Головою Національного антикорупційного бюро повинен бути абсолютно політично незаангажована людина, і Ситник виявився кращим кандидатом в цьому сенсі.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, аналізуючи сьогоднішнє призначення голови Антикорупційного бюро.
«В цілому, рішення відповідає тенденціям кадрової політики та попиту громадської думки. До влади повинні приходити молоді, політично незаангажовані люди. Але високі посади міняють людей. У Ситника немає досвіду, особливо на такій високій посаді. Може бути проблемою те, як Артема Ситника будуть сприймати досвідчені слідчі, які працювали в Генпрокуратурі, в СБУ. Тут є певні об'єктивні ризики. Але зараз саме той час, коли потрібно давати шанс людям, як,і можливо, можуть змінити країну», – розповідає Фесенко.
За його словами, рішення Президента та його вибір на користь Ситника можна обгрунтувати політичними аспектами.
«Сірий був пов'язаний з Тимошенко, оскільки був її адвокатом. Ця тенденція зрозуміла. Проте справа не лише в Тимошенко. Юлія Володимирівна мала непрості стосунки з Президентом свого часу, але потім цей конфлікт затих. Зараз Тимошенко більше критикує Яценюка. Головне, чому Президент прийняв такий вибір – в НАБ потрібна людина, яка не пов'язана з публічними політиками. Не важливо, Тимошенко це, чи інший політик. Комісія відсіяла людину від «БПП» – Чумака, який був досвідченим управлінцем. На останньому етапі Президент відсіяв людину, яка може підозрюватись у зв'язках з Тимошенко чи її політичною силою. Щоб не було питань, звинувачень, обрано Ситника», – аналізує політолог.
Нагадаємо, конкурсна комісія з обрання голови Антикорупційного бюро запропонувала Президенту Петру Порошенку дві кандидатури на посаду директора НАБ – Артема Ситника та Миколу Сірого. Ситник отримав 7 голосів «за», а Сірий – 5.
Найгучнішою справою Миколи Сірого був захист колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко у так званій «газовій справі» в 2011 році.
Відомо, що Ситник десять років працював прокурором, брав участь у розслідуванні фальсифікації виборів президента в 2004 році у скандальному 100 окрузі Кіровограда, розкрив справи щодо конвертаційного центру, який «відмив» понад мільярд гривень, а також розслідував інші корупційні схеми.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»