Безальтернативна енергія в українських школах

Якщо при словах енергоефективність та енергозбереження Ви уявляєте сонячні батареї чи теплові насоси, то змушені Вас розчарувати: в українських школах та інших закладах соціальної сфери енергоефективність найчастіше передбачає банальне утеплення стін будівлі та заміну старих вікон на енергозберігаючі (металопластикові). Однак і на ці заходи бюджету бракує коштів.

Минулого року на запровадження програм з енергозбереження та енергоефективності в навчальних закладах було витрачено на 10 млн. грн. менше запланованого. Цього року подібні витрати в держбюджеті взагалі не передбачені.

Показовою є ситуація з чернігівським колегіумом №11, де вже другий рік поспіль намагаються за рахунок місцевого бюджету та коштів проекту Українсько-Німецького співробітництва (GIZ) здійснити енергоефективну реновацію будівлі - утеплити стіни та встановити нові вікна. В Луганську минулого року відповідні роботи провели в 22 навчальних закладах, хоча міський голова Сергій Кравченко обіцяв утеплити 32 освітянські заклади. А в Києві в 2011-му році через відсутність фінансування провалився пілотний проект зі встановлення в 15 школах Оболонського району теплових насосів.

Під час перевірки обіцянки прем’єр-міністра Миколи Азарова з фінансування відповідних заходів в навчальних закладах по всій державі нам стало відомо, що минулого року програми з енергозбереження та енергоефективності в закладах освіти було  профінансовано лише на 20 млн. грн. із запланованих раніше 30 млн. В поточному ж році школи та дитсадки взагалі оминули увагою - фінансування з бюджету даних заходів не передбачено. В самій Програмі енергоефективності і розвитку альтернативних видів палива на поточний рік передбачалося фінансування навчальних та інших соціальних закладів у розмірі 20,6 млн. грн., з яких лише 350 тис. грн. грантів, а все решта – бюджетні кошти.

Таким чином, або держбюджет буде переглянуто, або утеплювати заклади освіти ніхто не буде. До прикладу, за рахунок даної Програми голова Полтавської ОДА Олександр Удовіченко сподівається в поточному році профінансувати з держбюджету аж сім проектів в області.

Досить часто схожі обіцянки можна зустріти в передвиборчих програмах депутатів-мажоритарників, які намагалися таким чином залучитися підтримкою населення у своєму виборчому окрузі. Зважаючи на відсутність фінансування подібних програм в цьогорічному бюджеті, було б доречно з їхнього боку ініціювати в парламенті відповідні зміни до бюджету. Інакше школи та дитсадки їхніх округів залишаться холодними й на наступні зими, або ж витрачатимуть на опалення «непристойно» багато дорогоцінної енергії.

Однак народний депутат від Партії регіонів Олексій Лелюк, який обіцяв продовжити реалізацію в своєму окрузі проектів із запровадження енергозберігаючих технологій, за весь час роботи парламенту не ініціював жодного законопроекту. Його колега Володимир Медяник ініціював законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, однак проект передбачає визначення та законодавче унормування термінів з енергоефективності, а не фінансування відповідних заходів. Народний депутат Олександр Єдін, який також обіцяв впроваджувати енергозберігаючі технологій на об’єктах соціальної сфери та освіти свого округу, ініціював лише один законопроект в новообраній Верховній Раді. Енергозбереження в освітніх закладах він не стосувався.

Підкреслимо, що  питання впровадження енергозберігаючих технологій активно експлуатується чиновниками різних рівнів та політичних вподобань. Зокрема, за словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, протягом наступних двох років споживання енергоресурсів в Україні зменшиться приблизно на 10,% млн. тонн умовного палива, а рівень енергоємності ВВП кожного року зменшуватиметься на 1,5 - 3%.

Це досить смілива заява, зважаючи на те, що відповідна Програма стабільно «обділена» бюджетним фінансуванням.