В останні місяці Україна демонструє більш рішучу позицію в захисті своїх національних інтересів. По-перше, цьому сприяла низка успішних рішень: безвіз, офіційний курс на НАТО. По-друге, команді президента необхідно якомога швидше отримати нову дипломатичну перемогу на ниві вирішення конфлікту в Донбасі.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Зметикувати на п'ятьох. Хто зіграє партію першої скрипки в «нормандському форматі?» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«Зараз уперше з 2014 року з вуст представників влади прозвучала теза про можливість введення воєнного стану в ОРДЛО», - зазначив експерт.
За його словами, в цій ситуації важливою подією може стати зустріч Трампа і Порошенка, яка повинна відбутися до першої зустрічі Дональда Трампа з президентом РФ на саміті G20 в Німеччині.
«Порошенко може якщо не переламати ситуацію на свою користь, то принаймні в корені змінити ситуацію з ходом конфлікту на Донбасі саме дипломатичними методами», - припускає політолог.
«Точки над «і» розставили президентські вибори у Франції, де перемогу здобув Еммануель Макрон. Він відразу ж підтримав спільну з ФРН переговорну позицію щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Крім того, під час зустрічі з російським колегою Макрон дав чітко зрозуміти, що «дружби» між Францією і РФ чекати не варто. Активізації «нормандського формату» прагнуть досягти і в Німеччині. Тим більше, що вже восени вибори, і Меркель потрібні політичні бали, в тому числі за рахунок «українського питання», - пояснює Радчук.
Як зазначив фахівець, на даному етапі Меркель є чи не найбільш завзятим союзником України в питанні тиску на Кремль щодо послідовного виконання «Мінська».
«Перш за все, мова про можливість виконання Україною політичної частини угод тільки після відновлення контролю над кордоном між нині окупованими територіями Донецької і Луганської областей та Росією», - говорить експерт.
Однак політолог не виключив, що до осені позиція ФРН може дещо змінитися.
Завершення АТО: яке нове ім'я отримає війна на ДонбасіЖурналіст Денис Попович розповів, як називатиметься антитерористична операція на сході України.
«Якщо зусилля з дипломатичного тиску на Кремль виявляться марними, в Берліні можуть почати тиснути на Київ. Варіантів поки два: дати старт виконанню політичної частини Мінська без відновлення контролю над кордоном або привести в дію план по так званій big deal, що фактично означатиме вирішення конфлікту на Сході України в обмін на визнання Криму частиною російської території. Обидва варіанти містять у собі ряд ризиків для національної безпеки України», - міркує Олександр Радчук.
Як вважає політолог, Україна має потенційну можливість змінити ситуацію на свою користь - залучивши до процесу США.
«Залучити до переговорів США в будь-якому форматі буде непросто, адже досі неясною залишається позиція Трампа. Саме від неї залежатиме успіх або провал перезапуску «нормандського формату».
На його думку, навіть з урахуванням того, що Трамп схильний «загравати» з Путіним, є ймовірність переграти ситуацію.
«Велику роль може зіграти вибухонебезпечна ситуація всередині США. Ще на самому початку своєї каденції Трамп спровокував погіршення відносин як із спецслужбами, так і з Пентагоном. Недооцінювати силу цих відомств в США не варто жодному політику, яку б довіру він не мав у американців», - констатував фахівець.
Крім того, уточнив він, переговори з Трампом проходитимуть на тлі розмов про можливий імпічмент і нових санкцій проти РФ.
«Тому для України поки складаються хороші передумови переламати ситуацію в дипломатичному руслі в свою користь і перехопити ініціативу. Путіну цього допустити не можна. Росія буде намагатися зберегти ситуацію в нинішньому стані як мінімум до весни 2018 року - до виборів, оскільки будь-які дипломатичні поступки будуть виглядати як прояв слабкості для Путіна, що неприпустимо для нього. Тому не виключено, що Путін може дати команду почати новий наступ на Донбасі», - резюмував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Зметикувати на п'ятьох. Хто зіграє партію першої скрипки в «нормандському форматі?»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»