Минулий тиждень відзначився не стільки політичними подіями, скільки гучними арештами. Їх вистачало – ті, хто вимірює прогрес у посадках, мають бути задоволені. Втім, деякі затримання викликали й масове обурення.
Почнемо, все ж, з політики.
Дві нові партії
Ще наприкінці попереднього тижня було анонсовано створення відразу двох політичних сили, які, по суті, спираються на схожий електорат – прихильників лібералізму та європейського шляху розвитку. До першої планують влитися партія «Демальянс», частина парламентської групи «Єврооптимісти» та безліч представників волонтерських і правозахисних організацій. Друга об'єднала групу симпатиків Саакашвілі – екс-заступників генпрокурора Каська та Сакварелідзе, депутатів Віктора Чумака та Наталію Новак. В обох випадках йдеться скоріше про попередню домовленість, ніж про повноцінне створенні партії.
З одного боку, в добру путь, ідея хороша. З іншого – цей електорат є не настільки великим, щоб його ще й дробити між проектами.
Затримання Александровської
У Харкові затримана й відправлена під суд помітна діячка колишньої КПУ, екс-нардеп Алла Александровська. За версією прокуратури, вона разом із сином взяла гроші від російських організацій і спробувала підкупити депутатів місцевої ради міста Південне Харківської області з тим, щоб ті офіційно звернулися до керівництва країни з вимогою змін до Конституції в частині федералізації. Причому, що характерно, пропонувалося їм по дев'ять тисяч доларів, а взяли в росіян Александровська із сином в рази більше. Як би там не було, син Александровської зараз у РФ, а вона – на лаві підсудних за статтею номер 110 (посягання на територіальну цілісність України).
Суд над Куликом
Антикорупційна прокуратура звинувачує військового прокурора АТО Романа Кулика в незаконному збагаченні. Її слідчі нарахували серйозне (аж на 2,6 млн грн) переважання його фактичних витрат над офіційними доходами. Кулик, що раніше бував героєм низки матеріалів розслідувальної журналістики, на свій захист стверджує, що справа має замовний характер і ставить за мету підірвати його власне розслідування за так званою «справою нафтопродуктів Курченка». Суд іде. Втім, поки що суддя не дослухався до заклику усунути Кулика з посади на час розслідування.
Затримання зрадника
Ще одна чудова новина прийшла від донецької поліції. В результаті їхньої роботи у зв'язці з одним зі спецпідрозділів ЗСУ вдалося затримати пособника терористів, якого «вели» цілих два роки і який відчував себе в цілковитій безпеці, певний час ховаючись на окупованій території. В 2014 році ця людина «навела» групу бойовиків на українських військовослужбовців, результатом чого стала загибель 10 військовослужбовців. Звинувачується за п. 3 ст. 228 КК України («тероризм»). У разі, якщо його вина буде доведена, йому загрожує від 10 років до довічного. Нагадаємо, нещодавно аналогічному умільцю, який приніс на блокпост ЗСУ заміновану банку з медом, в результаті чого загинув один боєць, дали 15 років.
Памперс для обвинуваченого
Відомо, що суди погано впливають на здоров'я, й фігуранти багатьох справ про корупцію різко хворіють при одній лише звістці про можливість відвідування лави підсудних. Далі всіх пішов Валерій Пісний – один із фігурантів гучної справи про зловживання при реалізації газу «Укргазвидобування». Під час судового процесу над ним в Апеляційному суді Києва він нерухомо лежав на ношах і справляв під себе велику нужду, даючи адвокатам привід заявити про необхідність призупинення розгляду справи. Мовляв, у підсудного зіпсувався памперс. Памперс, у результаті, замінили прямо там, без відриву від судочинства. Прокуратура ж висловила впевненість, що підсудний симулює розлад здоров'я в спробі затягнути слідство й уникнути покарання.
Справа «Баті»
Окремим скандалом тижня став арешт Валентина Лихоліта, колишнього «айдарівця», а нині офіцера ЗСУ, відомого під позивним «Батя». Військова прокуратура підозрює «Батю» в організації розбійних нападів. Проблема в тому, що одним із потерпілих у справі проходить мер Сєвєродонецька Валентин Казаков, а останній був неодноразово помічений в сепаратистських симпатіях, що дозволило прихильникам «Баті» перевести скандал в емоційну площину. На час судового засідання під будівлею Печерського районного суду Києва виник мітинг із наметами й шинами, був тимчасово перекритий Хрещатик, деякі політики закликали (щоправда, безуспішно) до нового Майдану. В підсумку «Баті» змінили запобіжний захід, випустивши його на поруки. Сам обвинувачуваний називає справу замовною, але звинувачує в ній не Казакова, а свого колишнього колегу по «Айдару» – народного депутата Сергія Мельничука, з яким у нього давній конфлікт.
Uber у Києві
В Україну зайшов один з найбільших у світі таксі-сервісів – Uber. Його перевага – в інноваційності (виклик машини через мобільний додаток, оплата картою, можливість виставити рейтинг водієві за підсумками поїздки) та суворому контролі якості, негативний момент – ціна є трохи вищою за середню на ринку. Поки що Uber діє лише в Києві, де у нього є 200 машин. Не подумайте, що це рекламна новина: цікаво вже те, що компанії такого рівня проявляють інтерес до українського ринку, незважаючи на бойові дії на Сході.
«Світлодарська дуга»
На фронті основним осередком загострення цього тижня була так звана Світлодарська дуга – місцевість між Світлодарськом та Дебальцевим. У відповідь на атаки змішаних російсько-терористичних загонів українські війська просунулися трохи вперед, вибили противника з кількох висот, завдали йому втрат у живій силі й техніці та відійшли назад. Сторона терористів не забула звинуватити українців у порушенні Мінських угод, але це вже зовсім «понти для приїжджих»: оскільки на момент укладення Мінських угод у Дебальцевому все ще залишався український гарнізон, будь-які активні дії українців у тому районі угод не порушують. На відміну від дій терористів.
Також повідомляється про загибель під Харцизьком позивного «Зорі», командира 7 бригади 1 армійського корпусу «ДНР». Найцікавіше, що під цим псевдонімом ховався кадровий російський офіцер, полковник Олександр Бушуєв, колишній начальник штабу 83-ї окремої десантно-штурмової бригади. За попередньою версією місцевих журналістів, «прибрали» свої ж: навіть за російськими мірками, цей офіцер був рідкісним садистом, у першу чергу – щодо власних підлеглих.
Справи окупантські
На окупованих територіях триває трагіфарс. «Планове ремонтне відключення» світла й води в низці районів «ЛНР», про який ми писали в минулому випуску, продовжили до 4 липня. Поки що. Мабуть, щоб місцеве населення перестало відрізнятися за виглядом і запахом від російських «відпускників».
У «ДНР» же запустили механізми «націоналізації», а простіше кажучи – «віджимань» останніх підприємств. Так, заблоковані будівлі НЕК «Укренерго» в Горлівці.
Нарешті стали відомі звинувачення, висунуті викраденим у «ДНР» українцям. Так, мабуть, через якийсь час навіть до керівництва «республіки» дійшло, що звинувачувати літнього вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського в спробі створення в Макіївці філії ІДІЛ (так, і таке звучало спочатку) – дещо екстравагантно навіть для їхньої в цілому неординарної організації. Тому тепер йому інкримінується незаконне зберігання зброї. А викраденому співробітнику ООН Юрію Супруну – тортури ополченців. Мабуть, цитував їм Декларацію прав людини, завдаючи непоправних моральних травм.
У зв'язку з усім перерахованим вище залишається сподіватися, що дід-навідник буде не єдиним, кого не врятує спроба сховатися за лінією розмежування, а Бушуєв – не останнім «командиром «Л/ДНР», якого спіткає раптовий вихід із ладу. Є й інші, навіть більш гідні кандидатури.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»