Печерський суд Києва переніс обрання запобіжного заходу п'ятому президенту Петру Порошенку. Після майже 5 годин у нарадчій кімнаті представник суду повідомив, що рішення оголосять 19 січня. Адвокат Геннадій Дубов у розмові зі «Слово і діло» розповів, про що це може свідчити і чи можна назвати таку ситуацію прецедентною.
17 січня близько 12:00 розпочалося засідання Печерського районного суду, де мали обрати запобіжний захід для народного депутата та експрезидента Петра Порошенка. Його підозрюють у державній зраді у справі про постачання вугілля із тимчасово окупованих територій у 2014-2015 роках та сприяння терористичним організаціям «Л/ДНР».
Приблизно о 22:40 було оголошено про перенесення засідання з обрання запобіжного заходу.
За словами адвоката Геннадія Дубова, перебувати у нарадчій кімнаті суддя або судді можуть скільки завгодно, обмежень по часу немає.
«У цьому випадку обґрунтувати, чому суддя вчора провів стільки часу там і зрештою переніс рішення, він може тим, що є дев’ять томів справи, з якими потрібно ознайомитися. Але на практиці зазвичай такого не роблять», – вважає адвокат.
Дубов також пояснив, як зазвичай пишуться подібні рішення про обрання запобіжного заходу.
«Є відповідні електронні файли, основні моменти описової частини копіюються. Другим, найбільшим за текстом блоком, є цитування Кримінального процесуального Кодексу, практики Європейського суду з прав людини тощо. Однак це теж наявне у шаблонах», – розповів правознавець.
Далі суд, залежно від того, яке рішення ухвалює, буквально в межах сторінки описує його під конкретну людину, конкретну справу, ставить акценти, додав Дубов.
«Тобто чисто технічно скласти текст рішення такого плану не є складним, і саме це дає підстави вважати, що зіграв якийсь інший фактор (чому суддя стільки часу був у нарадчій кімнаті і засідання зрештою перенесли – ред.), який лежить поза межами публічного кримінального процесу», – зазначив адвокат.
За словами Дубова, у переважній більшості випадків оголошення рішення про запобіжний захід не переносять.
«Тобто, якщо і відбувається перенесення такого плану, воно має видиму причину, яка лежить безпосередньо в межах процесу. Наприклад, захист просить надати якийсь необхідний документ. Тут такої причини немає», – наголосив експерт.
Він також нагадав, що така історія відбувається вже не вперше – саме з Порошенком, і саме у Печерському суді.
У червні 2020 року суддя Сергій Вовк переніс засідання щодо обрання запобіжного заходу Порошенку у справі про нібито незаконне призначенням заступника голови СЗР на 1 липня, а потім на 8 липня.
Зрештою, суд залишив без розгляду клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу.
Нагадаємо, раніше експерти оцінили, які політичні дивіденди можуть отримати обидві сторони у справі проти Порошенка.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA