Про звернення Росії до ЄСПЛ зі скаргами на Україну. Про домовленість США та Німеччини стосовно «Північного потоку-2». Про те, в яких країнах і за що депутатів позбавляють мандатів. Та про те, як виконує обіцянки спікер Верховної ради України Дмитро Разумков. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Позов Росії до ЄСПЛ: в чому Кремль намагається звинуватити Україну
Росія вперше звернулася до Європейського суду з прав людини з міждержавною скаргою на іншу країну. Об'єктом скарги стала Україна.
У своєму позові РФ звинувачує Україну у загибелі людей на Майдані, у дискримінації росіян, водній блокаді Криму та в катастрофі МН17.
Політолог Петро Олещук вважає, що своїм позовом Росія намагається перекласти або розділити вину, до того, як її офіційно визнають. Росії вже не вийде довести, що вона не причетна до катастрофи МН17, адже є докази зворотного. «Але можна причепитися до того, що, мовляв, винуваті всі: Росія – що збила, Україна – що простір не закрила», – зазначає Олещук. Цей позов, за словами експерта, матиме переважно внутрішній пропагандистський ефект.
Нещодавно в Росії почали впроваджувати концепцію вищості національного права над міжнародним. Зокрема, це стосується юрисдикції ЄСПЛ. Далі, на думку експерта, Росія казатиме, що вона звернулася до Європи, а та навіть нічого розглядати не стала. Тоді у Кремля з’явиться наступний аргумент для народу: надії на Європу немає, їхні розповіді про демократію – вигадка, тому треба самостійно себе захищати.
На думку голови Комітету Асоціації правників України з міжнародного права Анни Буквич, Європейський суд з прав людини може прийняти позов Росії. «Однак він має, скоріше, політичне значення, оскільки більшість позовних вимог є фактично копіюванням попередніх позовів України, які вона раніше подавала проти Росії», – зазначила експерт і додала, що не вбачає реальних перспектив у цьому позові, адже в інших інституціях вже є позови від України проти РФ, в яких останню визнано державою-агресором.
Раніше, нагадаємо, радник глави Офісу президента України зазначив, що у скарги Росії до ЄСПЛ немає юридичної перспективи.
А голова Мін'юсту Денис Малюська заявив, що Росію чекає неминуча поразка у цій справі.
Угода щодо «Північного потоку-2»: що повинна отримати Україна
Напередодні зустрічі Джо Байдена та Ангели Меркель американські ЗМІ опублікували попередній проєкт угоди щодо «Північного потоку-2». Потім його офіційно представили на сайті МЗС Німеччини із заголовком «Спільна заява США та Німеччини про підтримку України, європейської енергетичної безпеки та наших кліматичних цілей».
На початку заяви йдеться, що США і Німеччина підтримують суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України. США обіцяють підтримати зусилля Німеччини та Франції щодо встановлення миру на Донбасі за допомогою Нормандського формату.
Що ж стосується «Північного потоку-2», то США і Німеччина будуть працювати над тим, щоб забезпечити готовність Євросоюзу та Америки до спроб Росії використовувати енергетику у якості зброї. США та Німеччина підтримують енергетичну безпеку України та Центральної і Східної Європи, зокрема ключові принципи, закріплені в Третьому енергетичному пакеті ЄС; згодні з тим, що продовження контракту на транзит газу через Україну після 2024 року є в інтересах і України, і Європи.
Німеччина при цьому обіцяє створити та взяти під управління Зелений фонд, в рамках якого планують просувати використання поновлюваних джерел енергії, сприяти розвитку водню як енергоносія, підвищувати енергоефективність, прискорювати поетапну відмову від вугілля і підтримувати вуглецеву нейтральність задля енергетичного переходу, енергоефективності та енергобезпеки України.
Глава МЗС Дмитро Кулеба повідомив, що Україна буде розмовляти зі США і Німеччиною щодо їхньої заяви. «У нас є багато питань до того, як американо-німецька домовленість може зменшити оборонні ризики для України та країн Центральної Європи, пов'язані з «Північним потоком-2». Ми б хотіли, щоб формулювання в американо-німецькій заяві саме з питання безпеки були сильнішими», – сказав міністр.
А ще МЗС України та Польщі випустили спільну заяву, в якій наголошується, що рішення про будівництво газопроводу, схвалене у 2015 році відразу після російської агресії, створило кризу довіри в Європі. «Зараз цю кризу значно поглиблює відмова від спроб зупинити запуск газопроводу. Таке рішення створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи в цілому», – йдеться в документі. Тож Україна і Польща будуть працювати далі над протидією запуску «Північного потоку-2», поки не будуть розроблені рішення для подолання безпекової кризи.
Про що ж домовилися США і Німеччина стосовно ПП-2 і що з цього приводу думають в Україні - про це читайте в нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Прогули депутатів: у яких країнах за неявку до парламенту можна позбутися мандата
Прогули - є найпоширенішою причиною позбавлення мандата у парламентах багатьох країн світу. За відсутність на засіданнях без поважної причини можуть припинити повноваження депутатів у Португалії, Туреччині, Албанії, Грузії, Фінляндії, Угорщині, Великій Британії, Латвії, Киргизстані та не тільки.
В Австрії депутат може втратити мандат, якщо не ходив на засідання протягом 30 днів, у Вірменії ‒ якщо обранець був відсутній на половині голосувань протягом кожного календарного півріччя. У Колумбії достроково припинити повноваження парламентарія можуть, якщо він протягом сесії був відсутній на 6 засіданнях, на яких голосували за законодавчі акти або вотум недовіри.
За неперсональне голосування мандата позбавляють в Азербайджані. Аналогічне покарання в країні загрожує і в разі грубого порушення депутатом правил етичної поведінки. За порушення депутатської етики позбавляють мандата також у США і Канаді.
У Португалії та Туреччині, крім прогулів, мандата можна позбутися за вступ у партію, від якої депутат не балотувався на виборах. У Казахстані, Таїланді, Сингапурі, Киргизстані позбавляють мандата за виключення або вихід із партії, від якої депутат балотувався.
За що і в яких країнах карають депутатів позбавленням мандата - про це дізнавайтеся з нашої інфографіки на сайті.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» аналізувало, як Володимир Зеленський виконує обіцянку позбавляти депутатів мандата за прогули та кнопкодавство.
Обіцянки Дмитра Разумкова
Одним із рішучих борців з депутатським кнопкодавством є спікер українського парламенту Дмитро Разумков. Саме серед його обіцянок і була «запровадити систему персонального голосування» у Верховній раді.
Загалом, за даними «Слово і діло», у Дмитра Разумкова 148 обіцянок: виконано – 37 (25%), провалено – 10, у процесі реалізації – 101.
Відповідно до меморандуму партії «Слуга народу» Дмитро Разумков має підтримувати всі законопроєкти, які передбачає передвиборча програма. Та відомо, що спікер утримався під час голосування за законопроєкти «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї» і «Про цивільну зброю і боєприпаси». Хоча в програмі партії є обіцянка законодавчо врегулювати право володіння зброєю.
Також у Разумкова є невиконана програмна обіцянка провести національний економічний аудит країни із залученням вітчизняних та міжнародних компаній. Обіцянка, щоправда, від самого початку була не в компетенції Верховної ради та депутатів. Це прерогатива насамперед Кабінету міністрів.
Уряд провів комплексний аудит економіки України, але силами представників влади, бізнесу та експертного середовища, а не «вітчизняних і міжнародних компаній».
Виконаною є програмна обіцянка повернути відповідальність чиновників за незаконне збагачення. Відповідні законопроєкти Разумковим були підтримані.
На початку своєї каденції спікер парламенту обіцяв обмежити депутатську недоторканність. Вже у вересні Рада внесла зміни до Конституції щодо недоторканності народних депутатів і Разумков голосував «за».
Виконана обіцянка запровадити систему персонального голосування в парламенті IX скликання. 2 березня цього року в Раді запрацювала сенсорна кнопка – яку потрібно затискати під час голосування. Якщо її відпустити до кінця голосування, то система не зарахує голос.
У березні минулого року Разумков пообіцяв передати в користування для профільних лікарень близько 25 службових автомобілів Ради. В результаті столичним лікарням, передали 19 машин з автопарку парламенту.
Докладніше про всі обіцянки спікера читайте в нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps