У 2019 році в рамках судової реформи в Україні запрацював новий орган – Вищий антикорупційний суд. Він розглядає корупційні кримінальні справи щодо депутатів Верховної та місцевих рад, суддів та інших топ-посадовців. Юрист Геннадій Дубов у коментарі «Слово і діло» розповів, про що свідчать «сухі» цифри за підсумками дворічної роботи та чи можна за ними судити про ефективність органу.
Вищий антикорупційний суд за два роки виніс 45 вироків (щодо 50 осіб). При тому, що за вісім місяців 2021 року було винесено 21 вирок, п’ять з них – виправдовувальні.
Глава ВАКС Олена Танасевич зазначила, що за два роки діяльності суду частка виправданих осіб, щодо яких ухвалено вироки, склала 14%. У 2019 році ця частка становила 1,2%, а у 2020 році – 1%.
«У шістьох кримінальних провадженнях обвинувачених повністю виправдали, ще в одному – особу виправдали щодо частини пред’явленого їй обвинувачення», – розповіла вона у колонці «Української правди».
На думку Геннадія Дубова, з «сухих» цифр не можна зробити висновок, адже цих даних замало. Тим паче, що у всьому важливий контекст.
«Із моєї точки зору, ефективність діяльності будь-якого суду категорично не можна вимірювати статистичними показниками. Також немає жодної можливості виміряти «масштабність» справ», – розповів він.
Для прикладу Дубов пояснив, чому показник виправдовувальних вироків не може свідчити про ефективність чи не ефективність роботи суду.
«Наприклад, в Індії частка виправдувальних вироків традиційно більше 20%, при тому, що у більшості європейських держав цей показник коливається у межах приблизно 0,3-4%. А у 1938 році радянські суди винесли 13,8% виправдальних вироків. В США також є велика різниця у статистиці щодо так званих федеральних злочинів та виправданнями в окремих штатах. Це все пов’язано, насамперед, із особливостями процедур, тому не може бути якісним показником діяльності судів», – розповів експерт.
Реальне покарання у виді позбавлення волі строком від 2 до 9 років призначено 27 особам. Серед них є народні депутати, депутати місцевих рад, керівники державних підприємств, судді, прокурори та адвокати.
За два роки існування ВАКС отримав майже 1 млрд гривень застави як запобіжного заходу. З них 65 657 420 гривень були спрямовані до держбюджету.
Станом на початок вересня 2021 року у провадженні першої інстанції Вищого антикорупційного суду є 184 кримінальних провадження (щодо 440 осіб).
Дубов наголосив, що суд розглядає особливу категорію справ – корупційні правопорушення, які складніше доводяться. Зазвичай, привласнення державного майна та заволодіння бюджетними коштами відбувається із застосуванням складних схем.
Глава ВАКС зазначила, що оскільки на кожну колегію суддів припадає 30-35 кримінальних проваджень, судове засідання у кожній справі відбувається щонайбільше двічі на місяць.
«Як показує практика, для продуктивної діяльності доцільно призначати до розгляду не більше двох-трьох справ на день, а це лише 10-15 судових засідань на тиждень в одній колегії суддів. Кримінальний процесуальний кодекс України не дозволяє судді пришвидшувати або навпаки пригальмовувати розгляд кримінальних проваджень на власний розсуд» – повідомила Олена Танасевич.
На думку Дубова, це цікаво із точки зору строків розгляду кримінальних проваджень, адже враховуючи обставини, стає зрозуміло, чому одне провадження може слухатися рік і більше.
За словами експерта, наразі ця проблема носить комплексний характер і не має простого рішення.
Раніше ми писали, що встиг зробити Вищий антикорупційний суд за перший рік роботи.
Які справи довелося закрити через те, що їх не встиг розглянути ВАКС за минулий рік роботи - можна подивитися на інфографіці.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps