15 липня 2020-го завершився аукціон із продажу державного пакету акцій готелю «Дніпро» в Києві. Готель продали за 1 млрд 111 млн грн, що майже в 14 разів більше за стартову ціну. Таким чином, минув уже майже рік після приватизації першого масштабного об'єкту за останній час. Велику приватизацію, припинену через карантин, розблокували лише навесні цього року. А перші аукціони повинні відбутися в серпні. Володимир Зеленський наполягає на тому, що держава повинна «максимально позбутися усього», залишивши собі тільки прибуткові підприємства. «Слово і діло» сьогодні пропонує подивитися, що президент, Кабмін та депутати обіцяють щодо продажу держмайна.
Приватизація готелів ДУС та великих підприємств: що обіцяв Зеленський
Для початку згадаємо, які об'єкти Володимир Зеленський обіцяв не продавати. Під час пресмарафону в жовтні 2019 го Зеленський заявив, що на приватизацію не будуть виставляти резиденцію президента, а також дитячий табір «Артек» у Пущі-Водиці.
У цілому президент підтримує продаж держмайна. У серпні 2019-го Зеленський пообіцяв провести велику приватизацію державних підприємств, але стратегічних оборонних підприємств вона не зачепить.
Наприкінці жовтня 2019 року глава держави дав ще дві обіцянки щодо приватизації. Одна була провалена – найближчим часом провести велику приватизацію десятків об'єктів. Навесні минулого року Верховна рада внесла зміни до держбюджету, і очікуваний дохід від приватизації зменшився з 12 млрд грн до 500 млн. І продаж великих об'єктів не проводили.
Інше зобов'язання – підготувати правову базу для приватизації понад 500 державних підприємств – Зеленський виконав. У листопаді та грудні 2019-го уряд передав до Фонду держмайна загалом 530 підприємств. ФДМ прийняв їх в управління, а потім отримав правові підстави для подальшої приватизації.
Також Зеленський виконав обіцянку забезпечити запуск великої приватизації після завершення боротьби з коронавірусом. 30 березня Верховна рада ухвалила зміни до закону «Про приватизацію державного та комунального майна», які дозволять здійснити ряд підготовчих і організаційних заходів перед продажем об'єктів. 29 квітня президент підписав закон.
Рік тому Зеленський обіцяв передати на приватизацію всі готелі, які перебувають на балансі Державного управління справами. Поки в Фонд держмайна ці готелі не передавали, обіцянка в процесі виконання.
У заступника керівника Офісу президента Юлії Ковалів були конкретні обіцянки щодо продажу об'єктів ДУС. Вона обіцяла до березня 2020 року передати до Фонду держмайна на приватизацію лікеро-горілчаний завод при ДУС, комплекси «Пуща-Водиця» та «Конча-Заспа», а також готель «Україна». Всі обіцянки були не виконані, об'єкти не передавали.
Продаж неефективних підприємств і приватизація держбанків: що обіцяють у Кабміні
У Кабінеті міністрів виконали обіцянку з програми дій – створити умови для приватизації об'єктів державної власності. За минулий рік при очікуванні доходу від приватизації на рівні 500 млн грн (після внесення змін до держбюджету) держава отримала 2,2 млрд грн. А навесні цього року за допомогою урядового законопроєкту була розблокована велика приватизація.
У програмі дій Кабміну ще є обіцянка щодо приватизації, вона в процесі виконання – оптимізувати процедуру приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій.
Віцепрем'єр-міністр Олег Уруський виконав обіцянку передати частину підприємств ОПК на приватизацію. «Значна частина підприємств, які втратили зв'язок з оборонною промисловістю, будуть передані до Фонду державного майна на приватизацію», – говорив він. У грудні було прийнято рішення передати 16 держоб'єктів з управління концерну «Укроборонпром» в сферу управління Фонду державного майна для подальшого продажу.
Особисто прем'єр Денис Шмигаль обіцяв продати 3 тисячі неефективних державних підприємств. Поки такими результатами приватизації похвалитися не можна. Крім того, Шмигаль пообіцяв забезпечити приватизацію державних банків. «Укргазбанк найбільш підготовлений до часткової приватизації. Тобто, фактично це акціонерні товариства, де у держави є частка 100%, але в майбутньому держава може поступатися цими частками і банки будуть поетапно приватизуватися. Яким шляхом – це вже сьогодні питання дискусійне, але ми готуємо державні банки до цього», – говорив він в листопаді.
До осені Шмигаль обіцяв почати велику приватизацію. Цього року прем'єр планує продати сім великих об'єктів.
Що стосовно приватизації обіцяють у Верховній раді
Партія «Голос» виконала програмну обіцянку ввести приватизацію нестратегічних великих підприємств. Депутати послідовно відстоювали питання продажу великих державних підприємств і голосували за закон, що розблокував велику приватизацію.
Але не всі члени фракції обіцянку виконали: Андрій Шараськін, Рустем Умеров, Леся Василенко, Роман Костенко, Володимир Цабаль і Кіра Рудик не голосували за останній закон із приватизації.
Також «Голос» у програмі обіцяв на законодавчому рівні обмежити участь олігархів в приватизації великих підприємств. Поки що це зобов'язання в процесі виконання.
«Батьківщина» виконала партійну обіцянку зберегти газотранспортну систему в державній власності. Фракція підтримала зміни до законодавства у зв'язку з відділенням діяльності з транспортування природного газу. Закон передбачає, що Оператор ГТС і оператор підземних сховищ природного газу залишаються в державній власності. Не всі депутати взяли участь в голосуванні і тому програмну обіцянку провалили – Сергій Тарута, Андрій Пузійчук, Андрій Ніколаєнко, Віталій Данилов, Костянтин Бондарєв, Олександр Абдуллін.
Крім того, в програмі партії є обіцянка повернути народу України власність, яка була незаконно відчужена. Окремо Юлія Тимошенко обіцяла повернути в державну власність стратегічні об'єкти.
Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія обіцяв, що підприємства критичної військової інфраструктури приватизовані не будуть. «Якщо там є державна таємниця, якщо там є питання критичного імпорту або національної безпеки, або виконавець державно-оборонного замовлення – ці підприємства не повинні і не будуть приватизовані», – підкреслив депутат. У березні Рада ухвалила законопроєкт «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Після того, як законопроєкт, який забороняє приватизацію підприємств критичної військової інфраструктури ухвалять у другому читанні, можна буде говорити, що Арахамія обіцянку виконав.
Продаж Укргазбанку та шахт: які обіцянки провалили ексчиновники
Колишній прем'єр-міністр Олексій Гончарук кілька разів обіцяв провести в Україні велику приватизацію. Але поки він очолював Кабмін, продати великі об'єкти так і не вдалося.
Програмна обіцянка Кабміну провести приватизацію державних підприємств теж провалена. За пів року роботи уряд передав 961 об'єкт на продаж. А приватизовано було з вересня 2019-го до лютого 2020-го тільки 5 держпідприємств.
Оксана Маркарова на посаді міністра фінансів в кінці 2019 року обіцяла передати Укргазбанк на приватний ринок. «ПриватБанк, а також Укргазбанк будуть повністю повернені на приватний ринок. В Укргазбанку вже почав процес залучення Міжнародної фінансової корпорації, з якою ми почнемо готувати банк до повної продажу», – говорила Маркарова.
На момент відставки уряду в березні 2020-го Укргазбанк на 94,9% належав державі, Світовому банку планували передати тільки 20% акцій. Оскільки покупця для всіх державних акцій банку не знайшли, Маркарова провалила обіцянку.
Володимир Гройсман у статусі прем'єр-міністра повинен був здійснити прозору приватизацію державних підприємств, зобов'язання було в програмі дій його уряду. У січні 2018 року Верховна рада ухвалювала законопроєкт «Про приватизацію державного майна», Кабмін в тому ж році затвердив перелік об'єктів великої приватизації. Але вони не були продані, приватизація була заблокована судовими справами і не відбулася.
Кабмін Гройсмана також провалив обіцянку приватизувати вуглевидобувні підприємства. У травні 2018 року уряд включив до переліку об'єктів приватизації ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», але її продати не вдалося.
Нагадаємо, на інфографіці можна подивитися, які об'єкти не можуть продати і як рік у рік змінюється їхня вартість.
Також «Слово і діло» порівнювало очікуваний і реальний дохід від приватизації в 2015-2020 роках.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps