Чому люстрація не запрацює, та чим її замінити?

Питання політичної люстрації постало на порядку денному ще на початку революційних подій на Майдані. Власне, саме після втечі екс-президента Віктора Януковича та більшості його команди із керівних посад в уряді та силових органах, громадськість поставила питання руба: потрібно провести люстрацію всього чиновницького апарату не тільки в центральних органах влади, але й на місцях.

З того часу розпочались запеклі дискусії з приводу того, яким чином повинен відбуватися процес очищення владної горизонталі та вертикалі, та за якими критеріями.

Цікаво, що у більшості українських політиків термін «люстрація» викликає якщо не жах, то, бодай, нерозуміння суті питання. Наприклад, виступаючи на славнозвісній прес-конференції у Ростові, Віктор Федорович боявся навіть не за себе, а за свого молодшого онука: за його словами, невинну дитину «занесли у список тих, кого потрібно люструвати». Після чого, онучка у терміновому порядку було евакуйовано із дитсадка і переправлено у надійне місце за кордон.

Насправді ж, люстрація – це адміністративна процедура перевірки особи критеріям відповідності займаної чиновницької посади. Її наслідки можуть бути різними – починаючи від заборони займати посади певного рангу, закінчуючи відкриттям кримінальних справ за зловживання тощо.

Для реалізації процесу «очищення влади» на початку березня при Кабміні був створений громадський орган – Люстраційний комітет на чолі із журналістом та громадським діячем Єгором Соболєвим. Проте, його перші законодавчі ініціативи щодо очищення суддівського корпусу не знайшли підтримки серед народних депутатів. Цікаво, що люстраційні ініціативи всіляко підтримувало Міністерство юстиції на чолі із колишнім «батьківщинцем», багаторічним соратником Арсенія Яценюка Павлом Петренком.

І ось, здавалося б, довгоочікуване диво: нарешті, за широкого розголосу та тиску на депутатів ВР з боку громадськості, у першому читанні був підтриманий законопроект №4359а «Про очищення влади». Цей документ – фактично, перший реальний крок з боку народних обранців на шляху до провадження широкомасштабної чистки серед чиновників усіх можливих рангів.

Щодо критеріїв, то, згідно документу, люстрації підлягають чиновники (тобто не мають право займати державні посади), які займали свої посади в період із 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року (із повним переліком посад, що займали такі особи, починаючи від Президента – закінчуючи заступниками районних прокурорів); займали посаду у період з 1 грудня 2013 року по 22 лютого 2014 року і не були в цей період звільнені за власним бажанням з органів державної влади, працівники правоохоронних органів та судді, які приймали неправомірні рішення під час подій Євромайдану; особи, які на момент 19 серпня 1991 року займали партійні посади в КПРС, КДБ, працювали у на керівних посадах складі ЦК ВЛКСМ і т. ін. Крім того, під люстраційну перевірку підпадатимуть доходи чиновників та членів їхніх родин (аж до правнуків та прадідів) та їхня відповідність заповненим деклараціям.

З першого погляду – маємо досить таки суттєвий перелік критеріїв, який вже точно дозволить очистити чиновницький апарат бодай на 90%. Але й маємо суттєві хиби:

1. в документі нічого не сказано про механізм створення і повноваження спеціального органу, який проводитиме люстрацію. Є згадка про Національне агентство з питань державної служби, однак першопочатково, згідно із законопроектом, «організація проведення перевірки покладається на керівника (заступника керівника) відповідного органу державної влади (державного органу), де працює суб’єкт перевірки та/або який призначає суб’єкта перевірки (укладає з ним трудовий контракт (угоду)), або на зайняття посади в якому претендує кандидат», а народних депутатів та інших кандидатів на виборні посади перевірятиме (як це робиться і зараз) Центральна виборча комісія. В такому випадку, більш ніж очевидним стає конфлікт інтересів і поле для маніпуляцій.

2. в законі не вирішується проблема із кадрами. Адже, «люструвавши» такий широкий спектр чиновницького апарату, суспільство має задуматись над тим, а ким же його замінити. Хто, де, і яким чином готує таких фахівців? І як так само очистити викладацький склад університетів, якщо викладачі за законом не є державними службовцями/

3. те саме питання стосується і можливої переатестації чиновників. В законопроекті не пропонується чіткого підходу, де і як проходитимуть переатестацію чиновники, що залишатимуться на своїх посадах, а головне - яким новим критеріям повинні відповідати їхні професійні навички.

І найголовніше: народні депутати, проголосувавши за законопроект «Про очищення влади», забули «люструвати» самих себе. Адже саме ВР вирішує, або є важливим контрагентом із вирішення питань усіх суттєвих кадрових ротацій. І саме тому, необхідно було внести зміни до виборчого законодавства, аби обрати оновлений склад парламенту на майбутніх дострокових виборах.

Ще один важливий аспект на шляху до оновлення чиновницької касти – опір самої бюрократичної машини. Потрібна суспільна та політична воля для реалізації відповідних змін. Як на практиці відбувався процес люстрації із березня по липень цього року – можемо судити за даними інфографіки. Згідно інформації з 14 міністерств, лише 4,7% від загальної кількості усіх чиновників було звільнено за цей період. Більш того, найбільше зазнали звільнень саме середня та нижча ланка спеціалістів:

Що могло б бути значно ефективнішим навіть за втілений у життя закон про люстрацію? Рішення просте: запровадження електронного урядування. Зниження людського фактору у прийнятті рішень – значно б оновило та дебюрократизувало адміністративно-дозвільну систему. Вже не кажучи про зниження рівня корупції та збільшення довіри до держави. Перш за все – це стосується розвитку приватного підприємництва. Про такий швидкий рецепт до оновлення і скорочення чиновницького апарату фахівці говорять вже давно.

До речі, нещодавно Президент України Петро Порошенко пообіцяв до кінця року перевести всі обласні адміністрації на електронний документообіг. «Слово і діло» планує проконтролювати виконання цієї вкрай важливої і, без перебільшень, однієї із найбільш революційних обіцянок, яку дав пан Порошенко.

Олександр Радчук, оглядач інформаційного порталу «Слово і Діло»

Джерело:gazeta.ua