Про результати українців на Паралімпіаді-2020. Про топ гарячих тем, активізація яких, ймовірно, чекає на нас цієї осені. Про те, чи чекають на нас ротації в Кабміні. Та про перспективи отримання Україною п’яти «безвізів» із Євросоюзом. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Україна на Паралімпіаді: підсумки
У Токіо завершилися Паралімпійські Ігри-2020. Збірна України за час виступів у Токіо отримала 98 медалей: 24 золотих, 47 срібних та 37 бронзових. Українці виступали в 15 видах спорту, в 10 з них отримали нагороди.
Найбільше медалей українці здобули у категорії плавання - 43 медалі, на другому місці легка атлетика - 24. У стрільбі українці розділили перше місце за кількістю медалей з китайськими спортсменами - шість.
Загалом, Україна посіла шосте місце в медальному заліку і п'яте за кількістю нагород. Для збірної України - це друга найрезультативніша Паралімпіада за кількістю медалей, але вперше з 2004 року українська збірна випала з топ-4 медального заліку. Останній раз на шостому місці українці фінішували в Афінах у 2004 році.
Нагадаємо, на Паралімпіаді у Токіо українці неодноразово встановлювали світові рекорди. А український паралімпієць, харків'янин Максим Крипак став найтитулованішим спортсменом Паралімпіади-2020 - він виграв одразу сім медалей, з них п'ять золоті.
Топ гарячих тем осені-2021
Мир та деокупація Донбасу - одна із найчутливіших внутрішніх та зовнішніх проблем для України. За останні пів року стало зрозуміло, що формат Мінських перемовин та засідань ТКГ себе вичерпав – дедалі більше фактів свідчать про те, що саме осінь-2021 може стати або проривом у питанні деокупації та повернення Донбасу, або остаточним перетворенням тимчасово окупованих територій на «заморожений» конфлікт.
Росія демонструє ворожість, посилюються обстріли, днями було відмовлено у продовженні мандату місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк», що розташовані на ділянці кордону з окупованими територіями України, продовжується масова паспортизація мешканців ОРДЛО російськими паспортами.
Зовнішні чинники також суттєво впливають на можливість змін у питанні деокупації Донбасу, і найочевиднішими виглядають два сценарії. Перший - умовно «перезапуск» «нормандського формату» із пошуку дієвого механізму деокупації та повернення ОРДЛО. Другий сценарій – оголошення Всеукраїнського референдуму, під час якого українцям запропонують визначити подальшу долю окупованої частини Донбасу.
Восени на новий рівень може вийти питання підвищення тарифів на комунальні послуги для населення. Кабмін певними механізмами зміг відтермінувати підвищення, проте, швидше за все, нових підвищень уникнути вже не вийде.
Цієї осені може бути оголошена нова «битва з корупцією»: у США українська влада взяла на себе додаткові зобов’Язання ретельніше приділити увагу цій темі. Ймовірно, відбудуться кадрові перестановки у ГПУ та нарешті розблокується ситуація із САП.
Є ще два важливих протистояння, які можуть порушити політичний баланс цієї осені. Протистояння Офісу президента та мера Києва Віталія Кличка, приводом для якого є посада очільника КМДА. Друге можливе протистояння – так звана «спікеріада», зумовлена посиленням рейтингових та іміджевих позицій чинного голови Верховної ради України Дмитра Разумкова. Спікер формально залишається в пропрезидентській команді, втім дедалі частіше демонструє відмінну від Офісу президента державницьку позицію.
На початку осені вчергове у 2021-му році відновилися розмови про кадрові ротації в уряді Дениса Шмигаля. Вочевидь, від точкових кадрових рішень влада таки не зможе відмовитися. А от ключове питання – чи відбудеться повноцінна відставка нинішнього уряду у повному складі, і чи знайдеться йому заміна – схоже, викликає сумніви у багатьох ключових політичних стейкхолдерів в Україні. Найімовірніше, відставка всього уряду може відбутися лише за умови суттєвого погіршення рейтингів пропрезидентської команди внаслідок відчутних непопулярних рішень влади серед населення. Це і зростання тарифів, і курсові коливання, і збільшення темпів інфляції та безробіття.
Детальніше про те, в яких головних політичних темах слід очікувати активізації цієї осені та якими можуть бути ТОП головних політичних рішень - читайте в авторському матеріалі Олександра Радчука на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Ротація в Кабміні: кого з міністрів можуть змінити
До речі, ще у липні народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура заявив, що в уряді можуть відбутися кадрові перестановки. За його словами, тоді були претензії до міністра оборони Андрія Тарана, міністра юстиції Дениса Малюськи та міністра культури та інформполітики Олександра Ткаченка.
Трохи згодом з’явилася інформація, що в Офісі президента хочуть звільнити трьох міністрів. Джерела «Української правди» повідомили, що йдеться про міністра оборони Андрія Тарана, міністра соціальної політики Марину Лазебну і віцепрем'єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олега Уруського. Там наголосили, що посадовцям вже шукають заміну, однак з цим поки є проблеми.
Аналогічну інформацію опублікувало LB.ua з посиланням на декілька джерел у монобільшості. Самі міністри інформацію про свою можливу відставку не коментували.
Які претензії є до міністрів, що кажуть з цього приводу політологи, чи корисною буде ротація загалом для уряду - про це читайте в нашій аналітиці на сайті.
Велике інтерв'ю з Ольгою Стефанішиною: про що говорили
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв'ю «Слово і діло» розповіла про перспективи отримання Україною п’яти «безвізів» з Євросоюзом.
Першим, за її словами, Україна отримає авіаційний «безвіз» – буде підписано Угоду про спільний авіаційний простір з ЄС («відкрите небо»).
До кінця осені мають завершитися оціночні місії в рамках укладення угоди з промислового «безвізу».
«Митний «безвіз» – це дійсно багаторічна історія, яка вже підходить до свого логічного завершення. Ми очікуємо, що Україна буде запрошена приєднатися до Європейської конвенції про єдиний транзит. З точки зору митного переміщення товарів Україна стане частиною європейського митного простору», – розповіла Стефанішина.
Цифровий «безвіз», зазначила віцепрем'єрка, Україна фактично частково отримала: «Тому що ви можете зараз купити квиток в будь-яку частину Європи, показавши додаток «Дія». Український сертифікат вакцинації визнається в усіх країнах Європи і його може зчитати будь-який офіціант в будь-якому кафе в Ніцці або в іншому місті однієї з країн ЄС. Відповідно, в цьому плані ми вже рухаємося досить потужно і це означає, що в Європі визнають досить високий рівень захисту персональних даних, захисту інформаційних і систем безпеки України».
Що стосується енергетичного «безвізу», то першочергова мета України – синхронізація з енергосистемами Європейського Союзу, нарощування можливостей, щоб диверсифікувати напрямки постачання електроенергії в ЄС.
Детальніше про це, читайте у нашому спеціальному матеріалі, та у великому, ексклюзивному інтерв’ю віцепрем’єр-міністра Ольги Стефанішиної на нашому сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps