Про відставку головнокомандувача Збройних сил України за рішенням президента. Про статистику обстрілів і втрат за рік дії повного і всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі. Про обіцянки Володимира Зеленського щодо Сходу, війни та територій. Та про відповідальність за незаконний видобуток корисних копалин в Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Відставка Хомчака: що сталося
Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак подав у відставку. Про це заявив під час брифінгу прессекретар президента Сергій Никифоров.
«У відставку йде головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак. Це рішення президента. Володимир Зеленський не сумнівається в патріотизмі, вірності присязі й професіоналізмі Хомчака, але президент хоче бачити синергію між Міноборони та ЗСУ. Такої синергії ми не бачимо, а бачимо конфлікти», - заявив Никифоров.
«На місце головнокомандувача було призначено Валерія Залужного - командувача військами оперативного командування Північ», - зазначив Никифоров.
Генерал-майор Залужний у 2018-2019 роках був начальником Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ - першим заступником командувача Об'єднаних сил.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що Володимир Зеленський не виключав, що міністра оборони України Андрія Тарана і головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака можуть відправити у відставку. Україні потрібна стабільна ситуація в армії та Міністерстві оборони.
Рік «перемир'я» на Донбасі: підсумки
27 липня 2020 року на Донбасі набув чинності повний і всеосяжний режим припинення вогню. Хоча бойовики порушили його в перші ж пів години, тривалий час перемир'я було досить обнадійливим – кількість обстрілів скоротилася у кілька разів, а втрат серед військових поменшало. Володимир Зеленський після двох місяців перемир'я називав його «неідеальним», але найтривалішим за час війни.
Вже за перші чотири дні дії режиму припинення вогню було зафіксовано 11 обстрілів, один український військовий загинув. У серпні загинув ще один військовий, троє отримали поранення, перемир'я було порушено 55 разів.
У вересні в зоні ООС зафіксували 62 обстріли, в жовтні – вже 106, у грудні – 176 обстрілів (9 українських бійців у цей період отримали поранення).
У лютому 2021-го ситуація в зоні ООС загострилася. Глава української делегації у ТКГ Леонід Кравчук, віцепрем'єр Олексій Резніков і голова МВС Арсен Аваков заявили про зрив перемир'я. За місяць зафіксували 181 обстріл. Загинули 11 військових, 15 були поранені.
У березні в зоні ООС зафіксували 250 обстрілів, за цей час 9 бійців Збройних сил загинули, ще 17 зазнали поранень.
Тристороння контактна група намагалася домовитися про запровадження нового режиму припинення вогню 1 квітня, але російська сторона не підтримала цю пропозицію. Загалом за квітень було зафіксовано 323 обстріли: загинули 12 військових, 9 були поранені.
У травні на Донбасі зафіксували 286 обстрілів, у період з 1 до 26 липня – 248 обстрілів, в результаті яких 5 військових загинули, 36 були поранені.
Загалом за час такого «перемир'я» відбулося 2 тисячі 186 обстрілів. Загинули 53 українських військових.
Всі цифри про рік режиму повного і всеосяжного припинення вогню - «Слово і діло» зібрало для вас в одній компактній інфографіці.
Обіцянки Зеленського: що обіцяв президент з ситуації на Сході України
До речі, президент неодноразово називав своїм головним завданням на посаді - завершити війну на Донбасі. Та якщо під час передвиборчої кампанії Володимир Зеленський дорікав Петру Порошенку в тому, що той «не закінчив АТО за два тижні», то зараз він визнає, що не все в цьому питанні залежить від України.
У передвиборчій програмі Зеленського була тільки одна обіцянка, пов'язана з війною на Сході – ставити питання перед гарантами по Будапештському меморандуму і партнерами з ЄС щодо підтримки України в прагненні завершити війну - і цю обіцянку можна вважати виконаною. У Міністерстві закордонних справ запевнили, що це питання постійно перебуває на порядку денному відносин з Євросоюзом. Крім того, Міністерство юстиції захищає інтереси країни в Європейському суді з прав людини, аби притягти Росію до відповідальності.
Решта обіцянок – це вже усна передвиборча риторика Зеленського. Так, він обіцяв зберегти мінський і нормандський формати переговорів і свого слова дотримав.
Обіцянка Зеленського притягти сепаратистів до відповідальності не належить до компетенції президента, і безпосередньо говорити про її виконання не доводиться. Між першим і другим турів виборів Зеленський пообіцяв повернути всіх військовополонених. Всіх поки не повернули, та кілька обмінів полоненими у 2019-2020 роках відбулося.
Провалив президент обіцянку щодня записувати відеозвернення до східних регіонів для популяризації західного вектора розвитку країни. Такі звернення не стали регулярними. А головна обіцянка того періоду – зробити все, щоб закінчити війну на Донбасі – на жаль, все ще перебуває в процесі виконання.
У червні 2019-го Володимир Зеленський вже у статусі президента сказав, що всі захоплені території будуть повернуті Україні. Зважаючи на те, що мова йде про Донбас і Крим, обіцянка є дуже складною і довгостроковою.
Про всі обіцянки президента, що стосуються війни на Донбасі - їх статус та хід виконання - читайте у нашому великому аналітичному матеріалі на сайті.
Яка в Україні відповідальність за незаконне видобування корисних копалин
Ще в липні Верховна рада України ухвалила закон про посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення. Мова про гіпс, крейду, пісок, вапняк і деякі інші копалини.
Так за самовільне користування надрами, укладення угод, які порушують право власності на надра загрожує штраф у розмірі 1,7 тис. до 3,4 тис. гривень, а для чиновників – від 3,4 тис. до 8,5 тисяч.
Порушення правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або довкілля, а також незаконне видобування копалин місцевого значення в значному розмірі - потягне на штраф від 8,5 тисяч до 13,6 тисячі гривень або обмеження чи позбавлення волі строком до двох років.
Порушення правил використання надр (якщо це створило небезпеку), незаконного видобування копалин у великому розмірі або незаконного видобування копалин загальнодержавного значення може бути покаране штрафом у розмірі до 85 тисяч гривень, або обмеження (позбавлення волі) строком вже до трьох років.
Якщо ці дії були вчинені на територіях чи об'єктах заповідного фонду, або за попередньою змовою групою осіб, то мова вже йтиме про позбавлення волі на термін від 3 до 6 років.
5-8 років - якщо незаконний видобуток проводила організована група, або шляхом підпалу, вибуху або іншим небезпечним для людей способом.
Про кримінальну відповідальність за нелегальний видобуток корисних копалин і нове законодавство з цього приводу - читайте докладніше в нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps