Бомбосховища Києва: пусті обіцянки?

Звернутися до тематики бомбосховищ у Києві змусив, звісно ж, конфлікт на сході України. Після бомбувань, авіанальотів, ПЗРК, "Градів", "Буків" і падіння малайзійського боїнгу закортіло дізнатися, де саме можуть сховатися в разі війни кияни.

Читайте також: Бомбосховища Києва: фотоправда

Інтервенція Російської Федерації до України залишається й донині цілком імовірною. Як повернеться ситуація на сході, достеменно невідомо. Чергова хвиля мобілізації в безстроковій перспективі натякає: добра чекати не доводиться. Пам’ятаю, як мені у школі не подобалася цивільна оборона. Здавалося, що ніколи всі ці «команди гази» й «окопування» не знадобляться.

Якщо дивитися з точки зору безпеки, Київ – дуже небезпечне місце. Серед щільної міської забудови будинками з пап’є-маше важко сховатися у «складках місцевості». Точніше, при набігах окупантів з СВД чи АК – можна, але не від літаків. Бетонні блоки надійно захистять від сліпої кулі сепаратиста, але не від важкого озброєння. Страшний приклад сходу показав, що у своїх квартирах сховатися не вдасться.

Як виявилося, ситуація з бомбосховищами відрізняється від офіційно заявленої. Ще наприкінці березня колишній голова Київської міськдержадміністрації Володимир Бондаренко дав наказ перевірити й підготувати бомбосховища для можливого прийому людей. А вже 16 червня на засіданні міськради відзвітував про підготовку понад 500 бомбосховищ, у яких можуть прихиститися кияни і гості столиці. Більше того, починаючи з квітня, киян активно інструктують на випадок воєнних дій.

Усі кияни з курсу цивільної оборони у школі знають, що київський метрополітен є найнадійнішим бомбосховищем у місті. У разі будь-яких військових дій треба намагатися евакуюватися в метро. Але прес-служба метрополітену дала невтішний прогноз: за словами заступника голови прес-служби метрополітену Павла Чередніченка, київська підземка здатна прихистити всього 200 тисяч осіб. «Усі підземні станції обладнані як бомбосховища. Глибокопідземні станції більше захищені в порівнянні зі станціями мілкого закладання. Усі станції мають герметичні двері і призначені для такого використання». Але розрахунків, як зазначає пан Чередніченко, з приводу їх «витривалості» немає. Тобто, чи витримають тунелі авіаудар, у метрополітені не знають.

Прес-служба КМДА з цим питанням відправила нас до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, а ті, своєю чергою, відмовилися давати коментар щодо бомбосховищ і відправили нас писати офіційний запит, бо інформація по кількості бомбосховищ і їхнього стану може виявитися таємницею. Тому було вирішено звернутися по допомогу до такої людини, яка знає ситуацію по бомбосховищах не з офіційних документів і паперових звітів, а за реальним станом речей – до урбан-фотографа, інженера та дігера Дениса Філіпова.

(Фото з особистого архіву Дениса Філіпова)

«Потрібно зрозуміти, яка теоретична основа була, коли їх будували: в СРСР вважалося що раптового катаклізму не буде. Йшов розрахунок на те, що потрібно рятувати в момент якогось форс-мажору тільки працююче населення чи студентів, учнів. Тому що населення, яке не на роботі і не вчиться, зможе евакуюватися заздалегідь. Така сама доктрина була у 80-х, коли будували «хрущовки». Максимальну кількість бомбосховищ будували на заводах, підшефних школах. З урахуванням перепрофілювання підприємств, розформувань приблизно 50% бомбосховищ просто знищені. Фізично. На тому ж заводі «Більшовик» – зараз ТЦ «Більшовик» – одне бомбосховище повністю розібрано, розібрані герметичні двері, немає вентиляції, туалети бомбосховища використовують як туалети торгового центру. Друге частково розібрано. Те, що лишилося – ресторан «Товариш Маузер».

Знаєте «Q-zar»? Це також відоме бомбосховище, там усі гермодвері були зрізані – завузькі для них, заважали. Є й кинуті з різних причин. Стіни є, але обладнання немає, і потрібно значне фінансування. Коли при Тимошенко почалася боротьба з епідемією грипу, тоді підняли матеріали, що всього близько 10% бомбосховищ підтримується. Але там є список, який повинен постійно змінюватися: протигази, пов'язки, патрони для фільтрів вентиляції. Після 20 лютого по Укрзалізниці точно був наказ, який зобов'язував їх закупити фільтри, провести техобслуговування, підготувати бомбосховища в нормальний стан. Тобто, розумієте, виходить навіть на такому режимному об'єкті як Укрзалізниця бомбосховища не підтримувалися у плановому стані, не виділялися кошти. Враховуючи, що це 10% від того обсягу, що був, а зараз близько 5 мільйонів людей у Києві за неофіційними даними... Як ви гадаєте, чи зможуть вони прихистити людей?».

А трохи згодом додає: «За старими нормами бомбосховища не розраховані на тривале перебування. У разі війни місто – дуже небезпечне місце. Це не бункери з ізоляцією на два-три тижні, в яких можна сховатися й жити. Бункери в місті не будували цілеспрямовано, всі вони розміщені за містом. Бомбосховище – це перечекати основний удар. А потім розподіл на евакуацію з наступним розселенням. За кожним бункером закріплена зона для евакуації десь за містом».

За його ж словами, із владних структур врятуються найвищі органи: Верховна Рада, Адміністрація Президента, Кабінет міністрів: «Якщо дивитися на районні адміністрації, то в більшості бомбосховищ немає, бо це новобудови. Є такий міф, що під ВР є мережа тунелів. Реально ситуація така: всі комітети пов'язані з Кабміном і Верховною Радою, АП. Коли реконструювали Грушевського, частину цих переходів можна було побачити. Там є і місце для бомбосховища з запасом на підрозділи особистої охорони.

Є бомбосховище і в КМДА. Воно знаходиться під підвалом. Для старої забудови це нормально, коли бомбосховище нижче рівня підвалу. Так будували, коли думали, що бомбосховище може врятувати від ядерного удару. І тільки потім стало відомо, що від ядерного боєприпасу не врятує навіть метро».

Щодо конкретної «витривалості» товщі землі над тунелями метро, пан Денис не зміг відповісти, як і в прес-службі метрополітену: «Теоретично, розрахункове навантаження вони витримають. Але хто перевіряв? Пряме потрапляння артснаряду – 100% розгерметизація верхньої споруди. Під час Другої Світової в Москві потраплянням снаряду в мілкозакладену станцію розірвало перегін між «Смоленською» і «Арбатською». У нас таких станцій повно. Від дрібних станцій як від бомбосховищ користі небагато. Це не такі потужні споруди. Що стосується глибоких, незрозуміло, як у випадку руйнування станції евакуюватися звідти, до того ж можуть бути проблеми з вентиляцією. На кожному перегоні є ще один запасний вихід. Тому, теоретично, таки виберуться. Але багато сходів зруйновані, й ними не можна піднятися».

І резюмує: «Багато бомбосховищ у центрі були розграбовані під час Майдану. Наприклад, бомбосховище Жовтневої (Олександрівської – Ред.) лікарні. А як ви думали, звідки така кількість старих нош, касок, масок? Саме звідти! А взагалі, в разі планованих атак краще їхати з міста».

Виходячи з отриманої інформації, хочеться нагадати всім про правила цивільної оборони. У будь-якому випадку не піддавайтеся паніці і заздалегідь потурбуйтеся про визначення місць укриття біля вашого дому чи роботи. Нижче наводимо список бомбосховищ (з відкритих джерел) за районами, і цей список краще поки тримати десь поруч.

Солом'янський район

Чоколівка. Бомбосховища у дворі на вулиці Петровського.

Кардачі. Бомбосховище на Іскрівській, 11.

Жуляни. Бомбосховище медичного центру Жулян.

Жуляни – Відрадний. Вул. Новопольова, старі будинки (сталінки). Під ними є бомбосховища.

Площа Космонавтів. У старих сталінках уздовж Космонавтів є бункери.

Відрадний масив. Спеціалізована школа №52, вулиця Дінця. У підвалі, де зараз тир.

Вулиця Максима Кривоноса, 5/1.

Вулиця Курська, 10.

Відрадний. Бульвар Івана Лепсе, 16. Бомбосховище площею 1200 квадратних метрів. Зараз там пропонують відзначити свята і відвідати тир.

Шулявка. Вул. Гарматна.

Відрадний. Бомбосховище в Медмістечку (пр. Космонавта Комарова, 3).

Відрадний. Вул. Гарматна, бункер під гуртожитками Національного авіаційного університету.

Шулявка. ТРЦ "Більшовик" (вул. Гетьмана, 6, блок Б). Вхід біля туалету, металеві двері з закруткою. На частині – ресторан «Товариш Маузер».

Вул. Борщагівська. Бомбосховище в підвалі будинку за адресою вул. Борщагівська, 152-Б або в сусідніх будинках.

Дарницький район

Радіозавод. Вулиця Бориспільська, 9.

Бортничі. Вулиця Першого травня, 12.

