Федеративна Республіка Німеччина – член Європейського Союзу, член НАТО - підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення Росії. Вона постачає Україні спорядження та стрілецьке озброєння, гранатомети, надсучасну самохідну артилерію, самохідні зенітні установки, інженерні броньовані машини, реактивні системи залпового вогню та багато іншого; по суті, вона знаходиться зараз на третьому місці за загальним обсягом наданої Україні військової допомоги загалом та на першому місці - серед країн Європи.
Однак, попри численні прохання українського уряду, Німеччина досі не передала Україні те, чого дуже потребує українська армія – основні бойові танки і бойові машини піхоти.
«Слово і діло» розбиралося, що саме хоче отримати Україна і в чому можлива причина такої поведінки Німеччини.
Танки, танки, танки
Україна вже давно просить Німеччину передати на користь ЗСУ основні бойові танки Leopard 2 та бойові машини піхоти Marder хоча б перших версій.
Більш того, компанія-виробник німецьких БМП вже знаходиться на «низькому старті» напередодні великого замовлення на бронемашини. У Rheinmetall навіть почали ремонт перших кількох десятків БМП - правда, схоже, вони підуть в інші країни в рамках німецької програми кругових постачань. В рамках цієї програми Україна отримає старі БМП-1 від Греції і зовсім вже релікт, нехай і модернізований – словенські танки M-55S, реінкарнацію радянського «танка атомної війни» Т-55.
Однак Німеччина постійно вигадує все нові причини для відмови Україні у постачанні важкої техніки. При цьому у відповідь на наростаючий тиск з боку України та країн-партнерів Берлін взагалі почав робити заяви про те, що зброї у Бундесверу нібито не залишилося.
Втім, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Олександр Леонов вважає, що ці заяви цілком можуть бути правдою.
«За часів попередніх канцлерів, Ангели Меркель, Шредера, Німеччина постійно роззброювалася. Зараз у них дійсно є серйозні проблеми з озброєнням у бундесверу. Танки, «Леопарди», які Україна просила – німці до цього моменту не можуть їх забезпечити іншим країнам, членам Альянсу, які передавали Україні стару радянську техніку в рамках кругових поставок. Фактично, Німеччина виявилася не готова не просто до військової активності – вони виявилися взагалі не готові» - зазначив він.
Те ж саме відзначає експерт-міжнародник Володимир Воля.
«Жодна західна держава не сиділа та не виготовляла зброю тупо заради виготовлення зброї. У них було його так багато, що запаси дозволяли покривати їхні потреби. Дуже багато виробничих ліній просто пропали. І зараз виходить, що Німеччина, яка думала, що такої війни більше ніколи не буде, опинилася в неприємній ситуації: лінії виготовлення зброї – мінімальні, їх потрібно відновлювати» – пояснив він.
Звичайно, ситуацію може змінити успішний контрнаступ ЗСУ в Харківській області. Західні країни, побачивши, як майстерно українська армія застосовує нове озброєння, можуть піти на розширення номенклатури поставок. Серед таких держав може виявитися й Німеччина.
Чому Німеччина «гальмує»
До початку повномасштабного російського вторгнення не могло бути й мови про те, щоб постачати будь-яку німецьку зброю – не те, що танки – в Україну. Війна різко змінила громадську думку в самій ФРН – переважна частина німців за те, щоб надавати військову допомогу Україні. Однак політичної волі уряд Шольца не демонструє.
Експерти вважають, що Шольц буде тягнути з постачаннями необхідної зброї до упору, оскільки він - вірний послідовник політики Ангели Меркель, яка завела країну в газову залежність від росії та яка, як виявилося, взагалі не шкодує про свої дії на посаді канцлера.
В Україні з усім цим впевнені, що рано чи пізно Німеччина змушена буде піти на постачання Україні бойових танків. Президент Володимир Зеленський припускає, що Німеччині потрібно подолати «психологічний паркан».
Глава МЗС України Дмитро Кулеба висловив думку про те, що Німеччина кінець кінцем дозволить постачання своїх танків Україні. На його думку, чинному німецькому уряду потрібен час, щоб пройти еволюцію до прийняття такого рішення.
На Заході ситуація трохи інша. Так, США офіційно відкидають те, що чинять тиск на Німеччину з вимогою постачати Україні танки. Однак західні ЗМІ писали, що американські чиновники відправляли до Берліна настійну рекомендацію припинити тягомотину з постачаннями та передати Україні танки.
Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау взагалі ледь не викликав скандал своїми заявами - він прямо звинуватив Німеччину в тому, що вона свідомо тягне з наданням військової допомоги Україні, оскільки сподівається зберегти хороші відносини з росією.
«Масштаби та темпи підтримки України Німеччиною демонструють риси умисного зволікання. Начебто намір полягає в тому, щоб незалежно від результату цієї війни німецько-російські відносини постраждали якомога менше» – висловив він думку.
У самій Німеччині думки з приводу підтримки України неоднозначні. Так, вже не один раз депутати Бундестагу, німецького парламенту, вимагали від Шольца і його уряду наростити та прискорити постачання танків Україні. Однак канцлер і його міністри не тільки ігнорували вимоги депутатів, але ще і заважали ЗСУ отримувати німецьку зброю з інших країн – так, Німеччина заблокувала поставки танків Leopard 2 з Іспанії. Хоча офіційно в Іспанії обгрунтували відмову в передачі танків їхнім «поганим технічним станом», але ЗМІ вказували, що справжня причина – вимога Берліна ні в якому разі не передавати танки.
