Про те, як пройшло ювілейне «Євробачення» в Роттердамі. Про стратегічні дебати щодо Росії на саміті лідерів країн Європейського союзу. Про те, що відбувається нині у сфері відповідальності Мінзахисту довкілля та природних ресурсів України. Про нове судове рішення щодо збитого Іраном літака МАУ, готовність України до впровадження сертифікатів вакцинації та альтернативний законопроєкт про зміну статусу НАБУ. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Як пройшло «Євробачення-2021»
У голландському Роттердамі 22 травня відбувся гранд-фінал 65-го міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення». Перемогу у конкурсі здобула Італія.
На другому місці - Франція, третє - за Швейцарією. Український колектив «Go_A» з піснею «Шум» посів п'яте місце. Так, Україна отримала 97 балів від журі конкурсу і 267 балів від глядачів.
Абсолютним антирекордсменом цьогорічного «Євробачення» стала Великобританія, що потрапила у фінал завдяки членству в організаторах конкурсу. Її представник Джеймс Ньюман отримав 0 балів від журі конкурсу та 0 балів від глядачів.
Найцікавіші цифри про цьогорічний пісенний конкурс Євробачення, дивіться на інфографіці Слово і діло.
Саміт Європейського Союзу: що робитимуть з Росією
Лідери країн Європейського союзу на саміті 24-25 травня проведуть стратегічні дебати щодо Росії та обговорять незаконні та провокаційні кроки РФ. Про це йдеться в листі-запрошенні президента Європейської ради Шарля Мішеля лідерам країн.
«Як було погоджено під час нашої відеоконференції в березні, ми проведемо стратегічні дебати по Росії. Незаконні та провокаційні кроки Росії тривають як в державах-членах ЄС, так і за їх межами, останнім з яких був список так званих «недружніх держав», – йдеться у листі.
Мішель зазначає, що подальше обговорення було б корисно супроводити звітом Високого представника та Комісії відповідно до п'ятьох керівних принципів відносин між ЄС і Росією.
Нагадаємо, 21 травня, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном в Парижі обговорив концентрацію російських військ біля кордонів України.
Як захищають довкілля в Україні: інтерв'ю з міністром Романом Абрамовським
Захист довкілля – галузь, на яку традиційно не вистачає уваги ЗМІ та грошей у бюджеті, але саме в ній існує величезний простір для дрібних зловживань і великих злочинів.
Щоб зрозуміти масштаби катастрофи, достатньо згадати «плюшки» нардепа Юрченка, які призначалися за зміни до законодавства про відходи, запитання Зеленського до Порошенка: «куди поділися наші карпатські ліси?» і нелегальний видобуток піску і бурштину, який, за словами того ж Зеленського, завжди здійснювався під прикриттям поліції, СБУ та прокуратури.
У розмові з профільним міністром Романом Абрамовським головна редакторка «Слово і діло» Катерина Пітєніна з'ясовує, що відбувається зараз з нелегальним видобутком, роботою інспекторів, ринком відходів, викидами в атмосферу, небезпечними об'єктами на непідконтрольних територіях, екологічними обіцянками влади та коли планується розпочати виплати громадянам за економічним паспортом українця.
Велике інтерв’ю з міністром захисту довкілля та природних ресурсів України читайте на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Катастрофа літака МАУ в Ірані визнана терактом
Верховний суд канадської провінції Онтаріо визнав знищення літака української авіакомпанії МАУ біля Тегерану терористичним актом, - повідомляє Укрінформ.
«Позивачі довели, що знищення обвинуваченими літака рейсу 752 було актом тероризму», - заявив головуючий суддя. У своєму рішенні суддя спирався на двох експертів, один з яких прийшов до висновку, що «Корпус вартових ісламської революції» «знав, що рейс PS752 був цивільним літаком, і навмисно збив його з наміром знищити». Тож у суді дійшли висновку, що «ракетний удар по літаку був навмисним і безпосередньо привів до смерті всіх людей на борту».
Рішення суду Онтаріо дозволяє сім'ям в Канаді вимагати відшкодування збитків від Ірану. Очікується, що незабаром в Канаді відбудеться друге судове засідання, яке визначить розмір відшкодувань, на які можуть розраховувати близькі та родичі загиблих.
Нагадаємо, рейс PS752 Тегеран-Київ Міжнародних Авіаліній України зазнав аварії незабаром після вильоту з аеропорту Тегерана вранці 8 січня 2020 року. В результаті авіакатастрофи загинули 176 пасажирів і членів екіпажу, серед яких 11 українців.
Європа визнає українські сертифікати вакцинації
Українці отримають можливість вільно пересуватися Євросоюзом, адже Україна та ЄС досягли політичної домовленості про взаємне визнання так званих паспортів вакцинації. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
«Нещодавно ЄС оголосив про запровадження до кінця червня цифрових сертифікатів, які міститимуть дані про вакцинацію, тести на COVID-19 та набутий імунітет після хвороби. Ще на початку розроблення цієї ініціативи дав доручення міністрам спільно з Єврокомісією напрацювати відповідний сертифікат в Україні», – зазначив Шмигаль.
За його словами, цього тижня віцепрем’єр Ольга Стефанишина у Брюсселі досягла з представниками ЄС політичної згоди про можливість взаємного визнання цифрових сертифікатів.
Стефанишина, нагадаємо, раніше зазначила, що ІТ-інфраструктура в Україні вже цілком готова до початку видачі сертифікатів вакцинованим від коронавірусу українцям, тому видавати документ почнуть з липня 2021 року.
Які країни вже розробили сертифікати вакцинації та що туди записують, можна подивитися на нашій інфографіці.
Депутати схвалили зміну статусу НАБУ
Український парламент ухвалив у першому читанні альтернативний законопроєкт №5459-1 про зміну статусу НАБУ. Документ покликаний вирішити кризу, яка склалася через відсутність процедури обрання та звільнення очільника Національного Антикорупційного Бюро України.
Взятий за основу законопроєкт встановлює новий склад комісії для відбору директора НАБУ: три особи делегує сам уряд, а інші три також Кабмін, але з урахуванням пропозицій міжнародних партнерів. Крім того, законопроєкт передбачає: зміну статусу НАБУ ‒ бюро має стати центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом; вдосконалення положень про зовнішній аудит ‒ його проводитиме троє експертів, яких призначає уряд з урахуванням думки міжнародних партнерів; і дострокове звільнення чинного директора бюро Артема Ситника.
Юристи Transparency International Ukraine позитивно оцінюють запропоновані зміни. Зокрема вони наголошують, що залучення Кабміну до складу конкурсної комісії замість РНБО, як це пропонувалося в попередньому варіанті документа, нівелює можливість впливу президента на обрання очільника НАБУ.
Однак у тексті альтернативного законопроєкту існують і ризики, які варто виправити до другого читання. «Документ наразі не вирішує проблем дострокового звільнення чинного директора поза передбачених чинним законодавством підстав та подання на розгляд уряду одразу двох кандидатів на посаду директора НАБУ», ‒ зазначає Transparency International.
Тобто, якщо серед кандидатів обрати одного, а не двох претендентів на посаду очільника НАБУ, а також видалити норму щодо дострокового його звільнення, то можна отримати всі передумови для створення дійсно незалежного органу.
Детальніше про законопроєкт, покликаний удосконалити НАБУ - читайте в нашому спеціальному матеріалі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps