Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький та очільник уряду Великої Британії Борис Джонсон сьогодні прибули до Києва на знак підтримки України на тлі російської загрози. Із конкретними пропозиціями щодо можливої допомоги у зміцненні обороноздатності нашої держави, крім того, очікується підписання попередньої угоди про новий формат співпраці Києва, Лондона та Варшави.
Цю співпрацю європейські ЗМІ вже назвали «тристороннім оборонним союзом», який може стати осередком нової європейської безпеки. Звісно, кожна зі сторін в цьому трикутнику переслідує власні інтереси, проте схоже на те, що у 2022 році спільних цілей для такої співпраці стало більше. А основний тригер для такої співпраці – активна протидія спробам Росії посилити свої геополітичні позиції в Європі, зокрема послуговуючись агресивними загарбницькими діями та гібридними методами впливу.
На тлі зростання військової ескалації з боку Росії на кордонах України, саме Польща та Велика Британія з-поміж усіх європейських держав найбільш активно надають військову допомогу Києву. А беручи до уваги той факт, що і Британія, і Польща є членами НАТО, підтримка таких потужних партнерів є суттєвим підсиленням для протистояння найбільш агресивним планам Кремля.
Схоже, що в Північноатлантичному альянсі немає єдності щодо термінів надання членства Україні, хоча в НАТО так і не пішли на ультимативні умови Москви стосовно юридичних гарантій нерозширення блоку за рахунок України, Грузії та інших східноєвропейських держав, які виявлять таке бажання. Саме тому такий договір може стати основою для нової системи європейської безпеки, адже долучитися до нього можуть й інші держави – передусім, країни Балтії, Скандинавії та Центральної Європи.
Стратегічні цілі
Драйвером нової безпекової співпраці з Україною серед найбільш західних держав в Європі є Велика Британія. У Лондоні вже тривалий час розглядають можливості розширення свого геополітичного впливу після «Брекзіту» за рахунок пошуку нових перспективних союзників в Європі. Україна – ідеальний кандидат у цьому списку – наша держава має вихід до внутрішнього Чорного моря, маємо хороший економічний потенціал та суттєві безпекові виклики.
Крім того, Велика Британія – одна з європейських країн, яка послідовно намагається впроваджувати більш серйозну санкційну політику щодо Кремля на тлі військової ескалації Росії біля кордонів з Україною. У Лондоні вже підготували та анонсували наймасштабніший пакет санкцій проти Росії та російського капіталу, який працює і на теренах Британії.
Польща, зі свого боку, новий безпековий союз розглядає як можливість отримати нове позиціонування серед європейських держав на тлі не завжди сприятливих відносин із ЄС. Польща першою відчула на собі можливості гібридної агресії союзу Росії та Білорусі на прикладі штучно створеної міграційної кризи. Крім того, у разі широкомасштабного наступу на Україну, саме Польща відчує на собі наслідки значної хвилі українських біженців.
Проявляючи проактивну позицію у співпраці із Україною, і Польща, і Велика Британія переслідують власні геополітичні інтереси. Проте і Україна, окрім військової підтримки та співпраці в оборонному секторі, отримує своє геополітичне позиціонування, стаючи основою для так званих малих альянсів із військової співпраці. Вже функціонує «Люблінський трикутник» (Польща, Литва, Україна), продовжується співпраця між Україною, Молдовою та Грузією, а також все більше поглиблюється взаємодія з Туреччиною.
Що дасть новий формат співпраці?
У контексті безпекової співпраці варто згадати і про посилення економічних взаємозв’язків. Так, під час сьогоднішнього візиту прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив, що Польща та Україна планують збудувати спільний газопровід для нарощення постачань газу між державами. Окрім того, і Україна, і Польща мають виходи до морів – звідки можуть отримувати скраплений газ через LNG-термінали, зокрема від прямих постачань зі США.
Польщу турбує поява газопроводу «Північний потік-2» та посилення співпраці в енергетичній сфері між Росією та Німеччиною, адже тоді вплив Москви на газовому ринку Європи суттєво посилиться. Для Польщі, яка зараз є економікою із найбільш динамічними темпами розвитку – питання енергетичної диверсифікації – чи не найбільш чутливе.
Британія, отримуючи нового союзника у Східній Європі, розширює свої сфери впливу й в довгостроковій перспективі підвищує свій геополітичний статус як основного безпекового партнера на всьому східному фланзі НАТО. І таким чином перехоплює ініціативу у Німеччини та Франції як основних провайдерів європейської безпеки.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»