Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду випустила з-під варти директора фінансової компанії «Сапфір Фінанс» Івана Радика і відправила його під нічний домашній арешт. Його засудили у справі «Повітряного експресу» до 10,5 років позбавлення волі.
Таке рішення 12 липня ухвалила колегія суддів АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, ВАКС визнав винуватими і засудив до 11 років позбавлення волі ексдиректора ДП «Повітряний експрес» Дьяченка, до 10,5 років – директора «Сапфір Фінанс» Івана Радика. Також за вироком суду обвинувачених позбавлено права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки з конфіскацією майна. До того ж, суд задовольнив два цивільні позови прокурора САП до обвинувачених в інтересах держпідприємства про відшкодування збитків на суми понад 35 млн грн та понад 81 млн грн.. Їх заарештували в залі суду.
Водночас захисник Радика попросив суд пом'якшити запобіжний захід клієнта. Суд задовольнив клопотання частково і відправив директора ФК «Сапфір Фінанс» під нічний домашній арешт.
«Клопотання захисника обвинуваченого (Івана Радика – ред.) - Гайдая Романа Петровича про зміну запобіжного заходу задовольнити частково. Застосувати до обвинуваченого (Івана Радика – ред.) запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 18:00 до 10:00, строком на два місяці до 11 вересня 2022 року включно», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, ексдиректору ДП «Повітряний експрес» Геннадію Дьяченку та керівнику ТОВ «Сапфір Фінанс» Івану Радику інкриміновано два епізоди заволодіння та розтрата у 2014 році 116 млн грн коштів державного підприємства. Ці гроші були отримані Україною за кредитним договором від Експортно-імпортного банку Китаю для будівництва залізничного пасажирського сполучення між аеропортом «Бориспіль» та Києвом.
За використані кошти держава мала отримати збудований Китайською машинобудівною корпорацію інфраструктурний об'єкт. Проте в результаті протиправної діяльності групи осіб проект фактично було припинено. Проект організації залізничного сполучення аеропорту «Бориспіль» із столицею в подальшому побудовано ПАТ «Укрзалізниця» вже за іншою програмою «Бориспільський експрес» за кошти державного бюджету.