Створення потужного середнього класу – питання вибору з двох альтернатив: Україна за фермерський рух чи за великі агрохолдинги. Якщо оберемо орієнтир на агрохолдинги – це буде ринок землі, де гроші матимуть лише крупні власники. Натомість орієнтир на фермерів означатиме створення ринку оренди землі.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив експерт з питань місцевого самоврядування Юрій Ганущак, оцінюючи перспективи створення середнього класу на селі внаслідок земельної реформи.
«Величезний тиск відносно негайного створення ринку землі вказує на те, що Україна обрала орієнтир на агрохолдинги. Звісно, вони мають значно більше грошей, щоб забезпечити собі прихильність мас-медіа, експертів тощо. Крім того, земля – це останній ринок, де люди можуть «відбілити» свої задекларовані мільйони. Купити землю – якраз варіант для них», - міркує експерт.
За його словами, з точки зору експортного потенціалу західним країнам потрібні агрохолдинги. Тим більше, що Україні уготована роль аграрної країни,яка створює найменшу додану вартість.
Мораторій на продаж сільгоспземель: історія питання«Слово і Діло» проаналізувало історію питання зі скасуванням мораторію на продаж сільськогосподарських земель, що діє в Україні з 2001 року.
«Агрохолдинги – це жорстка орієнтація на експорт. А фермерство – це експорт і залучення місцевої робочої сили. Але модель агрохолдингу більш приваблива для західних країн, тому що агрохолдинг менш прив'язаний до національної специфіки. У нього можуть бути власники-іноземці. Натомість фермер – практично завжди українець. Однак Україна обирає орієнтир на Захід», - пояснює Ганущак моделі реформування.
Проблема в тому, вважає спеціаліст, що землю зможуть скупити тільки ті, хто матиме реальні «живі» гроші, а позичковий капітал для цього залучити нереально.
«У нас банківські ставки – 20%. Ми орієнтуємося на агрохолдинги, але забуваємо, що для тих, хто на Заході купує землю, ставка кредиту становить щонайбільше 2%. При цьому діють спеціальні програми для фермерів, які субсидує держава для погашення відсотків. Наші 20% кредиту це ненормально, коли максимальний відсоток прибутку – 15%. Тобто за рахунок позичкового капіталу, як на Заході, землю у нас не купити. Результат - купуватимуть тільки ті, хто має живі гроші, а це не прості селяни», - проаналізував Юрій Ганущак.
Як чиновники проводили земельну реформу – «Слово и Діло» з'ясувало в матеріалі «Мораторій на продаж сільгоспземель. Історія питання».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»