Оточення президента і сам Володимир Зеленський останнім часом активно використовують тезу про виконання передвиборчих обіцянок. На цьому наголошується у відеороликах президента і в пресрелізах на сайті ОПУ. Поки що, за нашими даними, Зеленський виконав 22% програми. «Слово і діло» продовжить нагадувати, які важливі зобов'язання були в програмі. Сьогодні поговоримо про обіцянку «впровадити страхову медицину».
«Найважливіший крок в охороні здоров'я – перехід до страхової медицини. Пацієнт буде сам визначати програму страхування, обирати установу, лікаря, спосіб лікування. Базовий рівень страхування для малозабезпечених верств населення – за рахунок держави», – написано в президентській програмі.
У світі існує чотири моделі медичного страхування. Так звана модель Бісмарка передбачає, що медичні послуги оплачує фонд страхування працівників. Він фінансується роботодавцями і працівниками шляхом відрахувань із зарплати. Така модель працює в Німеччині, Австрії, Бельгії, Франції, Швейцарії, Японії.
Суть моделі Беверіджа в тому, що медпослуги фінансує держава за рахунок податків з бюджету. Цю модель використовують у Великій Британії, Ірландії, Новій Зеландії, Швеції, Греції та Португалії.
У Канаді, Тайвані і Південній Кореї діє модель національного медичного страхування. Послуги надаються приватними установами, але фінансуються за рахунок коштів державних страхових програм.
У більшості країн, що розвиваються, використовують модель прямої оплати медичних послуг – пацієнт платить за послуги з власної кишені.
Про те, що в систему охорони здоров'я України потрібно впровадити медичне страхування, говорили ще задовго до Володимира Зеленського.
У 2018 році в МОЗ анонсували, що активно розвиватимуть медстрахування від 2020-го. «Перед тим, як почати впроваджувати страхування, потрібно впровадити новий механізм оплати медичних послуг усіх рівнів. Спочатку повинен з'явитися інститут медичної послуги, запрацювати ринок медичних послуг з конкуренцією автономних лікарень-підприємств і повноцінна електронна система охорони здоров'я для контролю за наданням послуг. У пацієнта повинен бути вибір лікаря і медичного закладу. Без цього страхування буде тільки фейком», – розповідав заступник міністра Павло Ковтонюк.
Але якихось значних зрушень в цьому питанні до 2020 року не сталося. У лютому 2020-го глава парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування озвучив приблизний термін, коли може запрацювати страхова медицина – не раніше 2023 року.
«Ми не говоримо, що ми скасуємо фінансові гарантії. Це universal coverage (універсальне покриття витрат пацієнта, гарантований мінімум безкоштовних медичних послуг). І воно має бути. Всі країни за нього борються. Страховка покриватиме те, що не увійшло в гарантії. Ми повинні обрати ту модель, яку ми фінансово і якісно можемо дозволити в Україні», – сказав Михайло Радуцький. Важливою умовою для впровадження медстрахування, за його словами, є виведення зарплат українців із тіні.
У травні минулого року Радуцький озвучив ще одну умову для введення обов'язкового медичного страхування – завершення всіх етапів медреформи. «Тому страхова компанія – немає різниці, це державна чи приватна страхова компанія – не може платити за ліжко-день, вона може оплачувати послуги. Тому успішне проведення всіх етапів реформи – це шлях до впровадження страхової моделі системи охорони здоров'я», – сказав він в інтерв'ю.
В Україні планують орієнтуватися на модель медстрахування, за якої держава буде фінансувати гарантований пакет послуг (екстрена медична допомога, психіатрична, протитуберкульозна, лікування інфекцій, інфаркт, інсульт, онкологія), а за інші послуги буде доплачувати пацієнт. «Наприклад, це протезування зубів, планова операція, яка не пов'язана з небезпекою життя, додаткові обстеження, або більш комфортні умови перебування в лікарні», – пояснював Радуцький.
У жовтні 2020-го, виступаючи з посланням до Верховної ради, Зеленський заявив, що чекає від МОЗ та профільного комітету модель страхової медицини, «яка могли б з'явитися нарешті в Україні».
У профільному комітеті тоді повідомили, що вивчають структури страхування, які є в інших країнах. Тодішній глава МОЗ Максим Степанов в інтерв'ю «Слово і діло» заявив, що запровадити елементи обов'язкового медстрахування можна буде тільки з 2023 року.
«Ми повинні рухатися наступним шляхом: ми повинні максимально простимулювати добровільне медичне страхування, постійно збільшуючи його частку в загальному фінансуванні системи охорони здоров'я, і розглядати те, про що говорив президент: елементи обов'язкового медичного страхування на ті чи інші послуги, вводити його поступово. Щоб це було сприйнято, в тому числі, суспільством», – говорив Степанов.
Новий глава МОЗ Віктор Ляшко в травні обіцяв «на наступній годині запитань до уряду» представити концепцію розвитку системи охорони здоров'я, частиною якої буде медичне страхування. Але обіцянки своєї не виконав.
Таким чином, в Україні не слід чекати впровадження страхової медицини раніше 2023 року – такий термін називали і в МОЗ, і в профільному комітеті Верховної ради. При цьому ще не визначена модель страхування, та й чіткої стратегії впровадження реформи немає.
Нагадаємо, «Слово і діло» почало аналізувати виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
ввести одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;
запровадити принцип «гроші ходять за студентом»;
податки стануть простими і зрозумілими;
встановити контроль за виснаженням чорноземів;
встановити контроль за забрудненням річок;
забезпечити монетизацію пільг;
рівні права для державних і приватних навчальних закладів;
професія лікаря стане престижною і високооплачуваною;
запровадити обов'язковий безкоштовний щорічний медичний огляд;
запровадити економічний паспорт українця;
позбавляти депутатів мандата за кнопкодавство і прогули;
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps