Сепаратистські настрої в Криму, що активізувалися після втечі Віктора Януковича з Києва та початку перерозподілу головних крісел в державі на користь опозиційних політиків, виходять з-під контролю місцевої влади. Разом з тим, бажання кримчан від’єднатися від України та приєднатися до Росії залежатиме, в першу чергу, від підтримки останньої. Сьогодні серед експертів поширюється думка, що Росія зможе заявити свої претензії на українські території відразу після закінчення Олімпіади в Сочі.
Втім, поки що Москва не проявляє активної позиції щодо пред’явлення своїх прав на Кримський півострів. Зокрема, втішною є спільна заява Президента РФ Володимира Путіна та канцлера Німеччини Ангели Меркель щодо необхідності збереження територіальної цілісності України.
Разом з тим, нещодавній виступ лідера ЛДПР Володимира Жириновського на мітингу в Москві, де він закликав збирати добровольців з Росії для «допомоги» Україні, не може не хвилювати в нинішній вкрай нестабільній та напруженій ситуації. Він також зауважив, що втручання у внутрішні справи України не повинно бути, однак Росія змушена це зробити, адже Захід вже втрутився і готує бойовиків в Польщі, Литві та Естонії.
Окрім виступу одіозного російського політика Володимира Жириновського прозвучала й заява офіційного російського посадовця, голови комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків зі співвітчизниками Леоніда Слуцького, якого схвилювала відміна мовного закону Ківалова-Колесніченко, що передбачав надання російській мові статусу регіональної. Слуцький заявив, що таке рішення «спонукає нас увійти до співпраці, причому найпрактичнішим чином, з кожною сім'єю в Україні, яка не хоче відриватися від російської мови і від російського світу, щоб діти в цих сім'ях могли здобути освіту і розмовляти російською мовою». Що саме розуміють російські посадовці за відповідною «найпрактичнішою» допомогою, не зрозуміло.
Напругу ситуації додають останні події в самому Криму. Вчора в Севастополі біля будівлі міськдержадміністрації пройшов масовий мітинг. Мітингувальники ініціювали створення місцевої народної ради з обранням лідера, яким став підприємець, громадянин Росії Олексій Чалий. Крім того, лідер відомої партії "Руський блок" Геннадій Басов оголосив про створення силових загонів самооборони з числа добровольців, які захищатимуть місто від «бойовиків». На в'їзді в Севастополь вже з’явились протитанкові «їжаки».
Напруженою ситуація була й у Керчі. На мітинг партії «УДАР» в підтримку Євромайдану напали невдоволені місцеві жителі. Один з активістів постраждав. Загалом на площі з осудом Євромайдану та підтримкою проросійського курсу розвитку зібрався досить великий натовп місцевих жителів.
Сьогоднішня ситуація в Криму була спровокована, в тому числі, й політикою місцевої кримської влади в дні протистояння на Майдані. Весь період антивладних протистоянь на вулицях України Крим, за словами місцевих жителів, перебував в інформаційній блокаді. Жодної іншої точки зору, окрім глибокого засудження всього, що відбувається в Києві, «демонізації» учасників протестів, навішування ярликів «бандерівці» та «фашисти», засудження про європейського курсу розвитку, на півострові не було. В пікові періоди протистояння кримські очільники проявили сепаратистські настрої, які сприйняли й жителі півострова. Кримський парламент зібрався змінити Конституцію автономії, провести опитування стосовно статусу автономії серед населення, а також просити захисту в Росії для збереження статусу автономії.
В момент, коли сепаратистські настрої стали реальною загрозою, та під натиском Києва кримські очільники різко змінили свою риторику, намагаючись заспокоїти розлючених місцевих жителів.
Отож сьогодні антидержавницька поведінка деяких українських керманичів, які прагнули вдало експлуатувати тему розколу та неоднорідності України задля власної вигоди, політичної гри або ж здобуття додаткового електорату, поставила Україну перед реальною загрозою втрати територіальної цілісності. В цілому вірогідність від’єднання Криму від України залежить від бажання Москви. Підготовлене підґрунтя для подібної анексії більш ніж просто сприятливе. В Криму не просто живуть росіяни. В Криму живуть росіяни, які хочуть жити в Росії, не виїжджаючи з самого півострова. Єдиними чинниками, які сьогодні рятують кордони України є широкий осуд світової спільноти, яка виступає проти «розпилу» України та, можливо, незацікавленість Росії втягуватись у подібний конфлікт. Втім, подібна ситуація не повинна радувати справжніх вболівальників цілісності та розвитку України.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»