Про законотворчу діяльність президента Володимира Зеленського за 2,5 роки перебування його на посаді. Про темпи вакцинальної кампанії в Україні та кількість щеплених осіб. Про нові «COVID-послуги» Укрзалізниці. Та про словник правильних термінів і назв подій та явищ, пов’язаних із тимчасовою окупацією Росією українських територій. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Зеленський та закони: які законопроєкти вносив український президент
Володимир Зеленський вже пройшов половину свого президентського шляху – від моменту перемоги у другому турі виборів. Глава держави часто виступає ініціатором різних законів або змін до вже чинних. «Слово і діло» проаналізувало, скільки законопроєктів встиг подати президент і на які періоди припала його активність.
Загалом Володимир Зеленський виступив суб'єктом законодавчої ініціативи у 172 випадках, більшість проєктів він подав у 2020 році. За 2 роки та 5 місяців народні депутати ухвалили 112 президентських законопроєктів.
Упродовж 2019 року Зеленський подав у Раду 58 законопроєктів, ухвалити за цей період вдалося 21.
Важливим ухваленим рішенням стали зміни до статті Конституції щодо обмеження недоторканності народних депутатів. Також Зеленський ініціював внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо захисту викривачів корупції. Ще однією важливою ініціативою на початку каденції став закон про імпічмент. Згідно з ухваленим документом, процедуру імпічменту можуть запустити 226 нардепів, запідозривши гаранта у державній зраді або будь-якому іншому кримінальному злочині. Інший запропонований президентом законопроєкт стосувався початку роботи Вищого антикорупційного суду.
У 2020 році Володимир Зеленський вніс у Раду 64 законопроєкти. Протягом року депутати ухвалили 51 з них.
Зокрема, президент виступив ініціатором закону про Всеукраїнський референдум. На голосування можуть виносити питання про внесення змін до деяких розділів Конституції; питання загальнодержавного значення; питання про зміну території України за умови збереження територіальної цілісності нашої держави, а також про припинення дії тих чи інших законів України.
Також у 2020 році Зеленський подав законопроєкт про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями – так званий закон про «інвестнянь». Закон передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро.
За майже десять місяців 2021 року президент вніс на розгляд Верховної ради 50 законопроєктів, підтримали за цей період 40 його ініціатив.
Так, серед вагомих законопроєктів був закон про корінні народи України. Він забезпечує права кримських татар як корінного народу (один із пріоритетів Стратегії деокупації та реінтеграції Криму).
Також Верховна рада підтримала законопроєкт про основи національного спротиву та ухвалила за основу закон про Великий державний герб.
Доволі скандальним стало ухвалення закону про олігархів. Він буде чинним протягом 10 років, а реєстр олігархів вестиме РНБО. Закон визначає критерії, за якими особу можна вважати олігархом, а також обмеження, які на таких осіб накладаються.
Про законопроєкти подані президентом Володимиром Зеленським та їхню подальшу долю - ми маємо окрему аналітику на нашому сайті.
Також раніше ми писали про те, хто зі «Слуг народу» голосував «проти» ініціатив президента.
А ще проаналізували, як Володимир Зеленський виконував обіцянки протягом 2,5 років перебування на посаді.
Темпи вакцинації в Україні
Вакцинальна кампанія в Україні фактично розпочалася у березні, однак масовою вона стала наприкінці травня. Це пов’язано і зі збільшенням кількості вакцини, і з налагодженням алгоритму роботи.
Так у березні в Україні була тільки одна людина, яка отримала дві дози вакцини. Протягом квітня повний курс вакцинації від COVID-19 пройшли ще лише кілька осіб.
А от з кінця квітня-початку травня вакцинацію проти коронавірусу вже почали робити щодня і справа пішла жвавіше. Станом на середину травня в Україні двома дозами було вакциновано 17 086 осіб, на кінець місяця – 129,4 тис. людей.
Наприкінці травня Міністерство охорони здоров’я очолив Віктор Ляшко. Він пообіцяв за літо вакцинувати двома дозами щонайменше 5 млн українців.
На початку червня в Україні щеплення отримали 138 тис. осіб. За місяць загалом щепилися 572,9 тис. українців.
За другий місяць літа темпи вакцинації помітно зросли та загалом за цей період щеплення отримали 1,25 млн українців.
Та очільнику МОЗ не вдалося дотримати своєї обіцянки - на початок вересня дві дози препарату проти коронавірусу отримали 3 906 070 українців. Водночас Віктор Ляшко запевнив, що планку у 5 млн вакцинованих подолають на початку осені.
На початку жовтня повністю вакцинованими були 5 731 125 осіб. Станом на зараз двома дозами в Україні вакциновано 16,2% дорослого населення країни.
Подивитися на те, як змінювалась динаміка вакцинації в Україні та скільки натепер повністю провакциновано українців - можна на нашій компактній інфографіці на сайті та в телеграм-каналі.
Ковідні послуги УЗ
До речі, в Україні з 21 жовтня на залізничних вокзалах розгорнули пункти вакцинації та експрес-тестування на COVID-19. Про це повідомили у пресслужбі «Укрзалізниці».
«Від 21 жовтня 2021 року на найбільших залізничних вокзалах країни працюють пункти вакцинації та експрес-тестування на COVID-19. Невакциновані пасажири можуть за вигідною ціною зробити тест і отримати довідку, яка стане підставою для проїзду у разі негативного результату», - сказано в повідомленні.
Так, пункти безкоштовної вакцинації відкрилися на залізничних вокзалах у Києві, Харкові, Львові, Одесі та Дніпрі.
Пункти експрес-тестування на коронавірус почали працювати на залізничних вокзалах Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Мукачево, Кривого Рогу, Вінниці та Полтави. Пасажири, у яких є квиток на поїзд, зможуть пройти «це медичне дослідження за 350 грн».
В УЗ додали, що надалі планується збільшувати перелік вокзалів, де будуть діяти пункти вакцинації та тестування.
Нагадаємо, в Україні з 21 жовтня почали діяти нові правила пасажирських перевезень, про них ми докладно писали раніше.
Словник Данилова: які слова потрапили до заборонених за версією РНБО
Апарат РНБО розробив словник (глосарій) рекомендованих назв через тимчасову окупацію Російською Федерацією АР Крим, міста Севастополь і окремих районів Донецької та Луганської областей.
«Для протидії російським агресивним зовнішньополітичним інформаційним стратегіям Апаратом РНБО України у співпраці з Національною академією наук України із залученням профільних органів державної влади розроблено «Глосарій назв, термінів та словосполучень, які рекомендовано використовувати у зв’язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, м. Севастополь і окремих районів Донецької та Луганської областей», - сказано у повідомленні відомства.
Словник містить п'ять розділів: - загальна термінологія; - тимчасово окуповані Автономна Республіка Крим та м. Севастополь; - АТО/ООС в ОРДЛО; - термінологія, пов’язана з пропагандою та політикою історичної пам’яті; - термінологія щодо іноземних країн.
У переліку термінів ти висловів подано фейкові варіанти/кліше та їхні коректні відповідники (для деяких запропоновано 2 варіанти).
Глосарій рекомендовано для використання органами державної влади та місцевого самоврядування, дипломатичними представництвами України, засобами масової інформації, організаціями громадського сектору.
Словник невеликий за обсягом, складається лише з восьми сторінок, він доступний на офіційному сайті РНБО.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA