Про те, які саме слова найчастіше лунали у промові президента на честь Дня Незалежності України. Про російські ЗМІ, які дуже уважно дивилися наш парад у пошуках тем для своєї аудиторії. Про інформаційний резонанс саміту Кримської платформи у світі. Та про те, як впливали карантинні обмеження на ринок праці в Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Промова Зеленського на День Незалежності: які слова президент вживав найчастіше
Україна масштабно відзначила 30-ту річницю Незалежності – з військовим парадом, концертами та, звичайно, святковою промовою президента. «Слово і діло», як і було обіцяно раніше, проаналізувало виступ глави держави та з’ясувало, які слова Володимир Зеленський використав у своєму спічі не тільки у 2021-му, але й у 2019-2020 роках.
Два роки поспіль слово «ми» було найуживанішим у промовах Володимира Зеленського у День Незалежності: у 2019 році він сказав його 22 рази, у 2020-му – 49 разів. Цього року на перше місце вийшло слово «Україна», яке Зеленський промовив 34 рази (у 2019-2020 роках – було 15 і 35 разів відповідно).
Слово «незалежність» у 2019-му Зеленський промовив 10 разів, у 2020-му – 11 разів, у 2021-му – 7 разів. У цьогорічній промові президент по два рази сказав «Крим», «Донбас», «герої». Не пролунало взагалі слово «війна». І жодного разу за три роки Володимир Зеленський у своїх промовах не згадував Росію.
Промови Зеленського на День Незалежності найменш егоцентричні: тільки у 2021 році президент тричі ужив займенник «я». Шість раз вимовив слова «держава», «історія», «будуємо», по 3 рази – «Конституція», «Київська Русь», «земля», «минуле» і «майбутнє», 2 рази у святковому зверненні президента пролунало слово «мова».
Детальніше про слова, які зустрічалися у промовах президента України Володимира Зеленського у рамках святкування Дня Незалежності України - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Нагадаємо, раніше, ми робили також контент-аналіз торішнього послання Володимира Зеленського до Верховної ради.
30-річчя Незалежності України: реакція росЗМІ
Виходячи з реакції російських ЗМІ, в Росії теж дуже уважно дивилися і парад, і всі заходи до 30-ї річниці Незалежності України. У новинах і пропагандистських шоу особливу увагу звернули на участь у святковому параді на Хрещатику військових з країн НАТО. Присутності іноземців в гостях в України, звичайно ж, знайшли велику кількість пояснень і тлумачень.
Не дуже уважними були «Вести», вони писали, що не всі високі гості пішли з урочистого заходу з «хорошим настроєм». Як приклад наводили Віктора Ющенка і Петра Порошенка, які «встають, а потім на кадрах трансляції більше не з'являються». Хоча вже після «Оди радості», під час роботи в небі авіації, обидва досить зацікавлено на кадрах трансляції дивляться у небо.
Ще в новині згадується народний депутат Жан Беленюк – російське видання стверджує, що його недавно «побили неонацисти». Хоча сам Беленюк, коли розповідав нам, що невідомі намагалися спровокувати його на конфлікт расистськими образами, побитим, тим більше неонацистами, не виглядав.
«Вести ФМ» обговорювали в ефірі святкування Дня Незалежності України разом із політологами. Ті заявляли, що це все «дуже дорогий і збитковий піар», розмірковували, знову ж, над солдатами НАТО, які йдуть на честь Дня Незалежності України на параді, бідкалися на те, що британські літаки над Хрещатиком якось не так символізують українську незалежність.
«Московський комсомолець» вирішив, що попереднім президентам не дали слово під час свята, а Володимир Зеленський перерахував «мало» досягнень країни за 30 років, «не кажучи вже про тисячолітню історію».
Ще російські ЗМІ розказали росіянам, що після офіційної частини свята облили зеленкою Петра Порошенка. А Володимир Зеленський розплакався під час свята. Окрему новину про це дали «РІА Новости», а «Лайф» навіть звернувся до фізіономіста, щоб той оцінив «щирість сліз» Зеленського – експертка запевнила, що емоції були непідробними.
Досить нейтральна новина про військовий парад вийшла на сайті ТАСС. Цікаво, що, судячи з усього, їхній кореспондент був присутній у Києві.
Тему встигли обговорити й в популярних російських шоу. В них в кращих традиціях російського контенту про Україну згадали про всі «мракобісся», які мали місце в рамках святкування і детально пояснили росіянам, чому саме все це у нас відбувалося.
Невеличкий огляд реакцій російських ЗМІ на святкові події на честь 30-річчя Незалежності України, якщо цікаво, можна почитати в нашому спецматеріалі на сайті.
А ще ми підготували матеріал про те, як і що саме про святкування Дня Незалежності України пишуть користувачі соцмереж.
Істерика: як Росія відреагувала на саміт Кримської платформи
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, до речі, напередодні розповів про реакцію Росії на саміт Кримської платформи, який пройшов 23 серпня. Про це він написав у Facebook.
«Не буду звертати вашу увагу на істеричні реакції Москви та проросійських медіаресурсів. Там палає», - заявив Кулеба.
За його словами, після саміту вийшло понад 300 публікацій про Кримську платформу в 50 країнах і інформація про неї продовжує поширюватися.
«Цифри продовжують рости, виходять аналітичні статті та цитати з інтерв'ю іноземних лідерів, які побували на саміті у Києві. Мільйони людей у світі дізналися про Кримську платформу», - зазначив міністр.
Нагадаємо, 23 серпня всі учасники першого саміту Кримської платформи ухвалили декларацію, яка фіксує невизнання анексії півострова Росією.
Представниця МЗС РФ заявила, що Росія розглядає участь окремих країн і міжнародних організацій в Кримській платформі як посягання на свою територіальну цілісність.
Як карантин вплинув на український ринок праці
Загальнонаціональний карантин в Україні триває від березня 2020 року. За півтора року локдаун неабияк вплинув на сферу зайнятості населення.
У березні 2020 року кількість зареєстрованих безробітних в Україні становила 37,3 тисячі. Однак вже у квітні цей показник збільшився до 149,2 тис. зареєстрованих протягом місяця.
Далі кілька місяців 2020 року показник зменшувався. Протягом серпня було зареєстровано 47,7 тис. безробітних, але вже через місяць зареєстрували на 10 тисяч більше.
Протягом листопада 2020 в Україні діяв карантин вихідного дня. Тоді за місяць зареєстрували 77,7 тисячі безробітних, а вже у грудні – 109,1 тисячі.
Перші тижні 2021 року розпочалися з посиленого карантину. За січень кількість зареєстрованих безробітних становила 81,7 тис., а до червня 2021 показник зменшився до позначки 50,8 тис. на місяць.
Дані щодо темпів працевлаштування за цей період та всю динаміку впливу карантинних обмежень на ринок праці в Україні - ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на нашому сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps