Численні повідомлення західних ЗМІ з новими «датами вторгнення Росії» викликали неабияку тривожність українського суспільства. Політолог Віктор Таран у розмові зі «Слово і діло» пояснив, чому останні події стали для України своєрідним психологічним краш-тестом та як загалом суспільство реагувало на загострення ситуації.
За словами політолога Віктора Тарана, події останніх двох місяців стали своєрідним краш-тестом для українського суспільства.
«Українці знову опинилися в тому тривожному стані очікування активних бойових дій, в якому вони перебували до літа 2015 року (саме тоді відбувалися останні масштабні бої – Дебальцевський котел, протистояння в Авдіївці, битва за Широкине). Після 2015 року такого стану не було, не відбувалася мобілізація, не відбувалося бойових дій, Росія активно нам не загрожувала», – зазначив експерт.
На думку Тарана, будь-які ескалації сприймалися лише як елементи політичної або передвиборчої боротьби.
«Навіть коли восени 2018 року Путін підвів до українських кордонів ще більше військ і українські кораблі були арештовані, все одно такого не було, адже люди думали, що це просто моменти передвиборчої гри», – зауважив політолог.
За його словами, все кардинально змінилося цього року, коли знову постала цілком реальна загроза повномасштабного російського вторгнення та з'явилася відчутна небезпека погіршення економічної ситуації.
«Це все вивело українців з того «летаргічного сну». Також важливо те, що українці дуже правильно зреагували на ситуацію, яка склалася. Наші опоненти хотіли посіяти паніку та зневіру всередині суспільства, внутрішні протистояння, суперечності, і сподівалися на цьому зіграти», – зазначив Таран.
Натомість, за словами експерта, суспільство консолідувалося, і «в умовах кризи замість того, щоб купувати умовну гречку, сіль та папір, почало купувати зброю, набої та парамілітарні набори для забезпечення себе та своєї сім’ї».
«Цього явно ворог не чекав. Так само не чекав, що люди почнуть масово записуватись у територіальну оборону, активно допомагати армії, не чекав консолідованої допомоги з боку наших європейських союзників, які буквально забезпечили Україну найсучаснішою зброєю», – розповів політолог.
На його думку, реакція була такою тому, що до армії в українців найбільша довіра.
«Коли відчувається небезпека, хтось має давати відчуття безпеки. І це відчуття дали не політики в силу певних обставин. Хто справді вселяв надію та спокій – так це українська армія. Суспільство зрозуміло, що у них є на кого спертися», – вважає політолог.
Таран переконаний, що єднання довкола армії та одне одного стало головним фактором, чому Росія не наважилась продовжувати пряму агресію, до якої вона неабияк була готова.
«Що буде далі? Тези про те, що «отримати мир можна тільки тому, що перестанемо стріляти», вже немає. Тому на Україну чекає тривале протистояння в оточенні російських та білоруських військ, які, на мою думку, нікуди не відійдуть. Як свідчить досвід сучасної Росії, вона не виконує обіцяного. Наприклад, у 2008 році РФ обіцяла вивести війська від Грузії, але це закінчилось війною. Так само з Сирією», – зазначив експерт.
На його думку, Україна завжди має бути напоготові.
«Це те, що дозволяє суспільству об’єднатися і рухатися вперед, розставити пріоритети. Так живе розділений Кіпр, Ізраїль, так жила Північна Ірландія, яка була поділена. Тобто, досвід життя в такому стані є, і головне – переможний досвід», – наголосив політолог.
Нагадаємо, раніше міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що у разі спроб силового захоплення адміністративних будівель будь-хто «буде розстріляний без попередження та без жодних вагань».
Політолог пояснив, якими можуть бути наслідки таких дій та чи не скористається зараз Росія сценарієм для провокацій.
Також ми писали, що депутати Держдуми Росії ухвалили звернення до президента Володимира Путіна щодо визнання самопроголошених «Л/ДНР». Політолог Олег Лісний пояснив, як таке рішення позначиться на Росії.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps