В Україні 1 квітня завершився черговий етап подачі електронних декларацій. Інформацією про свої доходи поділилися понад 800 тисяч українців, уже з 10 квітня Національне агентство з питань запобігання корупції розпочне перевірку. Які обіцянки щодо декларування майна та доходів давали чиновники – в матеріалі «Слова і Діла».
Запровадити електронне декларування доходів для державних службовців у жовтні 2015 року обіцяв міністр юстиції Павло Петренко. Процес подачі декларацій мав бути запущений у 2016 році, проте в проекті бюджету з'явився пункт, який відкладав його до 2017-го.
«Сьогодні в ЗМІ дізнався, що нібито в законі про бюджет звідкись з'явився пункт, який відкладає запуск системи електронного декларування до 2017 року. З упевненістю заявляю: в проекті бюджету, який подавав уряд на розгляд Верховної Ради, такого пункту не було й не могло бути. Кабінет міністрів уже розробив і найближчим часом внесе до парламенту поправки до закону про бюджет, які скасують цей пункт», – заявив Петренко. Рада відповідний законопроект підтримала.
У квітні 2016 року зобов'язання запровадити е-декларування було зафіксоване в програмі діяльності Кабінету міністрів України, а прем'єр-міністр Володимир Гройсман обіцяв запустити його до кінця серпня. Рішення про запуск системи НАЗК ухвалило 31 серпня, таким чином, Петренко й Гройсман зі своєю обіцянкою впоралися.
Через постійні збої в роботі реєстру е-декларацій минулого року багато українців не змогли вчасно подати декларацію. В зв'язку з цим у березні Петренко обіцяв ініціювати скасування кримінальної відповідальності за несвоєчасне подання електронної декларації. Наступного місяця міністр вніс відповідні зміни до законодавства: особи, які до 1 квітня 2017 роки не змогли подати декларацію, звільняються від відповідальності за умови її подання до 1 травня.
Крім того, через збої в системі народний депутат Ірина Суслова обіцяла ініціювати створення тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді. «Комісія має визначити, хто лобіював ТОВ «Міранда» як розробника реєстру електронних декларацій, чи правомірно це підприємство виграло тендер, яким чином були використані виділені кошти та чому система розроблена на примітивному аматорському рівні», – зазначила вона, але проект постанови про створення ТСК в парламенті не з'явився.
Декларувати своє майно мають не лише ті, хто перебуває при владі, а й колишні президенти, депутати та чиновники, вважає нардеп Ігор Попов. Минулого року він хотів зареєструвати такий законопроект. Його ініціативу готовий був підтримати Володимир Мельниченко, але Попов за рік потрібний законопроект так і не вніс.
Буквально завтра Рада має розглядати законопроект про скасування електронного декларування для громадських організацій. Нардеп Артур Герасимов обіцяв, що фракція «Блоку Петра Порошенка» проголосує «за». Олег Ляшко, своєю чергою, виступив проти. «Ми не дамо скасувати цей закон у Верховній Раді. Закон діятиме, і всі, хто має вплив на ухвалення рішень у цій країні, мають декларувати свої статки», – заявив лідер Радикальної партії. Ці обіцянки Герасимов і Ляшко давали рік тому. Вже завтра зможемо побачити, чи змінилися їхня позиції.
Нардеп Антон Геращенко минулого тижня обіцяв підтримати законопроект про конфіскацію незадекларованого майна, якщо такий розглядатиметься в парламенті. «Має бути конфіскація того майна, яке не задеклароване. Якщо буде відповідальність, усі будуть декларувати. Питання, чи ухвалить Верховна Рада такий закон – ні. Я проголосую «за», але в залі під різними приводами не знайдеться для цього 226 голосів», – вважає Геращенко.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко в електронній декларації за 2017 рік вказав витрати на туристичні послуги в загальній сумі близько 2,736 млн грн.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»