Пілотний експеримент щодо скасування державного регулюванні цін запущений був раніше, і на ціни це істотно не вплинуло.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт у галузі фінансових ринків, начальник департаменту фінансових досліджень компанії GfK Ukraine Дмитро Яблоновський, оцінюючи постанову Кабміну про скасування держрегулювання цін на продукти.
«Насправді держрегулювання – це тільки стимул та ризик корупції. Контролер завжди буде приходити з перевірками та знаходити якусь товарну групу, яка виявилася якимось чином не за тією ціною, за що можна просити у рітейлерів хабар. Цей ризик був завжди й нікуди не подівся зараз», – розповідає фінансист.
На його переконання, немає сенсу регулювати товари, які надаються на конкурентному ринку.
«Якби у нас був один монополіст продовольчих товарів, тоді був би сенс стежити, яка там націнка. В даному випадку у нас ринок конкурентний за цією групою товарів, і ринок повинен вирішувати сам, яка буде ціна», – вважає він.
На його погляд, жодного різкого подорожчання продуктів, тим більше в рази, не відбудеться.
«Немає сенсу підвищувати ціни. Ніхто з постачальників не зможе значно підвищити ціни, просто тому що покупці підуть до іншого магазину і знайдуть, у кого дешевше», – пояснює економіст.
Які продукти найбільше подорожчали в середині лютогоУ трійці лідерів серед продуктів харчування, які подорожчали найбільше за період з 10 по 20 лютого, перебувають картопля, цукор і білий хліб.
За його словами, регулювання – це атавізм, який зберігся з минулого і якого давно пора позбутися.
«Регулювання потрібне тільки на тих ринках, де є монопольний постачальник товарів. Якщо говорити про ринок продуктів харчування в Україні – це конкурентне середовище: (тут існує – Ред.) велика кількість постачальників і покупців. Регулювати тут його просто неефективно. Це такий атавізм, що в іншій європейській країні про те, що ми це регулюємо, буде просто соромно говорити», – констатує Яблоновський.
Як відомо, представники роздрібної торгівлі не мають права встановлювати націнку до оптової вартості вище 10-15%. Так, на хліб, борошно, м'ясо націнка повинна становити не більше 10%, на крупи, молоко, масло – не більше 15%.
Раніше, «Слово і Діло» розповіло, які продукти харчування найбільше подорожчали в лютому.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»