Про позаплановий візит державного секретаря сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкена в Україну. Про відеозвернення Володимира Зеленського до українців щодо агресії РФ біля наших кордонів. Про Сили тероборони України. Про те, що з юридичної точки зору означає обрання м’якого запобіжного заходу для Порошенка. А також про те, скільки коштів отримує Україна від платників екологічних податків. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Позаплановий візит Блінкена до України
У середу, 19 січня, відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена. Сторони обговорили деескалацію ситуації на кордонах України. Зеленський подякував держсекретарю США за політичну підтримку. Пізніше держсекретар США зустрівся з главою МЗС України Дмитром Кулебою, з яким за результатами зустрічі вони провели спільну пресконференцію.
Чому візит Блінкена для України є позитивним сигналом та що взагалі він означає — читайте у нашому спеціальному матеріалі на порталі та в телеграм-каналі.
Звернення Зеленського до українців
19 січня ввечері було оприлюднено відеозвернення Володимира Зеленського до українців. За словами президента, інформація та чутки щодо вторгнення російських військ об'єднується у логічне питання – «а в чому новина?».
«Зараз усі новини та інформаційний простір сповнені схожих повідомлень про війну з Росією, про те, що вторгнення може початися прямо завтра. А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність уже вісім років? Хіба вторгнення розпочалося не у 2014 році? Хіба загроза війни виникла лише зараз? Ці ризики існують не один день і зараз вони не стали більшими, зараз став більшим ажіотаж навколо них» - сказав Зеленський.
Президент закликав громадян не панікувати та не накручувати себе через новини про можливе вторгнення. І додав, що Україна не хоче війни, однак має завжди бути готовою до неї.
Посилання на повну версію відеозвернення президента можна знайти в тому числі і на нашому сайті.
Сили територіальної оборони України
В Україні від початку року запрацював закон про основи національного спротиву. Тепер в країні мають сформувати Сили територіальної оборони, які у разі загрози виконуватимуть певні завдання у межах своєї місцевості.
Територіальна оборона України – система загальнодержавних, військових та спеціальних заходів, що проводяться у мирний час та в особливий період для протидії військовим загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
За словами міністра оборони Олексія Резнікова, у складі Сил територіальної оборони України будуть 25 бригад (одна бригада на регіон), які об'єднуватимуть понад 150 батальйонів.
Постійна чисельність Сил тероборони у мирний час становитиме 10 тисяч військових, в особливий період – понад 130 тисяч. Розгортатимуть систему територіальної оборони у кілька етапів.
«На першому етапі бригади та батальйони Сил ТрО розгортатимуться за штатом мирного часу. Це відбувається прямо зараз. У кожному батальйоні формується скелет із військовослужбовців ЗСУ. Їхнім завданням є командування, навчання та погодження цивільних осіб, які укладуть контракт про службу в резерві ТрО та захищатимуть територію, де проживають. За рахунок цих резервістів ТрО кожен батальйон налічуватиме до 600 осіб. Формування резерву ТрО за штатами особливого періоду – другий етап після того, як у батальйонах та бригадах буде створено організаційно-управлінське ядро з військовослужбовців та забезпечено відповідні умови. За тими, хто укладе контракт і служитиме в резерві ТрО, буде закріплено зброю. Вона видаватиметься на час навчань або у разі виникнення певних ситуацій» – розповів міністр оборони.
Найголовніше: участь у територіальній обороні – абсолютно добровільна. Особливих вимог до учасників тероборони немає, є лише обмеження за віком – від 18 до 60 років.
Основна перевага – служба поряд із домом. На військових та членів добровольчих формувань територіальних громад при цьому поширюються гарантії соціального та правового захисту, передбачені законом «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»:
- всі військові гарантовано отримуватимуть грошове забезпечення відповідно до штатного розкладу;
- забезпечуватимуться безкоштовною медичною допомогою у військово-медичних закладах охорони здоров'я;
- усім військовим зберігатиметься місце роботи, посада та середня зарплата на час зборів та в особливий період.
Про те, які завдання виконуватимуть підрозділи територіальної оборони, як до них вступити та чим цей вид служби відрізнятиметься від служби в регулярному війську — читайте у нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Запобіжний захід для Порошенка
Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання для Петра Порошенка у так званій вугільній справі. Також п’ятого президента зобов'язали здати закордонний паспорт і не виїжджати з Києва без дозволу слідчого. Адвокат Геннадій Дубов у розмові зі «Слово і діло» розповів, про що свідчить таке рішення суду та чому Порошенко не «вийшов переможцем» з цієї ситуації в юридичному плані.
На думку Геннадія Дубова, не можна сказати, що Порошенко отримав «юридичну перемогу» у цьому раунді. Якби суд визнав, що підозра таки не була вручена, або у тій фабулі, яку виклало слідство, немає складу кримінального правопорушення і, відповідно, підстав для застосування запобіжного заходу, тоді б позицію захисту було сприйнято судом.
«Однак у випадку з Порошенком суд визнав, що підозра таки була вручена (інакше він не зміг би обрати запобіжний захід взагалі), а по-друге, визнав, що гіпотетично у викладених обставинах може бути склад кримінального правопорушення» – зазначив адвокат.
Водночас Дубов відзначив, що суворість запобіжного заходу і ризики, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, суд оцінив мінімально, обравши найм’якіший запобіжний захід – особисте зобов’язання.
«У цій процедурі суд не досліджує докази й не встановлює винуватість. Підозра – це початковий етап притягнення людини до кримінальної відповідальності. Коли слідство буде впевнене, що у нього є всі необхідні докази, які підтверджують винуватість у тому чи іншому злочині, вони завершують досудове розслідування, складають обвинувальний акт і направляють його до суду, щоб той ухвалив рішення щодо міри відповідальності. У цьому випадку суд не має завдання встановлювати винуватість» – пояснив адвокат.
Докладніше про думку юриста з приводу запобіжного заходу для Петра Порошенка — читайте у нашому спеціальному матеріалі.
Екологічний податок в Україні
В Україні від початку року зросли деякі ставки екологічного податку. Зокрема, ставка податку за викиди забруднювальних речовин у воду збільшилася на 30%, за викиди у повітря – на 5%, розміщення відходів – на 10%. Крім того, втричі зросла ставка за викиди двоокису вуглецю.
Від сплати екологічних податків у 2016 році державний бюджет отримав 5 млрд грн. Зокрема, 3,1 млрд від податку за викиди у повітря, 0,1 млрд – від податку за забруднення води, 0,9 млрд – від податку за розміщення відходів, 0,8 млрд – від податку за створення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів.
У 2017-2018 роках надходження від екологічних податків були меншими – 4,7 млрд і 4,9 млрд грн відповідно.
У 2019 році держбюджет отримав 2,7 млрд – за викиди у повітря, 0,2 млрд – за забруднення водних об'єктів, 1,3 млрд – за розміщення відходів, 1,1 млрд – за створення та зберігання радіоактивних відходів, 1 млрд – за викиди у повітря двоокису вуглецю — загалом 6,1 млрд грн.
У 2020 році надходження від екоподатків знову знизилися – до 5,4 млрд грн. За січень-листопад минулого року до держбюджету надійшло 5,9 млрд грн: 2,2 млрд – за викиди у повітря, 0,2 млрд – за забруднення води, 1,4 млрд – за розміщення відходів, 1 млрд – за створення та зберігання радіоактивних відходів, 1,2 млрд – за викиди CO2.
Докладніше про те, скільки коштів надходило від сплати екоподатків у 2016-2021 роках — дивіться на нашій інфографіці на сайті.
Також ми маємо на порталі інфографіку про те, які підприємства сплатили найбільше екологічних податків за період з 2016 до 2020 року.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA