Про українців, які фігурують в матеріалах розслідування Pandora Papers. Про найближчі плани українського парламенту та теми, які підіймалися під час Погоджувальної ради. Про те, як виконують обіцянки працівники вітчизняного уряду. Та про те, у чому звинувачують у Грузії нині громадянина України Міхеїла Саакашвілі. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Panama Papers: що в резонансному розслідуванні сказано про українців
Журналісти-розслідувачі опублікували результати вивчення документів Pandora Papers. Вони розкривають офшорні угоди та активи 35 світових лідерів, а також кількох сотень чиновників різних країн світу. У розслідуванні згадуються й українські політики, зокрема президент Володимир Зеленський.
За даними розслідування, у 2012 році Володимир Зеленський і його найближче оточення зареєстрували кілька компаній на Британських Віргінських островах, у Белізі та на Кіпрі. Центральною в цій мережі офшорних фірм стала Maltex Multicapital Corp, яка була порівну поділена між Володимиром Зеленським, Сергієм Шефіром (нині перший помічник президента), Борисом Шефіром (шеф-редактор студії «Квартал 95») і Андрієм Яковлєвим (сценарист і режисер «Кварталу 95»). Номінальним власником виступала інша компанія, якою володів нинішній глава Служби безпеки України Іван Баканов.
У розслідуванні також фігурує Ігор Коломойський: Зеленський і його партнери могли бути причетні до виводу грошей з ПриватБанку.
Окремий «розділ» розслідування присвячений політикам і чиновникам, які стали власниками елітної британської нерухомості за допомогою офшорних фірм. Серед них: Анастасія Ложкіна (дочка колишнього глави АПУ Бориса Ложкіна), Геннадій Боголюбов (колишній співвласник ПриватБанку), Олександр Ярославський (колишній співвласник «Укрсиббанку»), Ігор Воронін (бізнес-партнер Дмитра Фірташа), Тетяна Ківалова (дочка ексглави ЦВК Сергія Ківалова).
У Pandora Papers є згадка про олігарха Ріната Ахметова, який через офшорні фірми отримав кредит на купівлю літака Falcon 7X. Народний депутат Олександр Герега, за даними розслідування, володіє кіпрськими компаніями, які пов'язані з мережею гіпермаркетів у Криму.
Згадується також нинішній міністр культури Олександр Ткаченко: він через офшорну компанію отримав чверть акцій Одеської кіностудії.
Про українців з Pandora Papers на порталі є компактна інфографіка.
Детальніше ж про те, що саме, на думку розслідувачів, приховують політики - читайте у нашому великому аналітичному матеріалі.
До речі, ще «Слово і діло» провело моніторинг соцмереж стосовно обговорення розслідування, огляд того, що пишуть про це - читайте в окремій публікації на порталі.
Погоджувальна рада: за що готові голосувати депутати
Головна інтрига цього пленарного тижня парламенту ‒ вже не звільнення в Кабінеті міністрів, а можлива відставка спікера Дмитра Разумкова. «Слуги народу» зібрали необхідну кількість підписів для запуску процедури відкликання його з посади та сподіваються, що голосування відбудеться найближчими днями. Однак сам Разумков в цьому сумнівається – бо є регламент і його потрібно дотримуватися навіть у питанні відкликання спікера.
На Погоджувальній раді Разумков також повідомив, що кликав фракцію «Слуга народу» на зустріч, щоб з'ясувати, які у монобільшості є претензії до нього. Але фракція сенсу у зустрічі не побачила.
Досить жорстко Разумков говорив про антиолігархічний закон. За його словами, комітет направив до Апарату Ради не той текст закону, який був проголосований. Як тільки Разумкову принесуть коректний текст, він відразу підпише документ і направить його президенту. Слова про підробку главам комітетів не сподобалися і більшість з них демонстративно вийшли із зали засідання.
На тижні Верховна рада повинна розглянути законопроєкти, необхідні для співпраці з МВФ і Світовим банком, антитютюновий законопроєкт, зміни в законодавство щодо повноважень Бюро економічної безпеки. Крім того, є 12 постанов про скасування голосування за закон про олігархів. У п'ятницю депутати планують заслухати міністра енергетики Германа Галущенка з приводу опалювального сезону. А на четвер заплановано позачергове засідання.
«Опозиційна платформа – За життя» вважає, що зміна спікера Ради – це спроба «зробити парламент придатком Офісу президента, як це зробили з Кабміном».
«Європейська солідарність» зажадала негайно погасити заборгованість із зарплати перед військовими, а також профінансувати заходи проти коронавірусу. Петро Порошенко згадав Pandora Papers. Говорив про офшорний скандал і глава фракції «Голос» Ярослав Железняк: він запропонував, щоб міністр фінансів Сергій Марченко відзвітував про те, «що у нас відбувається з офшорами».
Детальніше про те, що відбувалося на останній Погоджувальній раді - читайте у нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Як міністри уряду виконують свої обіцянки
За рік і сім місяців роботи прем'єр-міністр Денис Шмигаль і члени Кабміну виконали 694 обіцянки, провалили – 246, в процесі виконання залишаються 663 (без урахування обіцянок з програми дій, яку не схвалив парламент).
У період з 4 вересня до 4 жовтня у Кабміні дали 91 обіцянку, що удвічі більше, ніж минулого місяця. Виконати вдалося 46 обіцянок, не вдалося – 11.
Так у червні минулого року прем’єр-міністр заявив, що у 2021 році в Україні запрацює система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Однак, станом на кінець вересня Рада так і не ухвалила необхідні для цього законопроєкти.
У лютому 2021 року міністр захисту довкілля Роман Абрамовський запевнив, що «скоро» на розгляд ВРУ буде подано новий кодекс про надра. Відповідний законопроєкт Міндовкілля подало на розгляд уряду замість квітня у червні. В результаті маємо затримку направлення законопроєкту в Раду.
Міністру аграрної політики Роману Лещенку не вдалося виконати обіцянку щодо запуску пілотних проєктів зі зрошення у 2021 році.
Глава МОЗ Віктор Ляшко заявляв, що повний перехід усіх медичних закладів на формування електронних лікарняних відбудеться з початку вересня 2021 року. Однак система повноцінно запрацювала ось тільки з жовтня.
До речі, протягом вересня урядовцям вдалося виконати майже вдвічі більше обіцянок, ніж у попередній місяць - про досягнення працівників Кабміна можна докладно прочитати у нашій аналітиці.
Доля Саакашвілі: в чому звинувачують колишнього президента Грузії
Голову Виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеїла Саакашвілі затримали у Грузії практично одразу після його приїзду в цю країну. Місцеві правоохоронні органи звинувачують його у зловживанні службовими повноваженнями, за що він раніше був заочно засуджений. Але це не єдина претензія до Саакашвілі.
Саакашвілі очолив країну у січні 2004 року. Згодом він здобув повторну перемогу на президентських виборах у 2008 році та обіймав посаду президента Грузії до листопада 2013 року. За цей час довкола нього виникло чимало скандалів та звинувачень.
Так, його звинувачують в організації нападу на колишнього грузинського депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році. За це Саакашвілі заочно засудили до шести років ув’язнення.
Ще третього президента Грузії звинувачують у зловживанні службовими повноваженнями у резонансній справі про вбивство Сандро Гіргвліані у 2006 році.
А також у розтраті близько 5 млн доларів бюджетних коштів на особисті потреби.
Окрім цього, Саакашвілі приписують перевищення службових повноважень під час насильницького розгону акції протесту у листопаді 2007 року.
І днями грузинська прокуратура повідомила, що МВС Грузії розслідує факт незаконного перетину кордону колишнім президентом.
У чому саме звинувачують тепер вже громадянина України Саакашвілі в Грузії - дізнавайтеся з нашої інфографіки на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps