Володимир Зеленський неодноразово називав своїм головним завданням на посаді президента завершення війни на Донбасі. Але за два роки його риторика сильно змінилася. Якщо під час передвиборчої кампанії він дорікав Петру Порошенку в тому, що він «не закінчив АТО за два тижні», то зараз Зеленський визнає, що не все в цьому питанні залежить від України. У нещодавньому інтерв'ю литовському виданню LRT президент заявив, що як і раніше хоче швидко завершити війну, але це залежить від політичної волі Росії. Сьогодні, в річницю невдалого перемир'я, «Слово і діло» пропонує подивитися, як змінювалися обіцянки Зеленського щодо війни на Донбасі.
Весна 2019 року: продовжувати мінський і нормандський формати переговорів
Навесні 2019 року Володимира Зеленський був тільки кандидатом у президенти, а потім обраним главою держави.
У передвиборчій програмі Зеленського тільки одна обіцянка, пов'язана з війною на Сході – ставити питання перед гарантами по Будапештському меморандуму і партнерами з ЄС щодо підтримки України в прагненні завершити війну – і він її виконав. У Міністерстві закордонних справ запевнили, що це питання постійно на порядку денному відносин з Євросоюзом. Крім того, Міністерство юстиції захищає інтереси країни в Європейському суді з прав людини, щоб притягти Росію до відповідальності. А в серпні 2021-го відбудеться перший саміт «Кримської платформи», на який запросили світових лідерів.
Решта обіцянок – це вже усна передвиборча риторика Зеленського. Так, він обіцяв зберегти мінський і нормандський формати переговорів і свого слова дотримав. Тристороння контактна група збиралася до пандемії в очному форматі, а з березня минулого року в онлайні. Нормандський формат переговорів теж «живий»: в грудні 2019-го була перша за кілька років зустріч «нормандської четвірки». Зараз N4 збирається тільки на рівні радників.
Обіцянка Зеленського притягти сепаратистів до відповідальності не належить до компетенції президента, і безпосередньо говорити про її виконання не доводиться. Також Зеленський обіцяв не підписувати закон про амністію бойовиків «ДНР/ЛНР».
Між першим і другим турів виборів Зеленський пообіцяв повернути всіх військовополонених. Всіх, звичайно, поки не повернули, але кілька обмінів полоненими було в 2019-2020 роках.
Провалив президент обіцянку щодня записувати відеозвернення до східних регіонів для популяризації західного вектора розвитку. «Ви ж розумієте, ми вибрали напрямок в Європу, однозначно, ми хочемо бути не совком, ми хочемо бути європейською державою. НАТО – клас, безпеку, рівень армії, все зрозуміло. Але я хочу об'єднати країну. Я буду кожен день записувати відео до східних регіонів України і говорити до них: Глядіть, НАТО – не звірюка, не ковтне вас. Подивіться, що це. Нехай люди думають, нехай почнуть читати про це, нехай почнуть вивчати», – говорив у квітні. Однак жодного такого відеозвернення не випустив.
І головна обіцянка того періоду – зробити все, щоб закінчити війну на Донбасі – на жаль, все ще в процесі.
Літо 2019 року: повернути усі захоплені території
Влітку 2019-го Володимир Зеленський давав обіцянки вже в статусі президента. У червні він запевнив, що всі захоплені території будуть повернуті Україні. Зважаючи на те, що мова йде про Донбас, і про Крим, обіцянка дуже складна і довгострокова.
У липні 2019-го Зеленський давав обіцянки щодо будівництва мосту у Станиці Луганській. За місяць його побудувати не вийшло, але загалом із завданням впоралися оперативно. У серпні-вересні біля мосту розмінували територію і демонтували зміцнення. Наприкінці вересня почалися роботи з установлення конструкцій тимчасового мосту, який встановили за кілька тижнів. 20 листопада міст відкрили, він виконує тільки гуманітарні функції.
Наприкінці літа активно обговорювалося можливе повернення з Росії ув’язнених українців. В одному з інтерв'ю Зеленський обіцяв після завершення конфлікту з Росією притягти до відповідальності політиків і представників ЗМІ, які «заважали поверненню полонених». «Дивіться, ми просто в демократичній країні живемо, але у мене є інформація з прізвищами: хто що робить, хто від кого отримує гроші, хто які акценти, хто які меседжі дає на телебаченні, в газеті – що в цілому відбувається заради того, щоб вони просто не повернулися. Вся інформація є – це найголовніше. І всі будуть за це відповідати», – запевнив він.
Осінь 2019 року: створити новий закон про особливий статус Донбасу
На початку вересня між Україною і Росією відбувся масштабний обмін утримуваними особами. Після нього Зеленський пообіцяв продовжувати повертати українських полонених з Росії. Але поки що нових обмінів на рівні Україна-Росія не було.
На початку жовтня президент пообіцяв створити новий закон про особливий статус Донбасу в співпраці з «усім українським суспільством», щоб «не перетнути жодну червону лінію». Влітку минулого року керівник ОПУ Андрій Єрмак говорив, що підготовлений новий законопроєкт про особливий статус тимчасово окупованого Донбасу. Але відтоді більше новин немає, обіцянка в процесі виконання.
В ході пресмарафону Зеленський обіцяв, що Україна більше не втратить свої території, а імплементація «формули Штайнмаєра» буде тільки в законі про особливий статус.
Крім того, Зеленський обіцяв змінити формат переговорів щодо Донбасу, якщо ті, що є не дозволять вирішити проблему. Хоча особливих успіхів немає від переговорів ані в нормандському, ані в мінському форматі, нового ще не вигадали. Хоча президент говорив, що хоче приєднання США або до нормандських переговорів, або до інших.
Обіцяв Зеленський не проводити вибори на непідконтрольній частині Донбасу в присутності військових. Це підтвердження позиції України – спочатку виведення військ і контроль над кордоном, а потім вже вибори.
Наприкінці листопада 2019-го глава держави пообіцяв під час зустрічі «нормандської четвірки» ініціювати припинення війни з обміном полоненими. Обіцянка була виконана. Під час зустрічі в Парижі сторони домовилися до кінця року провести обмін полоненими, і це був, в принципі, єдиний виконаний пункт з підсумкової угоди. Крім того, в комюніке прописали заходи щодо стабілізації ситуації в зоні конфлікту.
Грудень 2019 року: скорегувати текст Мінських угод
Головною подією грудня 2019-го була зустріч «нормандської четвірки» в Парижі – перша для Володимира Зеленського і перша за три роки.
До неї Зеленський пообіцяв не повертати окуповані території Донбасу військовим шляхом, якщо переговорний процес не дасть результатів: «Я не погоджуся йти на війну на Донбас. Я знаю, що є багато теплих голівок, особливо тих, хто проводить мітинги і каже: «Йдемо битися і виграємо все назад!». Але якою ціною? Це ще одна історія життя і землі. Я не буду цього робити. Якщо це не задовольняє суспільство, то прийде новий лідер, який задовольнить ці вимоги. Але я ніколи на це не піду».
На переговорах N4 президент, як і обіцяв, ініціював повернення частини кордону під контроль України. Сторони домовилися продовжувати розглядати питання кордону на наступній зустрічі.
Після переговорів Зеленський пообіцяв не допустити федералізації України і продовжити на рік закон про особливий статус Донбасу. Друга обіцянка була незабаром виконана.
У процесі виконання обіцянка президента скорегувати текст Мінських домовленостей. «Це буде дуже складно зробити. Але ми повинні це зробити. Ми повинні зрозуміти, що з моменту підписання Мінських домовленостей пройшло чотири роки. Все змінюється в цьому житті. Ми розуміємо, що не моя команда підписувала «Мінськ». Але ми як влада повинні виконувати умови, на які пішла влада в той час. Я впевнений, що деякі речі ми можемо змінити», – сказав Зеленський.
Їхній текст поки не змінювали, хоча нещодавно віцепрем'єр Олексій Резніков заявив, що це варто було би зробити: «Сісти чесно за столом, обговорити, що не спрацює ніколи, що помилково було сформульовано або невірно витлумачене, і домовитися дати їм нову редакцію. Історія знає приклади – Дейтонська угода по Югославії мала 15 поправок».
Наступна зустріч лідерів «нормандської четвірки» мала відбутися в квітні 2020-го, і Зеленський обіцяв, що вона відбудеться. Але, як ми знаємо, цього не сталося – через пандемію, і через невиконання положень комюніке. Нової дати саміту все ще немає.
Лютий 2020 року: створити міністерство з відновлення Донбасу
У лютому минулого року Зеленський пообіцяв найближчим часом створити міністерство, яке займатиметься відновленням територій Донбасу. Так в березні в складі нового уряду з'явилося Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Відомство очолив Олексій Резніков.
Також президент пообіцяв забезпечити проведення декількох обмінів полоненими. Невеликий обмін з «ДНР» і «ЛНР» – 20 осіб на 14 – відбувся в квітні. Відтоді переговори щодо обміну полоненими зайшли в глухий кут, тому обіцянка все ще в процесі виконання.
Збирався Зеленський найближчим часом надати лідерам «нормандської четвірки» проєкт розведення сил і засобів на Донбасі за секторальним принципом. 19 серпня 2020-го контактна група узгодила чотири нових ділянки розведення сил, але це зовсім інший принцип розведення. Ініціатива розведення за секторальним принципом – на рівні консультацій в рамках Мінського процесу. Обіцянка – не виконана.
Весна-літо 2020 року: забезпечити проведення виборів на окупованих територіях Донбасу
17 квітня минулого року Зеленський дав одразу кілька обіцянок щодо Донбасу, всі наразі в процесі: «Чесно і без пафосу: для нас кожен з цих кроків – це перемога. Маленька. Але ми хочемо бачити результат, великий результат. Великий результат – повернемо наші території, вивід буде військ незаконних збройних формувань, обов'язково будемо контролювати наш кордон з РФ і обов'язково там відбудуться вибори».
Під час торішньої пресконференції президент запевнив, що українські військові не будуть першими починати обстрілів позицій бойовиків: «Ми боремося за нашу країну, якщо по нас стріляють – ми будемо відповідати. Але першими стріляти ми не будемо».
А наприкінці серпня Зеленський заявив, що зустріч «нормандської четвірки» обов'язково відбудеться. Ось тільки точної дати немає.
Жовтень 2020 року: автономії окупованих територій Донбасі не буде
У жовтні Зеленський дав велике інтерв'ю ВВС, під час якого пообіцяв, що тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей не отримають автономний статус.
В інтерв'ю українським телеканалам президент пообіцяв ввести вільну економічну зону на тимчасово окупованій території Донбасу після деокупації. «Ввести вільну економічну зону на окупованій території зараз неможливо. Ніхто не буде це робити. Це буде тоді, коли відбудеться деокупація, ми будемо контролювати кордон, це буде повністю наша територія, коли там будуть виведені всі війська», – заявив він.
2021 рік: референдум про «стіну» на Донбасі
Цей рік розпочався з пафосної обіцянки про те, що «над Донецьким аеропортом знову буде піднято синьо-жовтий прапор України».
У березні Зеленський пообіцяв найближчим часом провести розмови з усіма лідерами «нормандської четвірки». З президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель були вже особисті зустрічі, а Володимиру Путіну не вдалося навіть додзвонитися. «Я дав запит (на розмову з Путіним – ред.), коли загинули четверо наших воїнів і двоє були поранені. Я попросив керівника Офісу зв'язатися (з президентом Росії – ред.), я хотів поговорити з Путіним. Але вони не підтвердили розмову – розмови не було», – розповідав Зеленський. Таким чином, обіцянка теж у процесі виконання.
Провести особисту зустріч із Володимиром Путіним Зеленський теж обіцяв. У спеціальному відеозверненні він навіть пропонував Путіну зустрітися на підконтрольній Україні території Донбасу. Туди Путін приїхати відмовився, запропонувавши Зеленському приїхати в Москву. Деякий час обговорювався варіант зустрічі на нейтральній території, але жодної конкретики немає.
Остання на даний момент обіцянка Зеленського щодо Донбасу не надто обнадійлива – в разі провалу переговорів з врегулювання конфлікту винести на референдум питання про «стіну» на Донбасі. «Якщо у нас не вийдуть якісь альтернативні домовленості з США, з Росією, окремо з Європою і паралельно нормандський формат – якщо все це не вдасться, то про «стіну» голосуватиме народ України», – сказав президент в червні.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, як виконуються домовленості, досягнуті за підсумками зустрічі «нормандської четвірки» в грудні 2019 року.
На інфографіці можна подивитися, скільки обстрілів і втрат було в зоні ООС за рік «перемир'я».
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps