Про українську авіацію звикли говорити або добре, або ніяк. Особливо, якщо це стосується не просто громадської, а військової авіації.
Для прикладу, колишній регіонал, а нині член політради політичної партії «Партія Розвитку України» Сергій Ларін, гучно заявляв про плани придбати нові сучасні тренажери та літаки на суму близько 30 млн грн для підсилення навчально-тренувальної бази Кіровоградської льотної академії. А колишній міністр оборони України в уряді Миколи Азарова Дмитро Саламатін говорив про те, що до складу авіаційних бригад повітряних сил будуть введені усі літаки Л-39, які десятиріччями не експлуатувались. Він же до кінця 2012-го року і обіцяв відремонтувати 12 і модернізувати 4 літаки Л-39. Однак, як виявилось пізніше, все це було сказано для «красного слівця», адже все із вище переліченого так і залишилось не виконаним.
Нова українська влада з приводу модернізації вітчизняної військової авіації взагалі воліє мовчати (Ред. - обіцянок протягом останнього періоду з даного питання не було зафіксовано).
Саме тому, «Слово і Діло» вирішило розповісти про інший бік української військової авіації. Мова йде про спеціальну групу «Українські соколи». Групу, з приводу відновлення якої теж багато обіцяли і не виконали Янукович та Ющенко. Групу, відновлення польотів якої може стати справою честі для нового Президента України Петра Порошенка.
Відтак, пропонуємо ознайомитись з історією «Українських соколів», світовий рівень та професіоналізм яких - серйозна заявка на факт необхідності поновлення їх функціонування в сучасній українській армії.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»