Про те, чого чекає Білий дім від України перед візитом президента Зеленського до Вашингтона. Про те, яких змін чекати українцям у Податковому кодексі та з яких причин. Про наслідки добудови «Північного потоку-2» для України та Європи, а також про те, коли лікарі перестануть видавати українцям паперові лікарняні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Зустріч Байдена та Зеленського: на що очікує Білий дім
На слуханнях комітету з асигнувань Сенату Держсекретар США Ентоні Блінкен розповів, чого Білий дім очікує від України перед візитом українського президента Володимира Зеленського до Вашингтону.
Сенатор Кріс Мерфі запитав голову Держдепу, що хотіла б побачити американська адміністрація від України перед зустріччю президента Зеленського з президентом Байденом.
«Існує цілий перелік сфер, в яких для України важливо домогтися прогресу. Зокрема, в тому, щоб мати незалежну судову систему - функціональну і ретельно обирану і мати незалежний нагляд. Корпоративне управління, перш за все на державних підприємствах, яке буде прозорим. А також справжню імплементацію, зокрема, антикорупційних законів», - відповів Блінкен.
Раніше, нагадаємо, президент України провів телефонну розмову з президентом США Джо Байденом, в якій американський лідер сказав, що буде «твердо відстоювати суверенітет України», а також заявив, що запросить Володимира Зеленського до Білого дому «цього літа після повернення з Європи».
Зміни у Податковому Кодексі: які податки зростуть
Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній раді проєкт змін до Податкового кодексу. Уряд, зокрема, запропонував збільшити ставку екологічного податку та акцизного податку на алкоголь, а також підвищити ренту за користування надрами.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що ставки податків не переглядалися від 2019 року, а ставки акцизу на алкоголь – від 2017 року. Але поточна економічна ситуація вимагає переглянути підходи до оподаткування. У разі ухвалення законопроєкту очікується, що держбюджет зможе додатково отримувати близько 50 млрд грн щорічно.
У проєкті закону ставку екологічного податку за скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти хочуть підвищити в 1,6 раза (а з 2029 – у 8 разів), за викиди СО2 в атмосферу – з 10 грн за тонну до 30 грн, за відходи гірничої промисловості – з 0,49 грн до 1,5 грн за тонну.
На 14,5% може бути підвищена рентна плата за спеціальне використання води і лісових ресурсів, а також за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Відповідно до міжнародних зобов'язань Україні необхідно також змінити підхід до визначення ставки акцизного податку на пиво. У законопроєкті податок пропонують вираховувати за міцністю напою, а не за літражем. Якщо зміни ухвалять, то акциз на літр пива зі вмістом спирту у 4% становитиме 2,39 грн, а із вмістом спирту 8% – 4,79 грн.
Зміни до Податкового кодексу також передбачають збільшення податку на доходи фізичних осіб від продажу третього і наступних об'єктів нерухомого майна з 5% до 18%.
Мінфін пропонує встановити обмеження на відшкодування ПДВ для посередників, які купували або імпортували товари, які надалі реалізовувалися в Україні. Також можуть запровадити ПДВ для операцій Нацбанку з реалізації дорогоцінних металів.
Детальніше та у конкретних цифрах про можливі зміни в Податковому кодексі - розповідаємо в нашому аналітичному матеріалі з інфографікою.
Добудова «Північного потоку-2»: які наслідки це несе для України та Європи
Останні новини про безперешкодну добудову та ймовірний запуск газогону «Північний потік-2» вже до кінця поточного року – знову актуалізували питання геополітичного становища України. Добудова «Північного потоку-2» небезпечна для України не тільки в плані економічному, завершення цього проєкту суттєво підвищує планку ризиків для національної безпеки нашої країни.
Попри заяви європейських політиків та з боку російських чиновників стосовно того, що після запуску «Північного потоку-2» українська ГТС повинна продовжити працювати – в економічному вимірі Україна, звісно, втратить суттєві позиції у транзиті газу з РФ.
Із запуском «Північного потоку-2» Україні доведеться суттєво переглянути подальшу доцільність використання ГТС як основної транзитної газової «гілки» з Росії до Європи. Фактично, українську державу до цього схиляли вже давно.
У такому разі залишається якнайшвидше переналаштовувати потужності української ГТС під власні потреби та, можливо, використовувати її як потужний «хаб» із розвиненою системою газосховищ. Подібний сценарій, до речі, раніше вже був розроблений. Водночас «Північний потік-2» залишається більше політичним, аніж економічним козирем Росії. Адже Європа так чи інакше націлена на поступове скорочення використання газу за рахунок переходу на водневу економіку і відновлювану енергетику.
Чи має наша держава шанс отримати бодай якийсь зиск із запуску «Північного потоку-2» і які сценарії подій можливі у такому випадку - про це читайте в аналітичному матеріалі на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Коли Україна перейде на електронні лікарняні
З 1 вересня 2021 року усі медичні установи України повністю перейдуть на електронні лікарняні. «Пацієнтам більше не доведеться бігати в лікарню по паперовий листок непрацездатності, нести його на роботу, щоб зафіксувати факт тимчасової непрацездатності, а роботодавці зможуть уникнути паперової тяганини з Пенсійним фондом і Фондом соціального страхування в процесі оформлення своєму працівникові виплат за лікарняний», – розповів міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
Електронний лікарняний – це документ, який підтверджує тимчасову непрацездатність працівника. Він зареєстрований в зазначеному МОЗ порядку і має індивідуальний номер в спеціальному реєстрі. Такий лікарняний є підставою для нарахування страхових виплат.
У плані оформлення для пацієнта мало що зміниться – щоб відкрити лікарняний потрібно буде прийти на прийом до лікаря. Лікар або призначить лікування, або направить до профільного фахівця. Після прийому сімейний лікар може відкрити електронний лікарняний. Про відкриття лікарняного буде проінформований Пенсійний фонд, повідомлення також отримає роботодавець у своєму електронному кабінеті.
Якщо пацієнт одужає в установлений лікарем термін, то електронний лікарняний закриється автоматично. А ось для продовження лікарняного доведеться знову відвідати свого лікаря.
Яка інформація міститиметься в електронному лікарняному і як взагалі працюватиме система - розповідаємо докладно в нашому спеціальному матеріалі на сайті.
Нагадаємо, що середній розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності від Фонду соціального страхування в першому кварталі 2021 року становив 365,26 грн в розрахунку на один день.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps