Про старт програми зустрічі президентів України та Сполучених Штатів Америки. Про галузі, які можуть стати драйверами економічного розвитку України у наступні 30 років. Про те, що обіцяли зробити українські урядовці, депутати та представники місцевої влади цієї осені. Та про динаміку вакцинації в Україні станом на кінець літа. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Старт візиту Зеленського до США: де побуває президент та з ким зустрінеться
Президент України Володимир Зеленський вилетів на зустріч із президентом США Джозефом Байденом. Про це напередодні повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров.
«Два дні після прильоту він проведе у Вашингтоні та після - в Каліфорнії», - розповів Никифоров «Інтерфакс-Україна». За його ж словами, програма візиту українського президента до США повністю змінилася через перенесення зустрічі Зеленського і Байдена.
29 серпня, нагадаємо, стало відомо, що зустріч президента України Володимира Зеленського і президента США Джозефа Байдена перенесена на 1 вересня.
Радник керівника офісу президента Михайло Подоляк у коментарі виданню РБК-Україна заявив, що «Рішення про зустріч президентів 1 вересня, а не 31 серпня абсолютно протокольне і пояснюється, в тому числі й тим, що це останній день евакуаційних процедур з Афганістану».
Відомо, що Україна і США під час зустрічі президентів підпишуть три угоди у сфері оборонного партнерства та ще низку проєктів.
Кандидат філософських наук, політичний експерт Валентин Гладких переконаний, що оцінки результатів майбутньої зустрічі українського та американського президентів можна передбачити вже зараз, як і її реальні результати. Позиція Байдена щодо «Північного потоку-2» навряд чи зміниться, як і навряд чи США підуть на формалізацію своєї участі у процесі мирного врегулювання на Донбасі. Чого чекати від візиту - відповіді шукайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті.
Драйвери української економіки
Попри величезний тягар проблем, економіка України в останні роки демонструє поступове відновлення, банківська система залишається стабільною, а фінансовий сектор – поступово розвивається, виникають нові напрямки ділової активності та спрощується адміністрування бізнесу. З недоліків – все ще високий рівень корупції, і, як основний наслідок всіх цих негативних тенденцій, ‒ слабке залучення іноземних інвестицій. Саме «накачування» грошима дуже не вистачає українській економіці для більш швидкого просування і створення свого «економічного дива».
До того ж вітчизняній економіці просто необхідно розвиватися більш швидкими темпами – не по 2-3% зростання ВВП на рік, а бодай на 7-8% для того, аби не втратити можливість у наступні 20-30 років увійти в перелік країн, які стануть драйвером зростання світової економіки та споживчого попиту.
Для цього, окрім питань безпеки та подолання корупції, потрібно особливу увагу звернути на інноваційні сектори економіки і якомога швидше перелаштуватися на їхній розвиток. Адже збільшення експорту сировини – вже давно не той шлях, завдяки якому можна суттєво поліпшити економічні показники. І тим паче – зовсім не стратегічний напрямок для розвитку держави.
Серед перспективних для України галузей особливу увагу слід приділити сільському господарству, розвитку якого сприятиме відкриття в країні ринку землі, а також фармацевтиці та медицині, навіть попри те, що в Україні спостерігається тенденція до експорту кваліфікованої медичної робочої сили. За належної підтримки з боку держави, точками опори для динамічного розвитку вітчизняної економіки можуть стати IT-сектор та фінтех, інноваційне машинобудування та розвиток альтернативної енергетики.
Про галузі, які можуть стати драйверами динамічного економічного розвитку України у наступні 30 років і про умови, за яких це може статися - читайте докладніше в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Обіцянки політиків: що урядовці та депутати обіцяли зробити до початку вересня
Про домашні завдання з осені повинні будуть згадати не лише школярі, а й політики: у них накопичилося чимало обіцянок, які потрібно буде виконувати у найближчі три місяці. Так прем'єр-міністр Денис Шмигаль обіцяв з вересня зробити державну бюрократію «безпаперовою». Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров теж пообіцяв, що з вересня органи влади не зможуть вимагати в українців паперові документи. «Слово і діло», до речі, разом з юристом розбиралося, які можливості дасть українцям режим paperless. У жовтні Федоров обіцяв оголосити тендер на частоти для розвитку 5G. Сам тендер має відбутися в грудні цього року.
Міністр аграрної політики Роман Лещенко обіцяв до початку вересня напрацювати і ухвалити постанову про консервацію земель сільськогосподарського призначення. За його словами, щоб не втратити родючі землі, потрібно законсервувати понад 6 млн гектарів. Консервація землі буде проводитися на основі аналізу ґрунтів і супутникового моніторингу. Голова Міністерства фінансів Сергій Марченко до вересня обіцяв знайти варіант рефінансування державного боргу.
Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія пообіцяв восени зареєструвати новий законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Попередній варіант, нагадаємо, Верховна рада відхилила. Глава парламентського комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький обіцяв, що восени винесуть на голосування законопроєкт «Про систему суспільного здоров'я» (№4142). Ініціативу голосуватимуть у другому читанні.
Столичний мер Віталій Кличко до 1 вересня обіцяв відкрити нову школу в Солом'янському районі. Мер Запоріжжя Володимир Буряк обіцяв восени цього року закінчити відбудову школи №53. Школа постраждала від пожежі та була непридатна для експлуатації. Голова Запорізької обласної адміністрації Олександр Старух обіцяв, що восени закінчать ремонт дороги Василівка-Дніпрорудне. Керівник Херсонської ОДА Сергій Козир пообіцяв у листопаді запустити в роботу модернізоване радіологічне відділення обласного онкологічного диспансеру.
Детальніше про те, що на осінь обіцяли урядовці, народні депутати та представники місцевої влади - читайте у нашому тематичному матеріалі на сайті.
Динаміка вакцинації в Україні
До речі, Віктор Ляшко перед призначенням на посаду міністра охорони здоров'я пообіцяв до кінця літа вакцинувати від коронавірусу 5 млн українців (тобто зробити 10 млн щеплень). Обіцянка не виконана, і сам Ляшко визнав, що мета буде досягнута із затримкою. «Можливо, якщо не свята, то ми б з легкістю вийшли на 10 млн. Зараз ми вийдемо на цю цифру, ймовірно, із затримкою в тиждень – це максимум», – сказав міністр.
Ляшко був призначений міністром охорони здоров'я 20 травня. Станом на той день дві дози вакцини від COVID-19 отримали 60 тисяч 696 українців. До кінця місяця кількість повністю вакцинованих українців зросла більше, ніж удвічі.
Протягом червня з відкриттям центрів масової вакцинації кількість повністю вакцинованих громадян вдалося збільшити в п'ять разів. Станом на 1 червня дві дози вакцини отримали 132 тисячі 58 осіб, 25 червня – вже більш як пів мільйона людей, 30 червня – 710 тисяч 996 осіб.
За липень кількість повністю імунізованих від COVID-19 українців вдалося довести до 2 млн. 20 серпня кількість повністю вакцинованих сягала вже понад 3 млн. Станом на 29 серпня дві дози вакцини від коронавірусу отримали 3 млн 622 тисячі 915 українців. Тобто для виконання плану не вистачає ще близько 1,4 млн осіб. Віктор Ляшко заявив, що мета в 5 млн щеплених буде досягнута у вересні.
Динаміку імунізації українців ми відобразили на компактній інфографіці, яка доступна на нашому сайті.
А ще Віктор Ляшко і Михайло Федоров обіцяли, що з вересня в усіх медичних установах запрацює електронний лікарняний.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps