Про результати роботи українського парламенту за попередній тиждень. Про те, яких ще змін законодавства чекати навздогін до так званого «закону про деолігархізацію». Про те, з якими країнами МЗС вже домовилося про визнання паперових сертифікатів вакцинації та як українцям їх отримати. А ще, про причини підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва від часів Незалежності та до сьогодні. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Підсумки роботи Ради за тиждень: що прийняли народні обранці
Народні депутати в період з 1 до 4 червня ухвалили 10 постанов. Серед них, зокрема, постанова щодо інциденту з примусовою посадкою літака Ryanair у Мінську. Верховна рада України засудила дії Білорусі та закликала звільнити всіх політв'язнів.
На нашій інфографіці на сайті можна подивитися, як фракції та групи голосували за цей документ.
Також прийнято кілька постанов про призначення позачергових виборів в декількох областях країни. Ще однією постановою депутати заснували День пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії. Він щорічно припадатиме на 4 червня.
За тиждень Рада встигла ухвалити 37 законопроєктів: 22 – за основу та 15 – в цілому. У другому читанні був ухвалений закон про обмеження обігу пластикових пакетів в Україні. У першому читанні ініціативу підтримали ще в листопаді 2019-го. На тему того, як аналогічна заборона працює у світі - в нас є окремий матеріал з інфографікою.
Ухвалено закон про окремі питання здійснення габаритно-вагового контролю. Він закріплює можливість автоматичної фіксації порушень норм габаритно-вагового контролю, а «Укртрансбезпека» тепер може штрафувати водіїв за перевантаження.
Ще Рада врегулювала питання соціального захисту медичних працівників, які постраждали від COVID-19. Згідно з новим законом, держава забезпечує страхові виплати медикам державних і комунальних установ у разі встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання COVID-19 протягом одного року з дня захворювання.
До того ж парламент розблокував підписання земельного закону, зробив крок до заборони продажу ліків дітям, почав розглядати поправки до президентського законопроєкту про амністію капіталів. А ще, у Верховній раді таки з'явився текст законопроєкту про олігархів.
Про підсумки роботи народних обранців за минулий тиждень читайте на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Законопроєкт про олігархів: чого ще треба чекати
До речі, крім вже зареєстрованого законопроєкту про деолігархізацію буде ще запропоновано не менше ніж 7 додаткових ініціатив. Про таке повідомила народний депутат від «Слуги народу», заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, передає пресслужба політсили.
За словами Кравчук, зараз в Україні недостатнє законодавче поле, яке регулює діяльність олігархів. Тому і необхідно ухвалити законопроєкт щодо деолігархізації, а крім нього буде ще запропоновано не менше ніж 7 додаткових законопроєктів, які покликані будуть унормувати та антимонопольне законодавство, змінити закон про політичні партії тощо.
В РНБО ж заявили, що нові проєкти законів щодо олігархів варто чекати вже за два тижні.
Про те, наскільки запропонований президентом України підхід дозволить на практиці досягти поставленої мети - читайте в спеціальному матеріалі політичного аналітика порталу «Слово і діло» Валентина Гладких.
Хто визнає українські COVID-сертифікати
МЗС України почало домовлятися з сусідніми країнами про визнання паперових сертифікатів про вакцинацію проти коронавірусу, які отримають українці, - повідомив голова відомства Дмитро Кулеба в ефірі 1+1. «Ми зараз домовилися про це з Угорщиною, Молдовою, Грузією. Туреччина готова укладати таку угоду», - сказав міністр.
За словами Кулеби, вже з липня Україна має намір ввести цифровий паспорт вакцинації. Він буде синхронізований з сертифікатом Європейського союзу, після чого європейська влада почне його визнавати.
Міністр також підкреслив, що паперовий сертифікат про вакцинацію відповідає міжнародним стандартам. «Коли людина робить вакцинацію, то може попросити, щоб їй оформили цей документ», - нагадав Кулеба.
Як в Україні зростала вартість проїзду з часів Незалежності та до сьогодні
За даними «Слово і діло», з 1991 року і до 2000-го щорічно вартість проїзду наземним транспортом у Києві зростала через інфляцію. У грудні 1992 року ціна піднялася до п’яти купонокарбованців. В період з 1996 року і до 1999-го вартість проїзду коливалася від 20 до 30 коп.
На початку 2000-х відбулося чергове здорожчання. Причиною стало збільшення навантаження на міськбюджет через зростання об'єму дотацій на транспортну галузь, і щоб не допустити критичного навантаження на бюджет, влада вирішила підвищити ціну для споживачів. Вартість проїзду зросла до 50 коп.
Для підтримки сталої роботи підприємств транспорту у 2006 році вартість проїзду підняли до 1 грн 50 коп. Після цього удвічі ціну підвищили тільки у 2015 році. Пояснювали це тим, що собівартість перевезення пасажирів значно зросла.
Наступного разу підвищення ціни було у 2017 році, тоді проїзд у метро вже коштував 4 грн, а причиною цього стало зростання цін на електроенергію, пальне, воду та запчастини. Однак вже наступного року міська влада подвоїла вартість разової поїздки через підвищення цін на пальне та витратні матеріали.
Ціна у 8 грн тримається і досі, хоча ймовірно у 2021 році її підвищать до 12 грн ‒ цьому посприяв карантин, а точніше збитковість перевезень через запроваджені обмеження.
Тим часом у Дніпрі вартість проїзду в автобусі - 8 грн, а в маршрутці ‒ 7-10 грн, дещо дешевше у Житомирі ‒ від 6 до 8 грн. А от у Вінниці автобус коштує 5 грн, а маршрутка ‒ 10-12 грн. Найдорожчим проїзд є у Львові та Краматорську ‒ по 10 грн за маршрутку та автобус, а найдешевший у Сєвєродонецьку ‒ 5 грн.
Наприкінці травня кияни висловили обурення щодо можливого підвищення цін на проїзд у громадському транспорті, й, зокрема, метро. Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що у столиці не будуть підвищувати вартість проїзду до 20-25 гривень. Однак визнав, що нинішні ціни не відповідають реальному стану речей і їх треба переглянути.
Як з часів Незалежності та до сьогодні зростала вартість проїзду у столиці та чим це обґрунтовували чиновники, а також якою є вартість проїзду в інших містах країни - про це читайте в нашому тематичному дослідженні.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps