Змагання у виконанні гімну між Олегом Ляшком і Петром Порошенком, декламування патріотичних віршів, нападки на європейських гостей і заклики до всіх, хто проти закону, брати зброю і атакувати Донбас – все це відбувалося у ВР у зв'язку з документом про реформу місцевого самоврядування.
288 голосів набрала постанова про направлення до Конституційного суду України президентського законопроекту про внесення змін до Основного закону країни. В документі йдеться про суттєву зміну структури місцевого самоврядування в Україні, але також і про його особливості в окремих районах Донбасу. Розгляд був більш ніж емоційним. Після голосування навіть намічалася чергова бійка в сесійній залі на очах у безлічі зарубіжних гостей, але все це вже не мало значення. Тепер Главі держави потрібно мобілізувати 226 голосів на першій сесії після позитивних висновків Конституційного суду, але головне – 300 голосів на наступній сесії. А це буде вкрай непросто, адже цього разу коаліція дала лише 204 голоси (в т. ч. 0 від «радикалів», 1 голос від «Самопомочі» і 11 з 19 від «Батьківщини»), решту ж 84 подарували Президенту опозиційні сили.
«Втручання у внутрішні справи України» – прямо або побічно, але саме так низка депутатів з парламентської більшості (!) оцінювали те, як напередодні заступник держсекретаря США Вікторії Нуланд намагалася переконати їх прийняти президентський варіант змін до Конституції. Це нібито має бути демонстрацією виконання Україною Мінських угод.
Списи ламалися навколо того, що законопроект від 1 липня про децентралізацію підмінили! У доопрацьованому документі від 15 липня відбулася суттєва зміна: положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом, зникло з перехідних положень законопроекту – його тепер пропонують закріпити в розділі XV перехідних положень самої Конституції України. А це означає, що фактично особливе положення окупованих територій закріплюється Основним законом і прибрати потім цю норму можна буде тільки за повною процедурою змін до Конституції: голосуванням на двох сесіях, 300-ми голосами на другій з них, після узгодження закону в Конституційному суді.
Народний депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець у коментарях журналістам обурювався: «Ми їй (Вікторії Нуланд – Ред.) говорили, що спочатку варто було б виконати перші пункти Мінських угод: зупинити агресію, відвести бойовиків і встановити контроль над кордоном. Це логіка Мінських угод. Якщо ці вимоги не виконані, то які можуть проходити вибори в цих регіонах і про яке місцеве самоврядування ми ведемо розмову?». Йому вторили й інші колеги, але їх аргументи нікого не цікавили.
Представники президентського блоку у ВР намагалися заперечувати. Мовляв, мова не йде про «особливий статус», а всього лише про особливості місцевого самоврядування в деяких районах двох областей, переконував у кулуарах парламенту журналістів заступник голови фракції «БПП» Ігор Кононенко. Але суті справи це не змінювало і аргументів перенесення скандальної норми в тіло Конституції журналісти не почули. Нуланд наполягала на своєму: проект закону схвалений Венеціанською комісією і крапка.
На засіданні парламенту, яке з горем навпіл все ж почалося в середу о 12:42, спікер Володимир Гройсман привітав депутатів з 25-ю річницею Декларації про державний суверенітет України і тут же додав, що сьогоднішні рішення про децентралізацію влади повинні стати не менш значущими для історії. Представництво гостей було більш ніж солідне: дипломати з багатьох держав на чолі з послом США і заступник держсекретаря США, члени Венеціанської комісії та Ради Європи, глави асоціацій місцевого самоврядування всіх рівнів, прем'єр-міністр України, а представляв законопроект особисто Президент України Петро Порошенко.
Президент назвав історичною передачу повноважень від центральної виконавчої влади на місця, громадам. Революційною зміною є, по суті, повернення до гасла «Вся влада Радам!»: Державні адміністрації всіх рівнів, голови яких призначалися з Києва, скасовуються. Керувати виконавчою владою на місцях будуть виконкоми, які призначаються місцевими радами – так колись і було на зорі незалежності України, а до того – і в СРСР (проте реальна влада тоді була у 1-х секретарів відповідних комітетів КПРС). Тепер же «оком государевим» стануть префекти, що призначаються Президентом за поданням уряду. Петро Порошенко підкреслив: їхня функція – нагляд, а не керівництво. Але найбільший акцент Президент України зробив на тому, що про жодну федералізацію не може бути й мови.
І все ж найбільш скандальним було питання специфіки місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу. Глава держави переконував, що це цілком відповідає Мінським угодам, але обійшов увагою послідовність виконання цих угод усіма сторонами (а саме – невиконання їх перших пунктів бойовиками і Росією). Він посилався на підтримку цивілізованим світом цих законодавчих ініціатив, але навіть не покартав Захід за хронічну стурбованість російською агресією, а навпаки – гаряче дякував зарубіжним партнерам.
Петро Порошенко переконував у тому, що посилання в запропонованій поправці Конституції робиться на закон про особливий статус окремих районів Донбасу, який приймався і минулим, і нинішнім складами ВР, і діє. При цьому він не пояснив логіку включення цього посилання безпосередньо в текст Перехідних положень Конституції.
Жорстку відповідь Президент України дав «фейсбучним активістам»: «Я хочу відповісти кореспондентам в соцмережах. На нас, на українську владу, і на мене як Президента, ніхто не тисне і тиснути не зможе. Так, наші партнери демонструють цілком виправдану зацікавленість у визначеності конституційного процесу». Напевно, малася на увазі в тому числі і заступник глави парламенту Оксана Сироїд. У своєму акаунті у Фейсбуці вона, зокрема, написала: «Світ хоче, щоб це (війна на Донбасі – Ред.) стало «внутрішнім конфліктом», тому що він втомився і хоче позбутися цієї вкрай незручною теми. Хіба не очевидно, що тиск на Україну щодо внесення змін до Конституції – це заперечення права українського народу на самовизначення?».
Що ж, грунт для майбутніх змін і головне – теоретично можливих місцевих виборів на окупованих територіях – методично готується. Президент назвав децентралізацію шляхом до реінтеграції окупованих районів Донбасу в Україну і підтримав лідера своєї фракції, який різко змінив риторику і висловлюється тепер за дипломатично-політичне врегулювання конфлікту. Багато хто бачить в цьому втілення сепаратних домовленостей Москви і Києва за посередництва Брюсселя і Вашингтона. Зокрема, депутат двох попередніх скликань Олесь Доній так прокоментував пропоновані зміни: «Про те, що це план Путіна-Порошенка, я попереджав ще рік тому. Власне, не стільки Путіна-Порошенка, скільки самого Путіна. Порошенко ж використовується як провайдер цього плану на Заході. Рік було витрачено «українською дипломатією», щоб довести Заходу, що «боснізація» – це саме те, що потрібно для України.
Тим часом услід за екс-главою Донецької обладміністрації, генералом Олександром Кіхтенком, з напівокупованого Донбасу прибрали ще одного «генерал-губернатора» – Геннадія Москаля. У світлі майбутнього імплантування бунтівних регіонів у тіло української держави вже ніяк не можна було залишати на посаді людину з такою непримиримою щодо сепаратистів позицією, як Москаль.
Але все ж головна проблема для Петра Порошенка – заручитися підтримкою своїх дій з боку коаліції. Не голосували за сьогоднішню постанову і не вітали її прийняття 23 члена фракції «БПП» (зокрема, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Микола Томенко, Олег Мусій, Єгор Фірсов і Олег Добродомов), 10 депутатів від прем'єрського «Народного фронту» (Микола Княжицький, Вікторія Сюмар, Леонід Ємець), 8 осіб з «Батьківщини», 30 – від «Самопомочі» і всі «радикали» – 21 особа. До сьогоднішніх 288 голосів потрібно при повторному голосуванні відшукати лише ще 12, щоб внести зміни до Конституції. Схоже, бої за ці поправки не будуть поступатися за напруженням тим, що тривають в зоні АТО, і тут уже ніхто перемир'я оголошувати не збирається. Тому що, впевнені і політики, і політологи, справжня лінія фронту війни на Донбасі пролягає тепер у парламенті.
Борис Бобров, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»