22 вересня в Німеччині знову відклали голосування за негайну передачу танків Leopard ЗСУ. Таке рішення було прийнято на пленарному засіданні бундестагу. При цьому вказується, що Шольц був на волосині від того, щоб зазнати поразки – оскільки прийняття рішення Бундестагом про постачання танків означало б фактичний вотум недовіри його політиці.
Схоже, що в Європі дійсно діє негласне ембарго на танки, введене ЄС для України, що нещодавно визнав лідер соціал-демократів Німеччини (СДПН) Ларс Клінгбайл.
«Спільно з союзниками прийнято рішення про те, що жодна країна не постачає основні бойові танки західного зразка» – заявив він, виступаючи 14 вересня в Ольденбурзі.
У цьому ж упевнений експерт-міжнародник Володимир Воля.
«Ніякого саботажу немає. Діє затверджена в рамках НАТО політика поставок. Танки поки що ніхто не постачає ... Шольц говорив, що є деякі консультації й танки поки вирішено не постачати» – сказав він.
Уряд Шольца тим часом пропонує пояснення своєї дивної політики. У Берліні називають три причини: якщо переформулювати їх простими словами, то вони звучать як «історична травма німецького народу», «німецька зброя не повинна стріляти по росіянам» та «вирішуйте все за столом переговорів».
Всі ці причини станом на сьогодні виглядають абсолютно непереконливими, враховуючи, що Німеччина вже передала Україні артилерію та зенітки, німецька зброя вже стріляє по російських і робить це більш ніж успішно.
Тезу про «історичну травму» розвінчують німецькі ж ЗМІ: в публікаціях все частіше йдеться про те, що під час Другої світової війни Німеччина воювала не окремо з Росією та окремо з Україною, а з цілим конгломератом народів в рамках колишнього СРСР. І вже якщо Україна стала жертвою агресії – історичний обов'язок Німеччини якраз всіляко їй допомогти.
Третій аргумент німецької сторони у світлі подій в Бучі, терору в Ізюмі та інших численних воєнних злочинів росії в Україні й зовсім вже не актуальний.
Останнім часом активно педалюється ще один аргумент – мовляв, постачання танків спровокують путіна на неадекватні вчинки. Зокрема, цю тезу просуває генеральний секретар правлячої Соціал-демократичної партії Кевін Кюнерт.
Політолог Олександр Леонов вважає, що крім матеріального аспекту відмови від поставок є ще психологічний аспект, економічний аспект і політичний аспект.
«Можна сказати, що німцям після ДСВ насаджували таку ідею, що вони – дуже миролюбна нація і вони проти війни. Вони не дуже люблять втручатися в інші військові конфлікти... німці дуже обережно постачають зброю іншим країнам. Ще один момент – зброя, яка йде з Німеччини, буде використовуватися саме проти росії. Мені здається, варто враховувати, що суспільство в Німеччині – воно було фактично демілітаризоване і не сприймає війну, як сучасну можливість ведення політики» – зазначив він.
На його думку, певну роль відіграє також те, що Німеччина до війни була одним з найбільших бізнес-партнерів рф; втім, енергетичний шантаж росії значно похитнув позиції бізнесу та політиків.
Також не варто забувати, що зараз Німеччиною управляє коаліція, в якій провідну роль займають соціал-демократи (СДПН). Ця партія була відома, як досить проросійська, і зараз вона змінює свої позиції, але відбувається це значно повільніше, ніж хотілося б.
Володимир Воля зазначив, що рішення не постачати танки може бути пов'язане з тим, що західні держави хочуть позбутися зразків важкої техніки радянського та російського виробництва, які є у них на озброєнні. Ця техніка стрімко застаріває, її нема де обслуговувати.
З іншого боку, її можна передати Україні, оскільки ЗСУ мають величезний досвід у поводженні саме з такою технікою, у Києва є ремонтні потужності для неї. А ось для західної техніки в Україні немає нічого – так, гаубиці PzH 2000 для ремонту доводиться возити аж в країни Балтії; без ремонту та обслуговування будь-яка техніка всього лише шматок металу, що доводить контрнаступ ЗСУ в Харківській області і те, скільки більш-менш справної техніки покидали російські війська.
«Без обслуговування будь-які партії танків, американських, німецьких - вони вийшли б з ладу та стали б трофеєм росіян, або просто іржавіли б на полях кинутими» – - запевнив Воля.
Тому спочатку Україні передається техніка часів СРСР, і потім тільки передаватиметься західна техніка – коли запаси радянської вичерпаються.
Втім, на його думку, зараз ми знаходимося в моменті перелому; так, Іспанія вже почала підготовку українських військових, в тому числі підготовку до поводження з танками.
«Не виключаю, що потім й Німеччина візьме участь у цій місії, щоб через кілька місяців танки з уже підготовленими екіпажами і обслуговуючим персоналом опинилися в Україні» – резюмував експерт.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»