Найближчим часом парламент має ухвалити в другому читанні головний фінансовий документ країни на наступний рік – Бюджет-2017. Наприкінці листопада прем’єр-міністр Володимир Гройсман поквапив народних депутатів, закликавши ухвалити документ якнайшвидше. «Якісний і чесний», за словами глави уряду, проект Бюджету має бути проголосований протягом найближчих пленарних тижнів. Тим більше, що урядом він був поданий завчасно: до першого читання документ був підготований ще у вересні, до другого – на початку минулого місяця.
Підтримує Гройсмана в питанні оперативного ухвалення Бюджету й голова парламенту Андрій Парубій. Днями він заявив, що задля цього він готовий продовжити роботу Ради, а також наголосив, що саме ВРУ має стати майданчиком для доопрацювання головного кошторису країни.
Напередодні ухвалення Бюджету – у період, коли відбувається активне його обговорення, «Слово і Діло» вирішило пройтися по найголовнішим обіцянкам чиновників і депутатів, щоб дізнатися, яким бачать його політики.
Бюджетна сфера
У цьому блоці питань ідеться здебільшого про соціальні видатки: зарплати медикам і вчителям, сюди ж належить питання мінімальної заробітної плати.
Отже, обіцяна топ-чиновниками «мінімалка», що закладається в Бюджет на наступний рік, становить 3200 грн – це пообіцяли і Петро Порошенко, і Володимир Гройсман. Хоча Рада вже й підтримала це нововведення, не всі згодні з таким рішенням Президента й уряду: депутат від «Народного фронту» Олександр Кірш цілком резонно зауважив, що запланований показник, коштів на забезпечення якого немає, призведе до офіційного безробіття й зростання податків або оформлення трудових відносин із працівниками на половину або чверть ставки. Проти підвищення зарплат окремим категоріям громадян – а саме народним депутатам і прокурорам – виступає лідер РПЛ Олег Ляшко. Він запевнив, що не голосуватиме за Бюджет-2017, якщо він міститиме відповідні положення.
Разом з тим, ніхто не заперечує проти підвищення заробітних плат вчителям і лікарям. Ці категорії бюджетних працівників в обіцянках політиків традиційно у фаворі. Так, Гройсман обіцяє збільшення фінансування освіти загалом, а що стосується зарплат освітян і медиків, то підвищення їхніх заробітків він бачить у межах 20%. Дещо більші цифри називає міністр освіти Лілія Гриневич: за її словами, поступове підвищення зарплат учителям становитиме в середньому 50%. Всією фракцією не голосувати за проект Бюджету, якщо той раптом передбачатиме скорочення видатків на освіту, пообіцяв і лідер «Опоблоку» Юрій Бойко.
Нардеп від «Самопомочі» Ірина Сисоєнко запевнила, що буде домагатися включення в Бюджет видатків на лікування та реабілітацію дітей, хворих на ДЦП; голова групи «Відродження» Віталій Хомутиннік пообіцяв відстоювати підняття пенсій до рівня мінімальної зарплати (а не на 10%, як пропонує уряд); віце-прем’єр Павло Розенко запевнив, що на субсидії наступного року буде передбачено не менше 52 млрд грн.
Нацбезпека й оборона
На стратегічності цієї статті витрат наголошують чимало політиків. Наприклад, міністр фінансів Олександр Данилюк запевнив, що оборонний бюджет країни на 2017 рік складатиме 129 млрд грн. Депутати від «Народного фронту» Сергій Пашинський та Олександр Кодола при цьому заважили, що політсила не підтримає в другому читанні Бюджет, якщо він передбачатиме видатки на безпеку й оборону на рівні, меншому за 5%.
Структура Бюджету
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що дефіцит основного кошторису країни на наступний рік становитиме не більше 3%. Щодо прибуткової його частини, то тут «Слово і Діло» зафіксувало обіцянку голови Нацбанку Валерії Гонтаревої про те, що фінансовий регулятор перерахує до Бюджету 38 млрд грн.
Суттєві зауваження до статей його наповнення має позафракційний народний депутат Юрій Дерев’янко, який запевнив, що підтримає проект лише за низки умов, а саме: запровадження нової податкової системи (20% ЄСВ, 10% ПДФО, 15% ПДВ й податок на прибуток), реалізація реформи децентралізації та ухвалення законопроекту №4356 (щодо державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища).
Голосувати виключно за збалансований проект Бюджету на 2017 рік пообіцяв і народний депутат від БПП Олександр Співаковський. А от його колега з «Самопомочі» Семен Семенченко заявив, що не голосуватиме за документ, поки не побачить звіт про використання коштів із Бюджету-2016.
Депутатське лобі
Свої вимоги до Бюджету на наступний рік висуває чи не кожна політична сила. Інколи ці вимоги економічно чи соціально обґрунтовані, іноді носять популістський характер. Тетяна Чорновол і весь «Народний фронт» грозяться не голосувати за Бюджет, поки не буде проголосований законопроект про спецконфіскацію, Юлія Тимошенко і «Батьківщина» – поки не зміниться тарифна політика уряду, Олександр Вілкул і «Опозиційний блок» – поки не будуть враховані правки їхньої фракції, так само, як і «Радикальна партія» Олега Ляшка – своєї. «Радикали», зокрема, вимагають спецрежиму оподаткування сільгоспвиробників, держфінансування закладів профтехосвіти, індексації пенсій громадян, які отримують менше 1000 грн на місяць, а також підтримки законопроектів, які дозволять підвищити доходи Бюджету.
Ще низка депутатів вимагають закладення в Бюджеті грошей на конкретні видатки. Позафракційний мажоритарник із Львівської області Остап Єднак – на підтримку лісової галузі, його колега з Волинської області Ігор Гузь – на збільшення фінансування 10-ї Нововолинської шахти, а представник Житомирщини Павло Дзюблик – на будівництво спортивного майданчика в центрі його округу – місті Малині.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»