Червоний хутір. На території лікарні "Червоний хутір".

Чернігівська. Завод "Хімволокно" (вулиця Магнітогорська, 1).

Харківське шосе, у дворах, де також розташовано ДЕУ і школа №284 (вул. Тростянецька, 7-г)

Дарницький вокзал, біля медичного коледжу (вул. Привокзальна, 14/2), вхід заварений.

Чернігівська. Дарницька ТЕЦ, вул. Червоногвардійська, 2

Подільський район

Вулиця Хорива, 1.

Вулиця Вишгородська, 56/2.

Вул. Брестська. Підвал будинку на перетині вул. Дружківського і пр. Перемоги.

Голосіївський район

Проспект Науки, 43, вхід з четвертого під'їзду будинку.

Голосіївський ліцей №241, вулиця Голосіївська, 12.

Вулиця Будіндустрії, 6.

Школа №179, пр. 40-річчя Жовтня, 120, бункер і підвал.

Бомбосховище під бібліотекою імені Вернадського, пр. 40-річчя Жовтня, 3.

Бомбосховище під Київською міською лікарнею №10. Пр. Голосіївський, 59Б.

Національний університет біоресурсів і природокористування, корпус №10, вул. Героїв Оборони, 11. Корпус №11, вул. Героїв Оборони, 12-В (3 підземні поверхи).

Корчувате. Вул. Набережно-Корчуватська, 7. Навчально-науковий центр профтехосвіти (ПТУ). Бомбосховище на території заводу біля труби.

Вул. Глазунова, 4/47.

Дніпровський район

Соцмістечко. Стара школа на вулиці Червоноткацькій (у кварталі між вулицями Бажова та Будівельників).

Бомбосховище під БСП. Лікарня швидкої допомоги, вулиця Братиславська, 3.

Бомбосховище на 100 осіб з підземною операційною.

ДВРЗ. Вул. Алма-Атинська, 36ДВРЗ. Вул. Алма-Атинська, 107/2, в підвалі будинку – бункер на 100 чоловік.

Лівобережна. Київська міська клінічна лікарня №2, вул. Краківська, 13.

Березняки. Бункер біля школи №228 (школа з літаком).

Центр

Палац "Україна". Бомбосховище на вулиці Червоноармійській, 111-113, там, де зараз галерея мистецтв.

Вулиця Грушевського, під рестораном "Сушія".

Вул. Пилипа Орлика, 10. Бомбосховище площею 308,8 квадратних метрів.

Колишнє бомбосховище на вул. Івана Кудрі (зараз там "Квадрат", але перекриття залишилися міцними).

Дружби Народів. Бульвар Дружби Народів, 32-А. Площа – 220 квадратних метрів. Поганий стан.

Хрещатик, Пасаж. Підземелля під усім Пасажем, частково зайняте виставкою жахів.

Шевченківський район

Червоний корпус Національного університету імені Шевченка, великий підвал.

Ботанічний сад імені Фоміна, вулиця Симона Петлюри, 1. Бомбосховище на території ботсаду.

Лук'янівка. Завод "Артем".

Школа №101, вулиця Коперника, 8.

Школа №57, вул. Прорізна, 19а.

Вул. Некрасівська, на території місцевої школи.

Вул. Олени Теліги, бомбосховище між вул. Щусєва та вул. Дорогожицькою) на непарній стороні, за першим рядом будинків.

Лук'янівка. Будинок на розі вул. Білоруської та вул. Якіра. Колишнє бомбосховище (зараз там обладнані офіси). Вентиляція в робочому стані.

Шулявка. Під тролейбусним ремонтно-експлуатаційним депо №2, вул. Довженка, 7.

Вул. Володимирська, 9. Колишнє бомбосховище.

Бомбосховище на вул. Чапаєва.

Київський інститут міжнародних відносин: вул. Мельникова, 36/1.

КПІ. Бомбосховище під Політехом. Точне місце невідоме.

Деснянський район

Лісовий масив. Школа № 202, бункер.

Троєщина. Вулиця Закревського, 3 і вулиця Закревського, 29-а.

Лісова. Бомбосховище в Інституті органічної хімії: вул. Мурманська, 5.

Лісова. Інститут біоорганічної хімії: вул. Мурманська, 1.

Святошинський район

Борщагівка. Вулиця Блока, 14.

Вул. Туполєва, 8. Колишнє бомбосховище площею 150 квадратних метрів.

Вул. Пшенична, 4. Зараз у цьому приміщенні склади з архівів.

Якщо ви знаєте про точне місцезнаходження інших бомбосховищ, пишіть у коментарях, зробимо повний список разом.

Анастасія Соснова, спеціально для "СіД"