіх осіб у житлі, що йому належить, без рішення суду у разі, якщо особа подала не в повному обсязі передбачені законом документи або дані, якщо у поданих особою документах або даних містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними та низка інших причин, передбачених законопроєктом.
Таким чином, процедура реєстрації зводиться до такого алгоритму: спочатку зареєстрований користувач заходить у додаток «Дія» та заповнює коротку заяву. Після чого, реєстрація відбувається автоматично ‒ якщо він або вона є власниками (співвласниками) вказаного в анкеті житла. Якщо ж ні – тоді власник (власниця) житла мають підтвердити реєстрацію іншої особи у своєму житлі, для чого отримають на електронну пошту або на самому додатку «Дія» посилання для верифікації цих змін.
Виклик об’єднаних реєстрів
Найбільший виклик для онлайн-запуску послуги із декларативної реєстрації місця проживання – автономність та різне програмне забезпечення реєстрів територіальних громад, які через це не надто ефективно взаємодіють між собою. Ймовірно, йдеться не лише про програмне забезпечення, але й про спроможність зібрати всі дані з територіальних громад.
Ще одна дискусійна норма нового законопроєкту полягає в тому, що громадяни й надалі мають підтверджувати своє право власності чи користування житлом документами, або попередньою згодою власників. Знову ж таки – всю цю процедуру планують спростити через додаток «Дія», проте для цього потрібно буде ще більше зусиль на шляху доступності до реєстрів.
Експерти також застерігають і від досить прогресивної норми, яку просувають в Міністерстві цифрової трансформації щодо відмови від будь-якого паперового обігу в цій сфері та штампу у паспорті. Часто подібні довідки можуть бути предметом запиту, наприклад, для банків, які розглядають питання надання громадянинові іпотеки. Тому опцію «паперових» довідок і штампів слід передбачити для подібних та інших випадків.
Так чи інакше, цифровізація реєстрації місця проживання дасть чимало позитивів як для самих українців, так і для ефективного врядування. Держава отримає дані, якими може скористатися для більш ефективного управління – стане відомою реальна кількість та склад населення, що проживає на відповідній території, а це дозволить ретельніше спланувати та розподіляти ресурси.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»