«Слово і Діло» вирішило навести найважливіші з них і проаналізувати, чи до снаги новому столичному градоначальнику виконати те, що він пообіцяв киянам.
Програма мера містить 5 розділів за такими приорітетами, як боротьба з корупцією, прозоре та ефективне використання бюджету, інвестиції, безпека і комфорт містян, співпраця з громадськістю.
Боротися з хабарництвом Кличко збирається простим і зрозумілим методом - шляхом запровадження системи електронних закупівель та прозорого бюджету, видатки й доходи якого можна буде контролювати в режимі онлайн прямо на сайті міської адміністрації. «Слово і Діло» буде з особливою пильністю стежити за виконанням цієї обіцянки, оскільки розмови про прозорий електронний документообіг у КМДА ведуться вже не перший рік.
До того ж, у 2012 році Кличко, будучи кандидатом у народні депутати, пообіцяв, що на сайті «УДАРу» будуть опубліковані відеозвернення та декларації про доходи усіх кандидатів партії. Однак більшість депутатів не завдавали собі клопоту із записом відеозвернень, а декларації про доходи можна було знайти лише на сайті ЦВК.
Окрім цього, наприкінці того ж таки 2012 року Кличко обіцяв у Верховній Раді створити тимчасову слідчу комісію з вивчення фактів корупції у владі. Але бодай поставити відповідні проекти постанов на голосування ані Кличку, ані його політичний силі допоки не вдалося. Варто зазначити, що Кличку взагалі не надто легко давалася парламентська діяльність: за 2 роки роботи в Верховній Раді у Кличка накопичилось понад десяток провалених ініціатив.
У новій програмі мера також містяться такі пункти, як аудит витрат енергії в столиці та впровадження енергозберігаючих технологій, залучення інвесторів для будівництва сміттєпереробних заводів, нові 18-метрові муніципальні автобуси, рейковий транспорт на Троєщину... До речі, напередодні виборів Кличко був більш категоричний і заявляв про те, що в напрямку Троєщини пустять саме метро.
Обгрунтованою видається позиція нового мера стосовно архітектурного благоустрою Києва. Так, у своїй програмі Кличко зазначив, що готовий провести архітектурний конкурс міжнародного рівня для облаштування центру міста, узгодити питання МАФів та зовнішньої реклами. «Слово і Діло» підтримує голову столиці у цих прагненнях, але хоче нагадати: у 2008 році Кличку так і не вдалося використати свій авторитет, аби припинити забудову музею «Київська фортеця» і за 3 роки будівельники ледь не зруйнували бастіон «Косий капонір». Що ж до несанкціонованого розміщення торгових кіосків та реклами, про боротьбу з цими проблемами заявляв чи не кожен київський можновладець, однак кияни результату їхньої роботи поки що не помітили.
Крім того, з ініціативи Кличка в Києві має побільшати місць для активного дозвілля і спорту, з'явитися повноцінна мережа велосипедних доріжок. З огляду на спортивне минуле Київського міського голови, хочеться вірити, що він приділить цим обіцянкам особливу увагу. Однак у біографії екс-чемпіона світу з боксу є «мінуси» навіть тут. У 2005 році, будучи депутатом столичної міськради, Кличко пообіцяв відкрити у Києві мережу комплексних спортивних залів з абонементами по 100 гривень. Політик справді чимало зробив для розвитку спортивної інфраструктури (особливо для дітей), однак обіцяних бюджетних спортзалів кияни так і не отримали.
Загалом, в активі нинішьного мера Києва - 38 виконаних обіцянок з 198. «Слово і Діло» продовжує слідкувати за роботою чиновника.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»