Відповідальність центральної влади в контексті підготовки до Євро-2012. Підсумки.

Читать на русском

Ось і відбулася фінальна частина Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Подія, до якої готувалися декілька років, пролетіла однією миттю, залишивши по собі приємні спогади та можливість проаналізувати те, як впоралася українська влада з підготовкою до неї.

Загалом можна відзначити, що те, що здавалося в принципі неможливим, але завдяки зусиллям Г. Суркіса стало реальністю, для влади виявилося тією самою "валізою без ручки", яку і кинути було шкода і тягнути важко. При цьому влада часів Президента В. Ющенка виявилася абсолютно не готовою до реалізації масштабних інфраструктурних проектів і нічим особливим, крім довготривалої боротьби із забудовником на площі перед НСК "Олімпійський", не запам'яталася. Більше того, на той час існувала реальна загроза того, що право на проведення Євро-2012 у України відберуть. З огляду на вкрай низьку ефективність "попередників", їхні показники відповідальності навіть не бралися до розгляду, адже і розглядати нічого.

Соратники нинішнього Президента виявилися більш спритними у даному питанні. І хоча лунало і продовжує лунати безліч звинувачень у тому, що вони лобіювали у процесі підготовки власні інтереси (будівельні підряди і бюджетні кошти отримували підлеглі їм структури), не можна заперечити той факт, що завдяки їхній роботі Чемпіонат Європи в Україні таки став реальністю та подією, що назавжди увійде в історію держави.

Проаналізуємо ситуацію.

Станом на 05 травня 2012 року в Системі "Слово і діло" загалом зафіксовано 149 обіцянок щодо підготовки до Чемпіонату Європи з футболу. З цього числа виконано - 75, не виконано - 74.

Обіцянки щодо підготовки до Євро - 2012
0
75
74
149

 Обiцяно

 Виконано

 Не виконано

Обіцянки Президента України В. Януковича щодо підготовки до Євро 2012
0
3
3
6

 Обiцяно

 Виконано

 Не виконано

Заяви Президента щодо Євро-2012 носили загальний характер і за великим рахунком були реалізовані, оскільки в цілому інфраструктура до Чемпіонату була збудована. Питання виникають лише стосовно термінів, адже не все вдалося побудувати заздалегідь. Як от не вдалося завершити роботи по всім об'єктам інфраструктури до кінця 2011 року, як проголошував Президент. Крім того, дорожня інфраструктура хоча і зазнала істотних змін, проте не в тих обсягах і не настільки якісних, як це очікувалося . Наприклад, попри обіцянку В. Януковича збудувати основні магістралі до ЧЄ-2012, станом на 8 червня 2012 р. на магістральній дорозі Київ - Харків здійснювались ремонтні роботи. Крім того, 5 червня була відкрита траса Київ - Житомир, яка на період проведення Євро-2012 використовувалася без верхнього шару.

Обіцянки Прем'єр-міністра України М. Азарова щодо підготовки до Євро 2012
0
5
5
10

Обiцяно

Виконано

Не виконано

На Прем'єр-міністрові, власне, як і на Президентові, не лежав прямий обов'язок щодо підготовки до Чемпіонату. Його функція теж була скоріше представницькою і полягала у загальному керівництві. Власне, тому і його заяви носять загальний характер: все та ж готовність усіх об'єктів до кінця 2011 року (яка на ділі виявилася неготовністю), все та ж побудова доріг. До речі, у М.Азарова ,як і у В.Януковича, з цього приводу була обіцянка щодо будівництва 1000 км доріг в минулому році. Вона зарахована як виконана - за повідомленням Укравтодору станом на 07.11.11 з початку року дорожниками України було відремонтовано та збудовано більше 1700 км доріг загального користування. Тут лише зауважимо, що, власне, новозбудованих доріг за повідомленням того ж Укравтодору, в  2011 році було введено в експлуатацію лише 122,8 км.

Є у М.Азарова і невиконана обіцянка щодо доріг: повністю профінансувати ремонт і реконструкцію доріг у Харкові в рамках Євро-2012. Тут відзначимо, що в 2012 р. в Харкові були відчутні проблеми з фінансуванням ремонту та будівництва доріг в межах підготовки до Євро-2012. Зокрема, 4 квітня про недофінансування з держбюджету повідомив губернатор Харківської області М. Добкін. 25 квітня 2012 р. мер міста Г. Кернес заявив, що Харків з-поміж українських міст, що приймають чемпіонат, отримав найменшу суму з держбюджету - лише 54 млн. грн.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: