Посівна кампанія-2015 видасться непростим завданням для українських аграріїв. Основні цінові складові для посівної – вартість палива, добрив та насіння – прив’язані до курсу іноземних валют. Після стрімкої девальвації гривні купити їх українські фермери зможуть менше, що й позначиться на кількості і якості вирощеної продукції. Звичайно, така ситуація внесе значні корективи для усієї економічної системи України – зростуть ціни на продукцію, зменшаться об’єми і доходи від експорту, зросте безробіття в агросекторі.
Наразі ж, складається враження, що уряд намагається не помічати усього комплексу проблем аграрного сектору. А дарма: адже у 2014 році ця галузь єдина з-поміж усіх інших продемонструвала зростання і стала одним з найбільш дохідних джерел наповнення Бюджету країни. Наприкінці 2014 року аграрним сектором України пишався і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, назвавши його «єдиною галуззю української економіки, яка останнім часом збільшила обсяги продовольчого виробництва та експорту». В 2013 році зростання аграрного сектору в цілому становило більше 13%, тоді як в 2014-му, через важку ситуацію в країні, результати були значно меншими – близько 3-4%. Схоже на те, що в цьому році позитивної динаміки взагалі очікувати не варто – надто багато факторів, які заважатимуть вітчизняному сільськогосподарському сектору здійснити черговий ривок.
Втім, поки що посівна-2015 розпочалася вдало: за даними Міністерства аграрної політики і продовольства, станом на кінець березня було засіяно 1,4 млн га посівів або 58% до прогнозу (у 2014 році – 2,2 млн га). За оцінками Міністерства, посівна у 2015 році обійдеться в щонайменше у 1,5 рази дорожче, ніж минулого: для обробки 1 га землі потрібно буде близько 3 тисяч гривень, тоді як у 2014 році ця сума була меншою – 2,2 тисячі гривень.
Ключова проблема для аграріїв в ситуації, що склалася, – це нестача необхідних фінансів для проведення весняно-польових робіт. У Державному бюджеті закладено лише 300 мільйонів гривень на відшкодування відсоткової ставки на банківські кредити, а самі банківські послуги абсолютно недоступні українським аграріям, адже процентні ставки по кредитах становлять захмарні 30-45%. «Весняні польові роботи будуть проведені або не в повному обсязі, або ж вони будуть проведені неякісно. Щодо обсягу – це означає, що не зможуть засіяти всю територію, яка була передбачена, швидше за все розбіжність буде в межах 15-20% від запланованих (без урахування Криму і східних областей)», – вважаєпрезидент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса. Експерт також впевнений у тому, що аграрії будуть змушені економити на насінні та добривах, або ж зовсім відмовитись від деяких компонентів, що призведе до зниження врожайності на 25-30%.
При цьому нинішній міністр аграрної промисловості та продовольства Олексій Павленко, який потрапив до уряду за квотою політичної сили «Самопоміч», нещодавно пообіцяв, що Міністерство планує збільшити показники експорту вітчизняної аграрної продукції. Поки що чіткої стратегії, як реалізувати такі амбітні плани – пан Павленко не запропонував.
Тож, у світлі нинішньої посівної кампанії, можна виділити 3 основних фактори, які безумовно стануть серйозними чинниками для падіння показників аграрного сектору у 2015 році. Саме на подолання цих передумов Мінагропрому і варто зосередити свої зусилля, аби втримати ситуацію під контролем в 2015-му і закласти підвалини для реформування галузі вже на наступний рік.
1. Подорожчання продуктів харчування. Три основні складові для посівної – паливо, міндобрива та насіння – значно подорожчали для аграріїв. Частка перших двох складових у вартості вирощеної продукції відповідно становить 20 і 31%. Нині оптова ціна дизпалива коливається в межах 19 000 – 23 000 грн за тонну, тобто вартість зросла у 2,2 рази за останні 2 роки. Для порівняння: в 2013 році оптові ціни на дизпаливо коливалися в межах від 9 740 – 10 752 грн/т. В січні 2014 року середня оптова ціна на дизпаливо становила 10 376 грн/т, а середня оптова ціна на бензин – 12 363 грн/т. Вартість міндобрив також суттєво зросла у ціні: ціни на аміачну селітру зросли із 3 500 грн/т до 11 800 грн/т. І в уряді, і серед фермерів не приховують: окрім здорожчання вартості добрив, існує і певний дефіцит цієї продукції. Також через девальвацію гривні, значно дорожче доводиться закуповувати насіння та засоби захисту рослин із-за кордону. Всі ці чинники позначаться на вартості кінцевої продукції для українців, а значить – і на попиті. Враховуючи, що в структурі споживчого кошику українців продукти харчування становлять мало не 60% загальних витрат, чергове подорожчання продуктів харчування призведе до ще більшого зубожіння населення.
2. Зменшення надходжень до Бюджету. Через подорожчання посівної кампанії та у разі несприятливих погодних умов – очевидним виглядає скорочення експорту сільськогосподарської продукції за кордон. Частка експорту вітчизняної аграрної продукції в 2014 році становила 27,8%, або 17,3 мільярди доларів. В 2013 році дохід Бюджету від експорту сільськогосподарської продукції становив 38,6 млрд грн, або 11%. Сільське господарство дає 10% ВВП країни, в цій галузі працює кожен 5-й українець. Експорт – це завжди надходження валюти до країни, а значить із зменшенням обсягів торгівлі за кордон автоматично падатимуть обсяги надходжень валюти до Бюджету. Це, як відомо, впливає на позитивне сальдо торгівельного балансу – один із найголовніших факторів стабільності національної валюти.
Залежність від ситуації із бойовими діями на Донбасі. Основні посівні площі зернових та інших сільськогосподарських культур знаходяться у прифронтових областях. Так, за даними Мінагропродовольства, найбільші площі засіяно господарствами Дніпропетровської області 130,4 тис. га (63 %), Одеської – 123,0 тис. га (70 %), Харківської – 122,7 тис. га (55 % прогнозу), Запорізької – 120,4 тис. га (66 %), Херсонської – 88,0 тис. га (64 % прогнозу), Миколаївської – 78,4 тис. га (85 %). Саме ці області наразі знаходяться в особливій зоні ризику в разі активізації бойових дій на Донбасі. І такий розвиток подій аж ніяк не сприятиме розвитку усієї вітчизняної аграрної індустрії.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»