Перший день зими ознаменувався появою нового політичного гравця. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб на сайті Міністерства юстиції України була зареєстрована політична партія «Слуга народу». Назва партії походить від однойменного телевізійного серіалу, створеного студією «Квартал 95». У фільмі головну роль виконував художній керівник «95-го кварталу» Володимир Зеленський, а засновником партії, згідно з даними ЄДР, є керівник ТОВ «Квартал 95» Іван Баканов.
Цікаво, що раніше партія «Слуга народу» мала назву Партія рішучих змін і була зареєстрована ще 11 років тому. Ба більше, згідно з даними держреєстратора, «95-й квартал» планував офіційно рушати у велику політику ще 2008 року, адже вже тоді партію очолював Володимир Зеленський. Ціла команда гумористичного шоу – чим не основа для політичної партії?
Усе б це виглядало смішно, якби не той факт, що і Володимир Зеленський, і весь колектив «95-го кварталу» мають шалену популярність серед пересічних українців. Шоу та концерти за їхньою участю збирають повні глядацькі зали, а кожен телеканал, який підписав із ними контракт, матиме безумовний успіх серед телеглядачів.
Від майже 100% впізнаваності до перших політичних заяв – один крок. Поява нової партії з назвою популярного телесеріалу – неабиякий виклик для всіх політичних гравців. Хай би як українці серйозно ставилися до політики, однак завжди були не проти проголосувати за гумористичного персонажа чи підтримати відверто комедійний проект.
Що означає ідея створення чергового політичного шоу з можливими реальними наслідками? Чи має вона шанс на існування у справжньому політичному житті? Та які плани в ідейних натхненників «Слуги народу»?
Конфлікт на мільйони доларів
Популярність, помножена на постійну присутність у медійному полі, – майже гарантований квиток в українську політику. Питання лише в мотивації, яка спонукає чи не спонукає ставати політичним гравцем.
Схоже, за певних умов така мотивація в команди «95-го кварталу» та її художнього керівника Володимира Зеленського знайшлася. Йднться про заборону Держкіно на реєстрацію та прокат комедійного серіалу «Свати», який також є продуктом студії «Квартал 95».
Таке рішення регулятора, який має право визначати контентну політику у сфері телевізійного та кінематографічного продукту, неабияк обурило власників та авторів «Сватів». Річ у тім, що своє рішення Держкіно обґрунтувало тим, що низка акторів серіалу за рішенням СБУ були включені до переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці.
Після такого рішення Держкіно не забарилися зі своєю офіційною позицією й творці серіалу, оприлюднивши більш ніж різку заяву. «Заборона шести сезонів серіалу «Свати», які були відзняті в період з 2008 до 2013 року, – це абсурдне рішення, яке суперечить здоровому глузду», – йдеться в офіційній заяві студії «Квартал 95».
Володимир Зеленський звернувся до шанувальників з емоційним відео зі своєї сторінки в Facebook. Звернення зібрало менш ніж за добу 1,4 мільйона переглядів. Згодом Зеленський заявив про закриття проекту «Свати».
За версією студії «Квартал 95», єдина мета блокувальних дій Держкіно – відвернути увагу суспільства від гострих актуальних проблем. А це і війна на Сході, і економічна та політична кризи, і погіршення рівня життя. Автори серіалу кілька разів наголосили на тому, що «Свати» є суто українським продуктом, який просуває Україну на міжнародній арені.
Продавали серіал у різні часи на телеекранах Росії, Білорусі, Молдові, Казахстані та країн Балтії. Саме фінансовий аспект заборони показу «Сватів» на українських телевізійних екранах боляче вдарить по кишені авторів проекту. Йдеться про мільйони доларів.
Звісно, для такого рішення Держкіно може бути достатньо наданого обґрунтування. Втім, ситуація й справді виглядає неоднозначною, згадуючи про те, що основним телевізійним майданчиком для поширення контенту студії «Квартал 95» в останні роки був телеканал 1+1, який пов’язують зі сферою впливу бізнесмена Ігоря Коломойського. Вочевидь, справа «Сватів» абсолютно логічно може мати й політичне забарвлення.
Технологія «гумору»
Гумор і сатира – два головні козирі, які команда «95-го кварталу» може з легкістю застосувати у своїй політичній кампанії. Вкупі зі значними телевізійними можливостями й втомою пересічних українців від політиків сатира «кварталівців» може легко трансформуватися в реальні голоси виборців.
Звісно, для цього засновникам партії «Слуга народу» доведеться й справді розпочати справжні політичні баталії. Чи зможе лише гумор та винахідливість подолати всі хитросплетіння в українській політиці – питання дуже доречне.
Загалом же, не варто сприймати рішення команди «95-го кварталу» про похід у велику політику аж занадто серйозно. Традиція політичного гумору давня й притаманна більшості розвинених країн на тому чи іншому етапі розвитку.
Вже наприкінці свого президентського терміну політичний гумор у своїх промовах та різноманітних акціях активно використовував екс-президент США Барак Обама. Елементи політичного «тролінгу» використовують мало не всі політичні сили та кандидати у своїх передвиборчих кампаніях та в міжвиборчий період. У 2013 році несподівано високі результати на парламентських виборах в Італії показала політична партія «Рух п’яти зірок», яку очолював колишній комік Беппе Ґрілло: її підтримали 25,5% виборців.
Не варто далеко ходити й в українських реаліях. Однією з найбільш успішних партій на регіональному рівні тривалий час був «Блок Леоніда Черновецького», лідер якої також часто влаштовував незвичні перформанси та любив пожартувати над своїми політичними візаві. А Інтернет-партія України ще з 2011 року має неабияку впізнаваність завдяки своєму офіційному заступнику голови партії – Дарту Олексійовичу Вейдеру. Зокрема, Дарт Вейдер та його команда взяли участь у виборах міського голови Одеси та Києва, виборах президента України. На позачергових виборах народних депутатів України 2014 року Дарт Вейдер очолив виборчий список Інтернет-партії України. Разом із ним у першій п'ятірці списку балотувалися громадяни України, які спеціально змінили свої імена та прізвища на персонажів із відомої кіноепопеї «Зоряні війни», – Імператор Палпатін, Степан Чубакка, Падме Амідала та Магістр Йода.
Наслідки псевдополітичних баталій
Звісно, заздалегідь прогнозувати успіх партії «Слуга народу» було б занадто просто. Адже інтерес українців до політики, як і в будь-якому шоу, потрібно постійно підігрівати. Вочевидь, одними виступами на сцені реальних голосів не завоюєш.
Для більш успішної реалізації цілі команди «95-го кварталу» штурмувати велику українську політику потрібна ще й неабияка організаційна структура, бажання присвятити багато часу реальному спілкуванню з людьми та агітації. Втім, схоже на те, що ані з організацією, ані з фінансовими можливостями в команди «95-го кварталу» значних труднощів не виникне.
А от у питанні, чи зможуть в українських політичних реаліях такі політичні проекти принести користь для громадян, є суттєві застереження. Адже робота в законодавчому полі має спиратися на певні програмні засади та системну роботу, а не лише на гасла та «веселу картинку» з екранів телевізорів.
Ще один важливий аспект, який доведеться врахувати політтехнологам інших політичних партій, – як протистояти гумору та критиці з вуст «кварталівців». Адже рейтинги будь-якого політичного ворога можна вмить «розтоптати» одним влучним жартом. Схоже, що боротися проти таких методів можна лише із застосуванням подібних. Ба більше, на думку політолога Валентина Бушанського, команда «95-го кварталу» працює у специфічному жанрі – український кітч. «Кітч неможливо заборонити. Кітч неможливо цензурувати. Кітч можна лише замінити іншим кітчем. Ось у чому суть! А новий кітч можуть створити лише талановиті люди, такі як Зеленський», – вважає Бушанський. Політичним командам, які хочуть конкурувати в такому жанрі, слід уже зараз замислитися над нестандартними кроками в боротьбі за голоси виборців.
Найлегше буде тим політикам, які вже знайшли своє амплуа. І хоча їхній образ і можна висміяти, проте навіть майстерним комікам буде вкрай важко завдати удару по рейтингах та репутації цих політиків.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»